Ухвала суду № 39128771, 28.05.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.05.2014 р. Справа№ 5015/586/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши заяву: Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, про розстрочку виконання рішення суду від 03.10.2012 р. у справі № 5015/586/12:

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв, Львівська областьдо відповідача: Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська областьпро: стягнення 202441,00 грн.Суддя Артимович В.М.,

секретар Савчин І.О.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Савицька М.М. - представник, довіреність в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, про розстрочку виконання рішення господарського суду від 03.10.2012 р. у справі № 5015/586/12 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв, Львівська область, до Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, про стягнення 202441,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2012 р. стягнуто з відповідача на користь позивача 92941,00 грн. основного боргу, 7104,3 грн. пені та 2000,92 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. в задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, відмовлено, рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 р. у даній справі залишено без змін.

Супровідним листом Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р. матеріали справи відправлено у Вищий господарський суд України для розгляду справи у касаційному провадженні.

Однак, зважаючи на те, що розгляд заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 р. у справі № 5015/586/12 є неможливим без дослідження судом матеріалів справи № 5015/586/12, суд ухвалою від 20.02.2014 р. відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви відповідача до повернення матеріалів справи зі суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду Львівської області від 23.04.2013 р. рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. скасовано в частині стягнення 7104, 30 грн. пені і в цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові; в іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. у справі залишено без змін. На підставі вищенаведеного, вирішено питання про перерозподіл судових витрат.

Після повернення матеріалів справи до господарського суду Львівської області ухвалою суду від 11.04.2014 р. призначено розгляд заяви на 14.05.2014 р., про що належним чином повідомлено сторін.

В судове засідання 14.05.2014 р. з"явився представник позивача та просив суд у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 р. відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим відповідачем 23.04.2014 р.

У зв"язку з неявкою представника відповідача та подання ним письмових пояснень щодо письмового пояснення позивача від 14.05.2014 р. за вих. № 2 та подання доказів в обґрунтування доводів, викладених в заяві, суд відклав розгляд заяви на 28.05.2014 р.

Станом на 28.05.2014 р. Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради подано заяву, якою він просить суд припинити провадження у даній справі по розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, у зв»язку із добровільним виконанням постанови Вищого господарського суду від 23.04.2013 р. та сплатою стягненої суми заборгованості (за вх. № 23154/14 від 28.05.2014 р.).

У судове засідання 28.05.2014 р. сторони явку повноважних представників забезпечили.

У судовому засіданні представник відповідача подану ним заяву підтримав, з підстав, наведених у заяві просить припинити провадження у справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У судове засідання 28.05.2014 р. позивач підтвердив повне погашення заборгованості за заявленими вимогами відповідачем; просить припинити провадження у справі, у зв"язку із відсутністю предмету спору.

З приводу поданої заяви про припинення провадження у справі по розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

За приписом частин другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов"язків сторін, приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання в примусовому порядку судового рішення.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як наголошено у п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо .

Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення. Однак законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що розстрочення виконання рішення суду є правом суду, яке реалізується за його внутрішнім переконанням, на підставі поданих заявником доказів.

Відповідно до п. 7. 6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" частина третя статті 121 ГПК вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Відповідна ухвала може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку. За відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.

Проте, як вбачається із матеріалів справи відповідач просить припинити провадження у справі по розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, посилаючись на те, що основний борг перед позивачем станом на 28.05.2014 р. повністю погашений за спірними договорами, а відтак - відсутній предмет спору, зокрема на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є відсутній предмет спору.

Однак, суд не погоджується із заявою відповідача щодо припинення провадження у справі за заявою про відстрочення виконання рішення, оскільки вона суперечить як нормам Господарсько-процесуального кодексу, так і вищезазначеній постанові № 9 від 17.10.2012 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", в якій чітко зазначено кінцевий результат розгляду заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, який виключає припинення провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволені заяви відповідача про припинення провадження у справі по розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду на тій підставі, що при розстрочці виконання рішення суду законодавцем не встановлено такої процесуальної дії суду як припинення провадження. Так, при розстрочці виконання рішення суду не можна застосовувати загальні положення Господарського процесуального кодексу, які стосуються припинення провадження у справі.

