Рішення № 39123205, 05.06.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р. Справа № 926/465/14

За позовом Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по договору оренди в сумі 2669,43 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Мойса Я. І., довіреність від 15.01.14 № 50;

від відповідача - ОСОБА_1;

за участю прокурора Ярошика В. П.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся з позовом в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Зарожани, Хотинського району Чернівецької області, про стягнення заборгованості по договору оренди в сумі 2416,58 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що 01.11.2012 між сторонами укладено попередній договір оренди нерухомого майна № 66/2012-П, за яким позивач зобов'язався передати у строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 27,8 м2 в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка № 101, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачка зобов'язалася прийняти майно та сплачувати орендну плату. На підставі акту приймання-передачі нерухомого військового майна від 01.11.2012 позивач передав, а відповідачка прийняла в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 27,8 м2, розміщені за адресою: АДРЕСА_1, військового містечка № 101, будівлі № 4 (літ. А), 1937 року побудови, балансовою вартістю 7899,93 грн. Строк дії договору сторони погодили до 30.04.2013. В подальшому 01.11.2013 сторони уклали аналогічний договір № 124/2013-п строком до 31.10.2014. Однак, відповідачка оплату за оренду приміщень належним чином не здійснювала, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 2416,58 грн.

Відповідачка проти позову заперечувала, однак письмового відзиву на позов не надала.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.04.2014 оголошено перерву до 07.05.2014.

Ухвалою від 07.05.2014 у зв'язку з неявкою представника відповідачки розгляд справи відкладено на 22.05.2014.

Ухвалою від 22.05.2014 за заявою позивача продовжено строк розгляду спору до 06 червня 2014 року, а розгляд справи відкладено на 05.06.2014.

У судовому засіданні прокурор збільшивши позовні вимоги просить суд стягнути з відповідачки 2669,43 грн. заборгованості по орендній платі.

Крім того, прокурор заявив письмове клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із добровільним відшкодуванням відповідачкою заборгованості згідно договору.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив, що позов обґрунтований частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2012 між сторонами укладено попередній договір оренди нерухомого майна № 66/2012-П, за яким позивач зобов'язався передати у строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 27,8 м2 в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка № 101, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачка зобов'язалася прийняти майно та сплачувати орендну плату.

Строк дії договору сторони погодили до 30.04.2013.

На підставі акту приймання-передачі нерухомого військового майна від 01.11.2012 позивач передав, а відповідачка прийняла в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 27,8 м2, розміщені за адресою: АДРЕСА_1, військового містечка № 101, будівлі № 4 (літ. А), 1937 року побудови, балансовою вартістю 7899,93 грн.

В подальшому 01.11.2013 сторони уклали аналогічний договір № 124/2013-п строком до 31.10.2014.

Підпункт 3.3.2 пункту 2.1 договору від 01.11.2012 передбачає, що за використання майна відповідачка сплачує позивачу 385,31 грн., в т. ч. ПДВ. Аналогічний підпункт договору від 01.11.2013 передбачає орендну плату в розмірі 344,76 грн., в т. ч. ПДВ.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що прокурор просить суд стягнути з відповідачки заборгованість по орендній платі за період з грудня 2012 року по березень (включно) 2013 року, червень 2013 року, січень та лютий 2014 року.

Проте, заборгованість відповідачки за січень та червень 2013 року та лютий 2014 року в сумі 1131,71 грн. погашена до порушення провадження у справі, що підтверджується наданим сторонами актом звірки розрахунків та не заперечується учасниками судового процесу.

Тому, суд відмовляє прокурору у задоволенні вказаної суми заборгованості.

Підпунктом 2.5.15 пункту 2.5 договорів визначено обов'язок відповідачки: «щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею __ Га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди».

На переконання суду вказаний підпункт договорів являється декларативним та не містить жодної інформації, на підставі якої можливо нарахувати відповідачці компенсацію податку на землю.

У зв'язку з цим вимоги прокурора щодо стягнення з відповідачки земельного податку за аналогічний період в сумі 96,40 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно решти суми заборгованості, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з покладенням судового збору на відповідачку пропорційно сумі задоволеного позову.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі стосовно 1441,32 грн. заборгованості з орендної плати.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, ідентифікаційний код 08179180) в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 840,54 грн.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 986,46 грн.

Повне рішення складено 06.06.2014.

Суддя В. Байталюк