Ухвала суду № 39131013, 29.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 рокусправа № 804/1443/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

представника позивача - Шаповалової Л.Г. (довіреність від 05.05.2014)

представника відповідача - Войтенко К.В. (довіреність від 06.02.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі № 804/1443/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (надалі - Відповідач), у якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000022320 від 15 січня 2013 року щодо донарахування Товариству податку на додану вартість у розмірі 74 000, 00 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 18 500, 00 грн., оскільки висновки Акту перевірки щодо нікчемності правочину, укладеного Позивачем з ТОВ «ФАРМФОРВАРД» на поставку 100 тон пшениці «Тризо», з посиланням лише на те, що Товариством не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, є необґрунтованим та спростовується наявними належно оформленими первинними документами. (а.с.3-10)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» задоволено у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті перевірки висновки щодо нікчемності і безтоварності договору, укладеного між Позивачем та ТОВ «ФАРМФОРВАРД», та доказів, що вказують на недодержання Позивачем та його контрагентом під час укладення відповідного договору вимог ст.203 ЦК України, а тому твердження Відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням. (а.с.197-199)

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Позивачем не було надано документального підтвердження транспортування товару, а саме товарно-транспортних накладних. Зазначають, що угоди укладені між Позивачем та контрагентом без мети настання реальних наслідків, а тому є нікчемними. (а.с.206-207)

У судовому засіданні представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Пояснив, що спірними є саме господарські відносини Позивача з ТОВ «ФАРМФОРВАРД» щодо поставки 100 тон пшениці «Тризо», де Позивачем сплачено ПДВ на загальну суму 74000,0 грн., так як відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт поставки контрагентом даного товару до Позивача.

Представник Позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Агроальянс" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 02.11.2001 р. (а.с.11), перебуває на обліку платників податків у Новомосковській ОДПІ (а.с.36) та відповідно до свідоцтва № 200095999 зареєстрований як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. (а.с.37)

Уповноваженими фахівцями податкового органу у період з 27.12.2012 року по 03.01.2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агроальянс» з питань дотримання норм податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ФАРМФОРВАРД» за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р., за наслідками якої складено акт № 2/221/31655024 від 09.01.2013 р. (а.с.43-50).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України ТОВ "Агроальянс", а саме - завищений податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. на загальну суму 74000,0 грн.

Такий висновок зроблений Відповідачем з посиланням на те, що Позивачем не було надано документи, що підтверджують транспортування товару, отриманого від постачальника на адресу покупця. Встановлено відсутність укладення угод з метою настання реальних наслідків, оскільки в акті перевірки від 30.11.2012 №428/221/37370530 зазначено, що по ланцюгу постачання правочини ТОВ «ФАРМФОРВАРД» за січень 2012 р. укладені, зокрема, з ТОВ «Агроальянс» є нікчемними та вказане підприємство не може включити до податкового зобов'язання суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Агроальянс».

Інших фактів порушення Позивачем норм законодавства Відповідачем у Акті не зазначено.

На підставі вказаного Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000022320 від 15 січня 2013 року, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 92500,00 грн., у тому числі за основним платежем -74000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18500,00 грн. (а.с.51)

Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і є предметом судового спору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті перевірки висновки щодо нікчемності і безтоварності договору, укладеного між Позивачем і ТОВ «ФАРМФОРВАРД», та доказів, що вказують на недодержання Позивачем та його контрагентом під час укладення відповідного договору вимог ст.203 ЦК України, а тому твердження Відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Щодо встановлених фактичних обставин справи спору у сторін не виникало.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В той же час, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Матеріалами справи підтверджено, що між Позивачем та ТОВ «ФАРМФОРВАРД» укладений договір №С-02/12 від 01 грудня 2011 року, згідно якого продавець (ТОВ «ФАРМФОРВАРД») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Агроальянс») товарно-матеріальні цінності («Товар»), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар прийняти та оплатити на умовах договору. Найменування, ціна і кількість товару встановлюється у додатках до договору, які складають на кожну партію товару, що постачається, і є невід'ємною частиною даного договору. (а.с.53-55)

Згідно специфікації № 1 від 08.12.2011 р. до вказаного договору ТОВ «ФАРМФОРВАРД» зобов'язалось поставити ТОВ "Агроальянс" насіння ярої пшениці "Тризо" в кількості 100 тон на загальну суму 444 000,00 гривень у тому числі ПДВ в сумі 74 000,00 грн. (а.с.56)

05 січня 2012 року між Позивачем та ТОВ «ФАРМФОРВАРД» був укладений договір № А/2012, відповідно до якого продавець (ТОВ «ФАРМФОРВАРД») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Агроальянс») товарно-матеріальні цінності («Товар»), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар прийняти та оплатити на умовах договору. Найменування, ціна і кількість товару встановлюється у додатках до договору, які складають на кожну партію товару, що постачається, і є невід'ємною частиною даного договору. (а.с.57-59)

Згідно специфікації № 1 від 18.01.2012 р. до вказаного договору ТОВ "Фармфорвард" зобов'язалось поставити ТОВ "Агроальянс" програмне забезпечення " 1С:Підприємство 8" в кількості 3 комплекта на загальну суму ЗО 969,60 гривень у тому числі ПДВ в сумі 5 161,60 грн.(а.с.60)

Факт отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Агроальянс" від контрагента підтверджено виданими продавцем видатковими накладними (№ 14 від 13.01.2012 р., № 28 від 18.01.2012 р.) та податковими накладними (№ 22 від 18.01.2012 р., № 10 від 08.12.2011 р.). (а.с.61-64)

Факт транспортування вказаного у договорі товару і відповідно його доставки від продавця до покупця підтверджено товарно-транспортними накладними.(а.с.91-95)

Відповідачем, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, не надано доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про те, що у Позивача були наявні всі необхідні первинні документи, складені контрагентом, на підставі яких ним задекларовано суму податкового кредиту (договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні). Як не надано належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті перевірки висновки щодо нікчемності і безтоварності договору, укладеного між позивачем і ТОВ «ФАРМФОРВАРД», та доказів, що вказують на недодержання Позивачем та його контрагентом під час укладення відповідного договору вимог ст.203 ЦК України.

Висновки про нікчемність угод між ТОВ "Агроальянс" з його безпосереднім контрагентом ТОВ «ФАРМФОРВАРД», зроблені Відповідачем лише на підставі акту перевірки цього контрагенту з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вказаного підприємства. При цьому матеріали зустрічної перевірки містять лише припущення податкового органу про те, що угоди укладені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

Посилання заявника апеляційної скарги на не надання Позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, які є первинними документами, визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що спростовуються наступним.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було надано належним чином оформлені товарно-транспортні накладні.

За таких обставин в межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі № 804/1443/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 30 травня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко