Постанова № 39130075, 21.05.2014, Гірницький районний суд м. Макіївки

ЄУН 267/2069/14-а

справа № 2а/267/85/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 року

86103, Донецька область, м. Макіївка,

пр-т Генерала Данилова, б. 21

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області

у складі головуючого судді Наумової О.С.,

при секретарі судового засідання Ковальчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки

про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки щодо ненарахування і невиплати підвищення пенсії за статусом «дитина війни» відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.01.2014р., зобов'язати Управління Пенсійного фонду України а Гірницькому районі м. Макіївки нараховувати та виплачувати підвищення пенсії за статусом «дитини війни» у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2014р.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шевченко О.В. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки (далі - УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки) про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки щодо ненарахування і невиплати підвищення пенсії за статусом «дитина війни» відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.01.2014р., зобов'язати Управління Пенсійного фонду України а Гірницькому районі м. Макіївки нараховувати та виплачувати підвищення пенсії за статусом «дитини війни» у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2014р.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус «дитини війни», перебуває на обліку в УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки. Законами України про Державний бюджет України на 2011, 2012 і 2013р.р. встановлено, що норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України і бюджету ПФУ на відповідний рік.

УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки у 2011-2013р.р. нараховувало і виплачувало позивачу підвищення пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка діяла з 23.07.2011р. по 31.12.2011р. та постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш уражених верств населення», яка діяла протягом 2012-го бюджетного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено делегування Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок і розміри пенсійних і соціальних виплат окремим категоріям громадян, в тому числі підвищення пенсії за статусом «дитини війни».

Зазначає, що у рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008, у п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 р. № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вказано про необхідність враховувати особливості дії в часі закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а саме, нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України , виданий на його виконання , також діє в межах бюджетного року. Вирішуючи питання про дію закону у часі, необхідно враховувати, що дія закону (в даному випадку Закону України «Про соціальний захист дітей війни») або окремих його положень , не зупиняє його законну силу, після закінчення терміну, на який призупинено його дію, ця дія поновлюється автоматично.

Кабінет Міністрів України не приймав жодних постанов, спрямованих на виконання Державного бюджету України на 2014 рік, в частині застосування норм і положень, що регулюють порядок і розміри підвищення пенсії особам , які мають статус «дітей війни».

Тому, вважає, що у 2014р. дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» поновлюється автоматично і підлягає виконанню органами Пенсійного фонду України без примусових заходів судового та виконавчого провадження .

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі за станом здоров'я.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що ОСОБА_2 дійсно перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки та отримує пенсію за віком з 13.10.1985р., має статус «дитини війни» та отримує надбавку з 01.01.2008р.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-1V від 18.11.2004р. фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про внесення змін в Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-УІ від 14.06.2011 встановлено, що в 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином, з прийняттям Верховною Радою України зазначеного Закону визначення порядку та розмірів виплат вказаній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання п.7 даного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011 (була чинною з 23.07.2011р. по 01.01.2012р.), якою визначені, у тому числі, розміри надбавок, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що норми і положення статей 5 і 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України і бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік та 2013 рік.

Пунктом 4 вказаної Постанови встановлено, що дітям війни (крім тих, на кого розповсюджується дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", проводиться в розмірі 7 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

З 01.01.2014р. підвищення до пенсії ОСОБА_2 проводиться у встановленому цією Постановою порядку - у розмірі 66,43 грн. за рахунок коштів Державного бюджету.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 та від 25.01.2012р. №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат, а отже, підстав для проведення нарахування спірної доплати іншим способом, ніж це визначено чинною Постановою Кабінету Міністрів України №1381 немає.

Крім того, року рішенням Конституційного Суду України прийнято рішення у справі № 3-рп/2012 від 25.01.2012р. встановлено, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

У мотивувальній частині рішення вказано, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч. 1 статті 4 Бюджетного кодексу України.

