Ухвала суду № 39125258, 04.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1490/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

представника позивача (апелянта): Кудельського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельно-монтажно торгівельна компанія" Лів Електра Україна" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельно-монтажно торгівельна компанія" Лів Електра Україна" до реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції про зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельно-монтажно торгівельна компанія» Лів Електора Україна» (ТОВ «Виробничо-будівельно-монтажно торгівельна компанія» Лів Електора Україна») звернулось до суду з адміністративним позовом до реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області про зобов'язання відповідача перенести з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані про нерухоме майно, яке зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення від 12 квітня 2012 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 квітня 2012 року за №882, витягу про державну реєстрацію прав №33849910 від 17 квітня 2012 року, розташованого по АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення від 12 квітня 2012 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 квітня 2012 року за №882, витягу про державну реєстрацію прав №33849910 від 17 квітня 2012 року, розташованого по АДРЕСА_1.

Разом із адміністративним позовом ТОВ «Виробничо-будівельно-монтажно торгівельна компанія» Лів Електора Україна» подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони реєстраційній службі Вінницького міського управління юстиції до ухвалення рішення в адміністративній справі вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав (виникнення, набуття, переходу та припинення права власності) на наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 1957,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ОСОБА_4 та заборони нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора, до ухвалення рішення в адміністративній справі вчиняти дії пов'язані з державною реєстрацією прав на наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 1957,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ОСОБА_4.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року в задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «Виробничо-будівельно-монтажно торгівельна компанія» Лів Електора Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані в статті 117 та 118 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частинами 3, 4 цієї статті передбачено, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - це зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборони вчиняти певні дії. Цей перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

У такій ситуації слід зазначити, що у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту від незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

При цьому, жодних обґрунтувань необхідності заборони вчинення дій по державній реєстрації прав на нерухоме майно позивачем не наведено. Не вказано очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі захист яких є неможливим без вжиття таких заходів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельно-монтажно торгівельна компанія" Лів Електра Україна", - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 червня 2014 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Гонтарук В. М.

Біла Л.М.