Постанова № 39124985, 02.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 р. Справа № 805/4777/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 08 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Дзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 11 050,75 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Дзержинський міський центр зайнятості (далі - позивач, Дзержинський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 11 050,75 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення положень частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533) та пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон № 5067), ОСОБА_1 не було подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. При перевірці Дзержинським МЦЗ достовірності даних ОСОБА_1, які є підставою для надання їй статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення на випадок безробіття, встановлено, що відповідач зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 16 травня 2001 року і з цього часу належить до зайнятого населення. Оскільки ОСОБА_1 з 16.05.2001 року належала до зайнятого населення, це унеможливлювало її перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної та отримувати допомогу по безробіттю. Загальна сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за періоди: з 25.01.2008 року по 04.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 01.09.2011 року, з 07.03.2012 року по 09.05.2012 року склала 11 050,75 гривень. Відповідач у добровільному порядку суму виплаченої допомоги по безробіттю позивачу не повернула, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю.

30 травня 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник позивача надала клопотання про надання документів витребуваних судом та про розгляд справи без участі представників Дзержинського МЦЗ.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, уповноваженого представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Дзержинського МЦЗ за сприянням у працевлаштуванні. Цього ж дня, їй було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

При перевірці Дзержинським МЦЗ достовірності даних ОСОБА_1, які є підставою для надання їй статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення на випадок безробіття, встановлено, що відповідач зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 16 травня 2001 року і з цього часу належить до зайнятого населення.

Відповідач перебувала на обліку в Дзержинському МЦЗ у періоди: з 25.01.2008 року по 04.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 01.09.2011 року, з 07.03.2012 року по 09.05.2012 року, та їй відповідно до Закону № 1533 було виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 11 050,75 гривень.

На підтвердження даних обставин, позивачем надані дані про виконані платежі, платіжні доручення, заяви ОСОБА_1 про надання статусу безробітного та витяги з наказів Дзержинського МЦЗ щодо ОСОБА_1

Відповідачем до суду не надано заперечень щодо обставин викладених позивачем у позовній заяві.

12 лютого 2014 року спеціалістами Дзержинського МЗЦ був складений акт № 94, яким зафіксовано факт приховування відповідачем відомостей про працевлаштування під час перебування на обліку як безробітної, що призвело до неправомірного призначення та отримання допомоги по безробіттю за періоди: 25.01.2008 року по 04.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 01.09.2011 року, з 07.03.2012 року по 09.05.2012 року.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, відповідач центр зайнятості не повідомила.

З моменту виникнення обставин, які впливають на умови надання соціальних послуг, ОСОБА_1 надані соціальні послуги у виді виплати допомоги по безробіттю за періоди: 25.01.2008 року по 04.08.2008 року, з 19.01.2011 року по 01.09.2011 року, з 07.03.2012 року по 09.05.2012 року, в розмірі 11 050,75 гривень.

17 лютого 2014 року Дзержинським МЦЗ винесений наказ № 24 про повернення коштів з ОСОБА_1

21 лютого 2014 року, дана вимога разом з листом 01-20/423 від 20.02.2014 року про повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю була направлена на адресу відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 5067, безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Частиною 2 статті 36 Закону № 1533, визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 1 Закону № 5067, зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону № 1533 визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 статті 36 зазначеного Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 6.14 розділу 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.112000 року № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Отже, претензія позивача про повернення коштів відповідачем в розмірі 11 050,75 гривень заявлена правомірно.

На момент розгляду справи сума безпідставно отриманої допомоги по безробіттю відповідачем сплачена не була.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 11 050,75 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись п. 2, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», статтями 31, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Дзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 11 050,75 гривень, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Дзержинського міського центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 11 050 (одинадцять тисяч п'ятдесят) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок на р/р 37176001004274, отримувач: УДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 22029719.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 2 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.