Постанова № 39128488, 27.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року 810/2664/14

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль" (далі-позивач, підприємство) до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства. Податкові накладні по господарських операціях між позивачем та ПП «Фірма Галич-Кабель» оформлені належним чином, відповідно до вимог законодавства та зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов’язку покупця здійснювати перевірку податкової накладної на предмет її реєстрації у ЄРПН. Також стверджує, що актом передвіки не зафіксовано порушення жодної з тих статей закону, про які йдеться в податковому повідомленні-рішенні. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення скасувати.

Позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити, надав письмові заперечення, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Дочірнє підприємство «Стімекс-Профіль» зареєстровано юридичною особою.

У лютому 2014 року податковим органом проведено документальну камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року ДП «Стімекс-Профіль». За результатами перевірки складено акт від 03.02.2014 №156/1501/32117216, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201, п.200.1 ст.200 ПК України, завищення податкового кредиту та заниження суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за вересень 2013 року на суму 87502 грн, оскільки підприємством сформовано податковий кредит за вересень 2013 року за рахунок включення податкових накладних №130 від 20.09.2013 на суму 43751 грн та №152 від 25.09.2013 на суму 43751 грн, які виписано ПП «Фірма «Галич-Кабель», але не зареєстровано ним в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі Акту перевірки від 19.02.2014 №156/1501/32117216 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 №0005761501, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 109377,5 грн, у тому числі за основним платежем - 87502 грн, за штрафними санкціями – 21875,5 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ГУ Міндоходів у Київській області від 09.04.2014 це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга платника - без задоволення.

Як встановлено судом, використання цих податкових накладених для формування податкового кредиту передували наступні обставини.

ПП «Фірма «Галич-Кабель» (постачальник) 21.02.2013 укладено договір поставки №37-к з позивачем (покупець), предметом яких є поставка ПВХ смоли. Факт поставки товару оформлювався видатковими та товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача, а також податковими накладними від 20.09.2013 №130 на суму 262503,36 грн, від 25.09.2013 №152 на суму 262503,36 грн.

Податкові накладні позивачем зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних та в реєстрі отриманих податкових накладних, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2013 року від ДП «Стімекс-Профіль». Ці податкові накладні мають відповідну відмітку продавця про внесення їх до вказаного реєстру.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивач своєчасно включив зазначені дві податкові накладі, виписані у вересні 2013 р., до складу податкового кредиту за вересень 2013 року, оскільки податкові накладні оформлено належним чином відповідно до законодавства, вони мають відмітки про внесення їх до реєстру.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що податковим органом неправильно застосовано п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, унаслідок чого прийнято помилкові рішення. Тому суд вважає, що податкові накладні, виписані ПП «Фірма «Галич-Кабель» у вересні 2013 року, включено позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2013 р. правомірно, а твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України є безпідставним. Відтак, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 №0005761501, яким збільшено суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 109377,5 грн, є протиправним і підлягає скасуванню.

Що стосується можливих порушень при внесенні контрагентом позивача вказаних податкових накладних до відповідного реєстру, то ці порушення не стосуються діяльності позивача, відтак з урахуванням принципу індивідуалізації юридичної відповідальності та відсутності доказів наявності спільного умислу на скоєння порушень позивач не може нести відповідальність за такі порушення, вчинені його контрагентом.

Суд вважає, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскаржених рішень контролюючого органу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0005761501 від 17.02.2014, видане Васильківською об’єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль" судовий збір у сумі 218 (двісті вісімнадцять) грн 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.