Щодо заяви про розстрочку виконання рішення, суд відмовляє у задоволені, виходячи з наступного:

Відповідач у своїй заяві про розстрочку виконання рішення суду просить розстрочити виконання рішення суду у рівних частках на 1 рік 10 місяців, таким чином:

1. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.03.2013 р.;

2. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.04.2013 р.;

3. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.05.2013 р.;

4. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.06.2013 р.;

5. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.07.2013 р.;

6. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.08.2013 р.;

7. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.09.2013 р.;

8. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.10.2013 р.;

9. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.11.2013 р.;

10. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.12.2013 р.;

11. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.01.2014 р.;

12. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.02.2014 р.;

13. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.03.2014 р.;

14. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.04.2014 р.;

15. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.05.2014 р.;

16. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.06.2014 р.;

17. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.07.2014 р.;

18. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.08.2014 р.;

19. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.09.2014 р.;

20. Остаточне погашення заборгованості в сумі 7046 грн. 22 коп. - 25.10.2014 р.,

посилаючись на те, що на даний момент (станом на 19.02.2013 р.) своєчасне виконання рішення суду є неможливим, оскільки фінансовий стан підприємства є фактично критичний, згідно звіту про фінансові результати Ф-2 за 2012 року прибуток підприємства становить лише 5 тис. грн. Основними джерелами доходів, за рахунок яких комунальне підприємство здійснює свою діяльність - це кошти, отримані від оплати мешканців за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Крім того, у випадку сплати всієї суми заборгованості виникне заборгованості по заробітній платі та під загрозою припинення своєї роботи опиниться Аварійно-диспечерська служба міста.

29.04.2014 р. від відповідача в канцелярію суду поступили доповнення до заяви про розстрочення виконання рішення суду (за вх..№ 15117/13 від 29.04.2014 р., якими просить розстрочити виконання рішення суду у рівних частках на 1 рік 3 місяців, таким чином:

1. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.05.2013 р.;

2. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.06.2013 р.;

3. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.07.2013 р.;

4. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.08.2013 р.;

5. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.09.2013 р.;

6. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.10.2013 р.;

7. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.11.2013 р.;

8. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.12.2013 р.;

9. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.01.2014 р.;

10. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.02.2014 р.;

11. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.03.2014 р.;

12. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.04.2014 р.;

13. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.05.2014 р.;

14. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.06.2014 р.;

15. Часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн. - 25.07.2014 р.;

16. Часткове погашення заборгованості в сумі 4038 грн. 43 коп. - 25.08.2014 р.

Однак, протягом того, як здійснювалося касаційне оскарження рішення господарського суду Львівської області позивачем в канцелярію суду було подано платіжні доручення на підтвердження погашення основного боргу відповідачем перед позивачем (за вх. № 22141/14 від 21.05.2014 р.), а саме:

платіжне доручення № U 1110188 від 05.06.2013 року на суму 46587,19 грн.;

платіжне доручення № U 1110575 від 05.06.2013 року на суму 32354,73 грн.;

платіжне доручення № U 901765 від 30.04.2013 року на суму 16000,00 грн. та квитанції до них.

Крім того, 14.05.2014 р. в канцелярію суду поступили письмові пояснення від позивача (за вх. № 20662/14 від 14.05.2014 р.), якими повідомляє суд, що заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду є неактуальною, оскільки рішення суду виконано повністю та стягнуто з відповідача заборгованість за спірними договорами, із врахуванням постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. та просить відмовити у задоволені заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду по даній справі.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява про розстрочку виконання рішення суду станом на 28.05.2014 р. втратила своє практичне значення, оскільки у зв'язку із погашенням відповідачем основного боргу автоматично відпали підстави для її задоволення.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач станом на час розгляду даної заяви (на 28.05.2014 р.) повністю погасив основний борг перед позивачем, а саме сплатив 94941,92 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, долученими позивачем платіжними дорученнями та квитанціями до них та враховуючи те, що відповідно до п. 7.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у випадку відсутності підстав для розстрочення рішення суд виносить ухвалу про відмову у розстрочці виконання рішення, суд відмовляє у задоволені вищевказаної заяви за відсутності підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, про припинення провадження у справі по розгляду заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду від 03.10.2012 р. у справі № 5015/586/12 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв, Львівська область, до Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, про стягнення 202441,00 грн. відмовити повністю.

2. У задоволенні заяви Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, про розстрочку виконання рішення господарського суду від 03.10.2012 р. у справі № 5015/586/12 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв, Львівська область, до Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об"єднання" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, про стягнення 202441,00 грн. відмовити повністю.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Суддя Артимович В.М.