Рішення № 39128802, 05.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р. Справа № 911/1698/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромеркетинг»про стягнення 318 208,73 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Вольницький С.С. (довіреність б/н від 25.03.2014);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

08.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н, б/д (вх.№1808/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (відповідач-2) про стягнення 318 208,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки №АП-04-0005 від 27.03.2012 та договором поставки №АП-04-0006 від 27.03.2014 зокрема, щодо проведення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Крім того, 17. 50.2013 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №ПР-04-00-05.

В результаті чого позивач просить суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 - 318 208,73 грн., з яких 277 804,21 грн. відсотки річних та 40 404,52 грн. пеню.

06.06.2014 до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача супровідним листом б/н, б/д (вх. №10765/14) подав документи, витребувані ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2014 та копію договорів поставки №АП-04-0006, №АП-04-0005 та додатковий договір №АП-04-0005ДС1.

У судовому засіданні 06.06.2014 представник позивача підтримав вимоги викладені в позовній заяві б/н, б/д (вх.№1808/14).

У судове засідання 08.04.2014 року представники відповідача-1 та відповідача-2, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, письмового відзиву на позовну заяву не подали.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2 належно повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачами на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.06.2014 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

27.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» (покупець за договором, відповідач-1 у справі) укладено договір поставки №АП-04-0005 (далі-договір поставки №АП-04-0005), відповідно до п.1.1. продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні засоби захисту рослин, надалі іменовані «товар»:

№НайменуванняОдиниця виміруЦіна за 1од. у грн. з ПДВКількістьЗагальна ціна у грн. з ПДВ1. Герсотилл. 415,8210,5004 366,112. Оптиумл.200,69290,00058 200,103.Доктор Кропл.80,28770,00061 815,604.Фітолікарл.142,89130,00018 575,705.Оперкот Акрол.228,7880,00018 302,706.Кратосл.62,61600,00037 566,007.Підмаринл.130,0520,0002 601,00Разом:201 426,91Відповідно до п.1.2. договору №АП-04-0005 вартість товару на дату укладання цього договору становить 201 426,91 грн. у т.ч. ПДВ (20%). Вартість товару може змінюватись в порядку, передбаченому п.2.2. при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 1.4. договору №АП-04-0005 зазначено, що кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.

Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього (п.1.5. договору №АП-04-0005).

Відповідно до п.2.1 договору №АП-04-0005 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначені в п.1.2. даного договору, в наступні строки: не пізніше 30 березня 2012 року суму 50 356, 73 грн.; не пізніше 25 липня 2012 року суму 50 356,73 грн. та не пізніше 15 жовтня 2012 року суму 100 713, 45 грн.

Пунктом 7.1. договору №АП-04-0005 встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 січня 2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

Проте, 18.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» (покупець за договором, відповідач-1 у справі) укладено додатковий договір №АП-04-0005ДС1 до договору поставки №АП-04-0005 (далі-додатковий договір), відповідно до п.1.1. додаткового договору сторони домовились, доповнити основний договір поставки №АП-04-0005 наступним додатковим переліком засобів захисту рослин:

№НайменуванняОдиниця виміруЦіна за 1 од. у грн. з ПДВКількістьЗагальна ціна у грн. з ПДВ1.Кратосл.62,8678049030,80Всього:49030,80Відповідно до п.3 додаткового договору покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату у наступні строки: не пізніше 20 травня 2012 року на суму 12 257,70 грн., не пізніше 25 липня 2012 року на суму 12 257,70 грн., не пізніше 15 жовтня 2012 року на суму 24 515,40 грн.

Також 27.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» (покупець за договором, відповідач-1 у справі) укладено договір поставки №АП-04-0006 (далі-договір поставки №АП-04-0006), відповідно до п.1.1. продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні засоби захисту рослин, надалі іменовані «товар»:

№ НайменуванняОдиниця виміруЦіна за 1 од. у грн. з ПДВКількістьЗагальна ціна у грн. з ПДВ1.Супер КАПл.339,6090.00030 564,002.Супер КАПл.339,602.000679,20 3. Супер Скрінл.291,85100.00029 185,00Разом:60 428,20Відповідно до п.1.2. договору №АП-04-0006 вартість товару на дату укладання цього договору становить 60 428,20 грн. у т.ч. ПДВ (20%). Вартість товару може змінюватись в порядку, передбаченому п.2.2. при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 2.1. договору №АП-04-0006 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п.1.2. даного договору, в наступні строки: не пізніше 30 березня 2012 року на суму 15 107,05 грн., не пізніше 01 вересня 2012 року на суму 15 107,05 грн. та не пізніше 15 жовтня 2012 року на суму 30 214,10 грн.

Пунктом 1.4. договору №АП-04-0006 зазначено, що кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.

Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього (п.1.5. договору №АП-04-0006).

Пунктом 7.1. договору №АП-04-0006 встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 січня 2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що у провадження господарського суду м. Києва перебувала справа №910/2765/13 про стягнення заборгованості за договором №АП-04-0005 від 27.03.2012 та договором №АП-04-0006 від 27.03.2012.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2013 у справі №910/2765/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» позов задоволено частково, вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» 233 164,40 грн. основної заборгованості та 4 663,80 грн. витрат по сплаті судового збору, також вирішено стягнути з до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» 10 893,74 грн. пені, 37 715,14 грн. відсотки річних, 46 632,89 грн. штрафу та 1 904,93 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України, набуваючи після набрання законної сили таких правових наслідків, як неспростовність, виключність, преюдиційність, здійсненність та обов'язковість для усіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб та громадян, в тому числі і для суду.

Відповідно до змісту ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2013 у справі №910/2765/13 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» було порушено умови договору поставки №АП-04-0005 від 27.03.2012 та договору поставки №АП-04-0006 від 27.03.2012, а саме, щодо повної та своєчасної оплати за товар.

На виконання рішення Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління Постановою від 13.02.2014 (реєстраційний номер: 42185577) було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №910/2765/13 виданий 25.04.2013.

03.06.2014 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума основного боргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» не погашена. Доказів протилежного сторонами суду не надано.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 Цивільного кодексу України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» виникло право вимоги щодо нарахування відсотків річних та пені за користування чужими грошовими коштами згідно до договорів поставки №АП-04-005 від 27.03.2012 та №АП-04-0006 від 27.03.2012, за період існування заборгованості, що не ввійшла до періоду зарахування здійсненого згідно рішенням господарського суду міста Києва №910/2765/13 (з 07.02.2014 по 24.04.2014).

Крім того, господарським судом встановлено, що 17.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (кредитор за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (поручитель за договором, відповідач-2 у справі) було укладено договір поруки №ПР-04-00-05 (далі-договір поруки), відповідно до п. 1.1. у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» (надалі йменується боржник) за договорами, передбаченими розділом 2 цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору поруки у разі порушення боржником основного договору та/або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 1.3. договору поруки зазначено, що поручитель відповідає перед за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

28.05.2013 позивач надіслав відповідачу-2 вимогу, в якій вимагає оплатити суму основного боргу у розмірі 77 721,51 грн. протягом 3-ох днів з моменту отримання цієї вимоги.

Факт отримання нарочно вказаної вимоги від 28.05.2013 відповідачем-2, підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача-2, а саме, директором товариства - Белінською М.С.

Належним чином засвідчена копія вище вказаної вимоги долучена до матеріалів справи та її оригінал оглянуто в судовому засідання та відповідно визнається судом такою, що посвідчує наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Проте вказана вимога була залишена відповідачем-2 без відповіді та належного реагування.

Відповідно до п. 4.2. договору поруки, це й договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що заборгованість не була погашена, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» про стягнення 277 804,21 грн. відсотків річних та 40 404,52 грн. пені. за період з 07.02.2013 по 05.05.2014.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.5.5 договору поставки №АП-07-0005 від 27.03.2012 сторони прийшли до згоди щодо змін розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Також, пунктом 5.5 договору поставки №АП-07-0006 від 27.03.2012 встановлено, що сторони прийшли до згоди щодо змін розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що він є арифметично вірним та становить 277 804,21 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2. договору поставки №АП-04-0005 від 27.03.2012 покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 цього договору) й сплачує пеню в розміри подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так п. 5.3 договору поставки №АП-04-0005 сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченою Цивільним кодексом України і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Згідно п. 5.2. договору поставки №АП-04-0006 від 27.03.2012 покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 цього договору) й сплачує пеню в розміри подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Також п. 5.3 договору поставки №АП-04-0006 сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченою Цивільним кодексом України і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що він є арифметично вірним та становить 40 404,52 грн.

Відповідно до ч. 2. ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 відсотків річних та пені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі 318 208,73 грн., з яких 277 804,21 грн. відсотки річних та 40 404,52 грн. пеня.

За таких обставин, судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України покладається повністю на відповідачів, у розмірі 6 364,17 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі Лани» (69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Грязнова, будинок 88-Б, ідентифікаційний код: 33921029) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Київська, будинок 290, ідентифікаційний код: 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, будинок 15, ідентифікаційний код: 30262667) 277 804 (двісті сімдесят сім тисяч вісімсот чотири) грн. 21 коп. відсотків річних, 40 404 (сорок тисяч чотириста чотири) грн. 52 коп. пені та 6 364 (шість тисяч триста шістдесят чотири) грн. 17 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 10.06.2014 року