Згідно із ч. 7 статті 20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником кошті д державного бюджету за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Тому Кабінет Міністрів України має всі достатні правові підстави врегулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Тобто, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2014 рік. Особам, які мають статус «Діти війни», підвищення до пенсії з 01.01.2014 року, виплачується в рамках наявного фінансування. Таким чином, на сьогодні підстав для виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014 року, немає.

То того ж, зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

ОСОБА_2 не зверталась до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки із заявою про нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014р., а УПФУ не приймало рішення про відмову в проведенні перерахунку.

Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Пенсійний фонд України, згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, згідно із Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.02.2008р. № 5-5), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. за № 442/6730, є органом Фонду, підпорядкованим відповідно головному управлінню в області, що разом з цими управлінням утворює систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п. 1.2. даного Положення управління у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією та законами України, актами Кабінету Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки, отримує пенсію за віком з 13.10.1985р., віднесена до соціальної групи «Дитина війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отримує надбавку з 01.01.2008р., що не заперечується відповідачем та підтверджено даними пенсійної справи (а.с. 14 - 20).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195- IV від 18.11.2004 року (далі - Закон №2195) фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України "Про внесення змін в Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік " № 3491-УІ від 14.06.2011 року встановлено, що в 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон № 2195) застосовуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Тобто, визначення порядку та розмірів виплат вказаній категорії громадян було делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання п. 7 даного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" (була чинною з 23.07. по 31.12.2011 року), якою визначені, у тому числі, розміри надбавок, передбачені статтею 6 Закону № 2195, а саме: до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що норми і положення статі 5 і 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України і бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік та 2013 рік.

28 грудня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення». Пунктом 4 цієї постанови (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

25 січня 2012 року Конституційним Судом України прийнято рішення у справі № З-рп/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України (далі - Рішення).

Резолютивною частиною Рішення встановлено, що:

1. однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

2. повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

3. суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

У мотивувальній частині Рішення, яка є обов'язковою до виконання, зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.

Згідно з частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на той факт, що у 2014 році постанова Кабінету Міністрів України № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення» (далі - постанова № 1381) суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині розміру підвищення до пенсії дітям війни, є хибним.

В преамбулі постанови № 1381 було зазначено: «з метою здійснення у 2012 році заходів поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення», тобто, дія даної постанови була розрахована на певний проміжок часу.

Законом України № 1165 від 27.03.2014 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 03.04.2014 року, розділ «Прикінцеві положення» був доповнений п. 7, що надав Кабінету Міністрів України» право:

за результатами щоквартального виконання Державного бюджету України у 2014 році вносити пропозиції щодо підвищення соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення;

за результатами вжитих заходів щодо забезпечення позитивних зрушень у розвитку економіки у першому півріччі 2014 року внести пропозиції щодо відновлення обсягів видатків на виконання першочергових соціальних та економічних програм з урахуванням затверджених Кабінетом Міністрів України державних цільових програм;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України з 24.04.2014 року запровадив у дію постанову № 112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України з питань пенсійного забезпечення», якою вніс зміни до постанови № 1381.

Цими змінами було уточнено часові межи застосування постанови і визначений розмір доплати до пенсії соціальній категорії «діти війни».

Таким чином, пенсійним органом правомірно було проведено нарахування доплати позивачу як «дитині війни» у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1381.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено право на судовий захист. Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених норм випливає, що до компетенції адміністративного суду входить розгляд саме спорів, які виникають з приводу реалізації владних управлінських функцій суб'єктом власних повноважень.

Позивач не зверталась до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки із заявою про нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014р., а УПФУ не приймало рішення про відмову в проведенні перерахунку.

Отже, судом не встановлено, що між позивачем та УПФУ виник спір з приводу відмови у перерахунку пенсії. Оскільки у позивача відсутнє порушене право, це, як наслідок, виключає предмет судового захисту та відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведено у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність своїх дій в частині виконання рішення суду, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки щодо ненарахування і невиплати підвищення пенсії за статусом «дитина війни» відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.01.2014р., зобов'язати Управління Пенсійного фонду України а Гірницькому районі м. Макіївки нараховувати та виплачувати підвищення пенсії за статусом «дитини війни» у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2014р. - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.С. Наумова