Постанова № 39128499, 05.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 р. Справа № 805/6178/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 14 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман (надалі - відповідач) про стягнення витрат у розмірі 1 451,85 грн.

Позов мотивовано відмовою відповідача у прийнятті до відшкодування виплачених позивачем сум пенсії по інвалідності в результаті нещасного випадку на виробництві за наступними особами: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника щодо ОСОБА_4 за період січень-березень 2014р. всупереч «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4 від та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 376/7697 від 16.05.2003 р.

Представник позивача у судове засідання від 05.06.2014р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений, не повідомив суд про причини неявки.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача у судове засідання від 05.06.2014р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений, не повідомив суд про причини неявки.

Враховуючи положення ч.4 ст.122, ч.4 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Позивачем та відповідачем складено акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2014р., лютий 2014р., та березень 2014р.

Із підписаних сторонами таблиць розбіжностей до вказаних актів вбачається, що відповідачем не враховані за трьома особами суми витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво і переїхали на постійне місце проживання в Україну за однією пенсійною справою за січень 2014р. у розмірі 333,95 грн., за лютий 2014р. у розмірі 333,95 грн., за березень 2014р. у розмірі 333,95 грн., всього 1 001,85 грн. Також, за однією особою відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника у випадку коли вона на момент смерті потерпілого не перебувала на його утриманні за січень 2014р. у розмірі 150,00 грн., за лютий 2014р. у розмірі 150,00 грн., за березень 2014р. у розмірі 150,00 грн., всього 450,00 грн.

Як вбачається із копій складених відповідачем списків осіб, по яких виплачена пенсія, неприйнятих до заліку, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман не прийняло до заліку витрати за наступними особами:

- ОСОБА_3 (каліцтво отримане за межами України (країни СРСР)): за січень 2014р. 102,98 грн. основний розмір пенсії та 1,61 грн. витрати на доставку, за лютий 2014р. 102,98 грн. основний розмір пенсії та 1,61 грн. витрати на доставку, за березень 2014р. 102,98 грн. основний розмір пенсії та 1,61 грн. витрати на доставку;

- ОСОБА_2 (каліцтво отримане за межами України (країни СРСР)): за січень 2014р. 150,00 грн. основний розмір пенсії, за лютий 2014р. 150,00 грн. грн. основний розмір пенсії, за березень 2014р. 150,00 грн. грн. основний розмір пенсії;

- ОСОБА_1 (каліцтво отримане за межами України (країни СРСР)): за січень 2014р. 79,36 грн. основний розмір пенсії та 1,22 грн. витрати на доставку, за лютий 2014р. 79,36 грн. основний розмір пенсії та 1,22 грн. витрати на доставку, за березень 2014р. 79,36 грн. основний розмір пенсії та 1,22 грн. витрати на доставку.

- ОСОБА_4 (пенсія по втраті годувальника): за січень 2014р. 150,00 грн. основний розмір пенсії, за лютий 2014р. 150,00 грн. грн. основний розмір пенсії, за березень 2014р. 150,00 грн. грн. основний розмір пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав травму 12.11.1979 року на підприємстві ССРЗ «Красний флот» на території Росії при виконанні своїх трудових обов'язків, про що було складений акт про нещасний випадок на виробництві Форми Н-1 від 13.11.1979 року. Згідно протоколу №1/64 від 14.04.1980 року йому призначено пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва.

ОСОБА_2 згідно розпорядження № 27 від 03.03.1997 року призначена пенсія по інвалідності, яка настала в наслідок нещасного випадку 07.10.1996 року на виробництві ІПП фірма «Помічник», яке розташоване в Російській Федерації, при виконанні своїх трудових обов'язків, що підтверджується актом Форми Н-1 від 19.11.1996 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно розпорядження призначена пенсія по втраті годувальника (чоловіка) ОСОБА_5. Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в наслідок трудового каліцтва на виробництві про що був складений акт від 29.12.1976 року. На день смерті чоловіка ОСОБА_4 не була непрацездатною.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначена пенсія по втраті годувальника (чоловіка) ОСОБА_6. Останній отримав трудове каліцтво в наслідок нещасного випадку на виробництві 03.09.1948 року про що складений акт (рудоуправління Сулюкта тресту «Киргизуголь»). Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в наслідок тупої травми тулуба з переломами ребер та розривом селезінки. Доказів про встановлення причинно-наслідкового зв'язку між отриманою травмою у 1948 році на виробництві та смертю ОСОБА_6 у 1978 році позивачем суду не надано.

Вказані обставини встановлені також у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014р. у справі №805/1405/14

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014р. у справі №805/1405/14 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман Донецької області про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області суму витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрат на виплату та доставку сум пенсій призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року в сумі 763 грн.77 коп.

Згідно вказаної постанови позов задоволено в частині стягнення витрат на виплату та доставку виплачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пенсій за період з жовтня по грудень 2013 року у розмірі 763,77 грн. При цьому, в частині позовних вимог щодо стягнення витрат на виплату та доставку виплачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пенсій у задоволені позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до п.4 «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4 від та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 376/7697 від 16.05.2003р., встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до ст. 1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Із наведеного вбачається, що взаємні розрахунки між державами можуть провадитися за наявності відповідних двосторонніх договорів.

Згідно ст. 5 вказаної Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 1 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду, про що зазначено у ст. 12 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За пенсійним страхуванням, згідно з пунктом 1 статті 25 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на ту категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закон.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Також, слід зазначити, що п. «а» ч. 1 статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення громадян здійснюється за рахунок страхових джерел Пенсійного фонду. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду.

Статтями 21 та 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту передбачено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Із наведеного вбачається обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі й пенсії особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, або пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

З огляду на викладене витрати позивача, пов'язані з виплатою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території СРСР і Росії, як в період входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року у справі № К/800/3601/13, яка була підтримана Верховним Судом України в постанові від 25 березня 2014 року у справі № 21-33а14.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат по сплаті пенсії ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є : 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Таким чином, у зв'язку із недосягненням 55 років на момент смерті годувальника ОСОБА_4 та відсутністю доказів щодо непрацездатності цієї особи на момент смерті годувальника, суд вважає, що відповідач обґрунтовано відмовив в прийнятті до відшкодування витрат з виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки вона не належить до непрацездатних осіб, що визначені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат по сплаті пенсії ОСОБА_1., суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у ст. 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із ст. 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували наявність причинного зв'язку смерті ОСОБА_6 з одержаним ним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тому позовні вимоги в цій частині також є необґрунтованими.

Крім того, суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості, пов'язаної з виплатою пенсій, є обґрунтованою і повністю кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція відображена у висновках Верховного Суду України в постанові від 21.11.2011р. № 21-333а11.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню основний розмір пенсії та сума витрат з виплати і доставки пенсій пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період січень-березень 2014р. у загальному розмірі 763,77 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що мають достатні підстави для задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман про стягнення витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман Донецької області (ідентифікаційний код: 25968843, місцезнаходження: 84400, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Фрунзе, 68) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області (ідентифікаційний код: 20388259, місцезнаходження: 84406, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Фрунзе, 15) суму витрат у розмірі 763 (сімсот шістдесят три) гривні 77 (сімдесят сім) копійок.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження та складена у повному обсязі - 05 червня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.