Рішення № 39125731, 04.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.14р. Справа № 904/2073/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 22 623,84 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Скачкова У.Р., довіреність від 10.05.2014 року, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" звернулося до господарського суд з позовом у якому просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" основний борг у розмірі 21 060,00 грн., пеню у розмірі 1 012,61 грн., 3% річних у розмірі 233,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 317,55 грн., загалом на суму 22 623,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 150 від 25.01.2013 року щодо оплати поставленого позивачем відповідачу товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції та інфляційні втрати на загальну суму 22 623,84 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до реєстру № 201 від 27.05.2014 року відповідачу було направлено поштове відправлення (ухвала суду) з повідомленням про вручення за № 4994517145491 та згідно з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" відповідач 30.05.2014 року отримав поштове відправлення (ухвалу суду).

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов відповідач до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 15.05.2014 року на 04.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2014 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 04.06.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) був укладений договір № 150 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (далі - товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару вказані в Специфікаціях, оформлених у виді Додатків до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Строк дії Договору передбачений п. 10.1. Договору, згідно якого даний Договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013 року, а в частині невиконаних зобов'язань за Договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Ціна товару, який поставляється за даним Договором, визначається в гривнях та вказана в Специфікаціях до даного Договору. Ціна товар не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України (п. 2.1. Договору).

Розрахунки за даним Договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових засобів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника у порядку та строки, передбачені відповідною Специфікацією. При оплаті розстрочкою платежу оплата здійснюється покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість) (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору товар за даним Договором поставляється на умовах, вказаних в Специфікаціях до даного Договору, згідно Інкотермс 2000.

Згідно п. 4.2. Договору при проведенні розрахунків за даним Договором сторони зобов'язуються при заповненні платіжних документів вказати номер і дату Договору, номер Специфікації (Додатку до Договору), згідно якого здійснюється платіж.

11.10.2013 року сторони погодили та підписали Специфікацію № 8 (додаток № 8 до договору № 150 від 25.01.2013 року) (далі - Специфікація) відповідно до якої узгодили наступні умови поставки товару згідно Договору.

Загальна вартість товару, вказаного в Специфікації, складає 21 060,00 грн., з урахуванням ПДВ - 3 510,00 грн. Строк поставки товару - протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця.

Оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Дана Специфікація є невід'ємною частиною договору № 150 від 25.01.2013 року.

На виконання умов Договору та Специфікації позивач поставив відповідачу товар на суму 21 060,00 грн.

В підтвердження наведеного факту позивач надав до суду копію видаткової накладної № 11/10000005 від 11.10.2013 року на суму 21 060,00 грн., копію рахунку на оплату № 11/10000007 від 11.10.2013 року на суму 21 060,00 грн., копію товарно-транспортної накладної № 11/100000005 від 11.10.2013 року на суму 21 060,00 грн.

Всі документи підписані уопвноваженими особами позивача та відповідача та відповідно скріплені печатками підприємств.

Також на підтвердження отримання товару від позивача відповідачем, позивач надав до суду копію довіреності № 7346 від 11.10.2013 року, за якою товар отриманий уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб".

Позивач посилається на неоплату відповідачем поставленого товару за договором №150 від 25.01.2013 року та Специфікацією № 8 від 11.10.2013 року у сумі 21 060,00 грн., згідно видаткової накладної № 11/10000005 від 11.10.2013 року, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов п. 4.1. Договору та положень Специфікації оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки. Враховуючи той факт, що товар поставлений позивачем відповідачу згідно видаткової накладної № 11/10000005 від 11.10.2013 року, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 21 060,00 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 21060,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 7.5. Договору передбачає, що у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі не більшому ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від неоплаченої суми за кожний день прострочки.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення оплати з 11.11.2013 року по 25.03.2014 року у сумі 1 012,61 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру пені позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану із кількістю днів у взятому періоді нарахування пені. Так, позивач нарахував пеню за період з 11.11.2013 року по 25.03.2014 року. У той же час суд зазначає, що останній день оплати 10.11.2013 року (30-й календарний день) є вихідним днем (неділя), тому, відповідно до ч.4 ст. 254 Цивільного кодексу України останнім днем оплати є 11.11.2013 року. Отже, прострочення оплати починається з 12.11.2013 року.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково за період з 12.11.2013 року по 25.03.2014 року у розмірі 1 005,11 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних за період з 11.11.2013 року по 25.03.2014 року у сумі 233,68 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру 3% річних позивачем допущено арифметичну помилку, аналогічну тій, яка була допущена позивачем при розрахунку пені, тому вимога про стягнення з відповідача 3% підлягає задоволенню частково за період з 12.11.2013 року по 25.03.2014 року у сумі 231,95 грн.

Також позивач просить стягнути на свою користь інфляційні втрати, розраховані від суми боргу за товар поставлений із застосуванням індексу інфляції за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року у сумі 317,55 грн.

Перевіривши правильність нарахування індексу інфляції суд зазначає наступне.

По-перше, як вже зазначалося, прострочення оплати розпочинається з 12 листопада 2013 року, а не з 11.11.2013 року, як зазначає позивач.

Також, відповідно до абз.3 п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Таким чином, виходячи з того, що платіж повинен бути здійснений у листопаді 2013 року, індекс інфляції потрібно нараховувати з наступного місяця, тобто з грудня 2013 року. З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року у сумі 274,88 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 22 571,94 грн. (основний борг у розмірі 21 060,00 грн., пеня у розмірі 1005,11 грн., 3% річних у розмірі 231,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 274,88 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 822,81 грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Трубників, 56, ідентифікаційний код 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 35, ідентифікаційний код 31477264)заборгованість у розмірі 21 060,00 грн., пеню у розмірі 1 005,11 грн., 3% річних у розмірі 231,95 грн., індекс інфляції у розмірі 274,88 грн. та судовий збір у розмірі 1822,81 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 05.06.2014 року.

Суддя О.М. Крижний