Рішення № 39131829, 31.10.2013, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7024/13-цЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"31" жовтня 2013 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

при секретарі - Гриценку Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги позивач мотивує наступним.

Відповідно до кредитного договору від 31.08.2007 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20 000 доларів Сполучених Штатів Америки 00 центів.

В забезпечення виконання зобов'язань вказаних у кредитному договорі було укладено договір іпотеки від 31.08.2007 року між закритим акціонерним товариством комерційного банку "ПриватБанк" та ОСОБА_1, предмет іпотеки - квартира загальною площею 50,70 кв. м., житловою площею 35,00 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ціна предмета іпотеки складає 126 250 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 зобов'язання передбачені кредитним договором не виконує та заборгувавши на момент пред'явлення позову 32 718 доларів Сполучених Штатів Америки 59 центів:

- 19 678 доларів Сполучених Штатів Америки 20 центів - заборгованість за кредитом;

- 6 241 долар Сполучених Штатів Америки 04 центи - заборгованість по відсотках;

- 1 042 долари Сполучених Штатів Америки 34 центи - заборгованість по комісії;

- 4 169 доларів Сполучених Штатів Америки 18 центів - пеня;

- 31 долар Сполучених Штатів Америки 29 центів - штраф (фіксована частина);

- 1 556 доларів Сполучених Штатів Америки 54 центи - штраф (процентна складова).

На підставі вищевказаного позивач просить звернути стягнення на предмет застави, а саме: квартиру загальною площею 50,70 кв. м., житловою площею 35,00 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотепки), розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири; стягнути з відповідача судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач або представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

31 серпня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційного банку "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №KGALG101582057 про надання кредиту у розміру 20 000 доларів Сполучених Штатів Америки 00 центів.

Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань вказаних у кредитному договорі, було укладено договір іпотеки від 31.08.2007 року між закритим акціонерним товариством комерційного банку "ПриватБанк" та ОСОБА_1, предмет іпотеки - квартира загальною площею 50,70 кв. м., житловою площею 35,00 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ціна предмета іпотеки складає 126 250 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 зобов'язання передбачені кредитним договором не виконує та заборгувавши на момент пред'явлення позову 32 718 доларів Сполучених Штатів Америки 59 центів:

- 19 678 доларів Сполучених Штатів Америки 20 центів - заборгованість за кредитом;

- 6 241 долар Сполучених Штатів Америки 04 центи - заборгованість по відсотках;

- 1 042 долари Сполучених Штатів Америки 34 центи - заборгованість по комісії;

- 4 169 доларів Сполучених Штатів Америки 18 центів - пеня;

- 31 долар Сполучених Штатів Америки 29 центів - штраф (фіксована частина);

- 1 556 доларів Сполучених Штатів Америки 54 центи - штраф (процентна складова).

Із змісту кредитно-заставного договору вбачається, що сторони погодили всі істотні його умови як це передбачено ст. 207 ЦК України і це узгоджується з вимогами ч.1 ст. 638 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України вказує, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Сторонами дотримано форми кредитного договору. Позивачем заздалегідь вжито заходів для повернення кредиту.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Позивач скористався правом одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена, на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про іпотеку», встановлені істотні умови, що характерні іпотечному договору, зокрема іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів -найменування, місцезнаходження та дентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові,місцепроживання із зазначенням адреси та індивідуальнийідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Стаття 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснено у п. 27 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача. При цьому істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не подавав відповідну заяву про зменшення розміру неустойки.

Позовна вимога щодо виселення осіб з квартири, що є предметом іпотеки, заявлене позивачем не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку, передбачених законом.

У частинах 2, 3 статті 40 Закону України «Про іпотеку» законодавець встановив певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Законом передбачено проведення процедури виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення і під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в подальшому, але з дотриманням обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Позивач не дотримався цієї процедури та не направив іпотекодавцям та мешканцям спірного житлового будинку письмову вимогу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про виселення осіб з квартири, що є предметом іпотеки.

Згідно ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач довів, що існує заборгованість по несплаченому кредиту.

Суд дійшов висновку, позовні вимоги задовольнити частково, а саме звернути стягнення на предмет застави, на користь позивача, та відмовити у задоволенні інших позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з вище наведеного судові витрати необхідно стягнути з відповідача за рахунок зверненого стягнення на предмет застави.

Керуючись ст. ст. 526, 549, 551, 572, 589, 625, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 151, 209, 212, 213-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави, а саме: квартиру загальною площею 50,70 кв. м., житловою площею 35,00 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2 843 (дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 62 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особи, які не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА