Ухвала суду № 39127705, 10.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2014 року № 813/4089/14

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, ознайомившись з позовною заявою Бориславського міського центру зайнятості до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Бориславського міського центру зайнятості до Головного управління юстиції у Львівській області, в якому позивач просить скасувати постанову від 22.05.2014 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн., визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню частково, а саме наданню бланка приватному підприємцю ОСОБА_1 бланк Ф-18-о.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень, відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 3 КАС України, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Нормами тієї ж статті передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Виконавче провадження, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"- це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Учасниками виконавчого провадження, як зазначено у ст. 7 названого Закону, є зокрема його сторони -стягувач та боржник. Боржником, згідно зі ст. 8 Закону, є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження"боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Звертаючись до суду з позовом про оскарження дій та рішень органу ДВС, управління ПФУ діє не на виконання своїх повноважень як територіального органу Пенсійного фонду України, компетенцією якого є забезпечення реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; у спірних правовідносинах управління ПФУ наділено правовим статусом боржника у виконавчому провадженні, а суб'єктом владних повноважень виступає орган ВДВС, дії та рішення якого оскаржуються до суду.

Однак, звертаючись з позовом до суб'єкта владних повноважень, позивач попри вимогу процесуального закону, не долучив копій позовної заяви та усіх доданих до неї документів для відповідачів.

Відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Однак, всупереч вказаній нормі, позивачем не долучено до позовної заяви квитанції про сплату судового збору.

Судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством. Розмір судового збору визначається відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО 825014; рахунок 31217206784003; код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача).

Згідно з ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Як видно з оскаржуваної постанови про накладення штрафу, така винесена головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, а відділи примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби. Однак, статтею 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що органами державної виконавчої служби є, зокрема, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, тому саме воно повинно бути відповідачем у даній справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню частково, а саме наданню бланка приватному підприємцю ОСОБА_1 бланк Ф-18-о.

Суд зазначає, що така вимога не відповідає ст. 105 КАС України, та не може бути позовною вимогою, оскільки, відповідно до ст. 259 КАС України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника ухвалою суду визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Тобто, питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вирішується судом ухвалою за окремою заявою боржника або стягувача, тому не може бути заявлено як позовна вимога.

За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 106 КАС України, а саме: шляхом долучення до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, копію позовної заяви та додатків до неї для відповідача та уточнення позовної заяви в частині зазначення відповідача та позовних вимог.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.106, 108, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву Бориславського міського центру зайнятості до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови - без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви в строк до 18 червня 2014 року.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п?яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Брильовський Р.М.