Рішення № 39122858, 10.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2014р. Справа № 905/2385/14

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька, ЄДРПОУ 25967921, м.Донецьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі

Територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/018 філії -

Донецьке обласне управління, ЄДРПОУ 09334702, м.Донецьк

про визнання права на використання та розпорядження зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат у розмірі 45239,35 грн., зобов'язання виконати розпряження відділення Фонду від 16.01.2014р. №07/12-57 щодо повернення зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат у розмірі 45239,35 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Гуцу М.В.-зав. юр. сек.

від відповідача: Личагін І.О.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 20.05. по 10.06.2014р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі - Територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/018 філії - Донецьке обласне управління, м.Донецьк, про визнання права на використання та розпорядження зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат на особовий рахунок одержувача ОСОБА_4 НОМЕР_1 після його смерті за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. за відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька; про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі - Територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/018 філії - Донецьке обласне управління виконати розпорядження відділення Фонду від 16.01.2014р. №07/12-57 щодо повернення зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. з особового рахунку НОМЕР_1 недобросовісного одержувача ОСОБА_4 та перерахувати її на рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірне неповернення відповідачем сум страхових виплат, що були зайво перераховані на особисті рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_4

Відповідач надав відзив на позовну заяву №565 від 29.04.2014р., в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність в нього підстав для вчинення оспорюваних дій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

30.03.2009р. між сторонами був підписаний договір на зарахування та виплату, згідно з умовами якого відповідач (банк) зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування шляхом зарахування на поточні рахунки або карткові рахунки фізичних осіб, які відкриті в установах банку, та здійснювати на першу вимогу виплату власників рахунків з цих рахунків страхових платежів на платній основі через установи банку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору від 30.03.2009р., відповідачем було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1у відділенні Ощадбанку №10004/21 на імя ОСОБА_4 для перерахування страхових виплат внаслідок страхових випадків.

Як стверджує позивач, згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 23.04.2010р., виданого виконкомом Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Однак, позивач зазначає, що у нього були відсутні відомості про смерть ОСОБА_4, тому відділення Фонду на особовий рахунок померлого помилково перерахувало страхові виплати на загальну суму 45239,35 грн.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права на використання та розпорядження зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат на особовий рахунок одержувача ОСОБА_4 НОМЕР_1 після його смерті за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. за відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька; про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі - Територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/018 філії - Донецьке обласне управління виконати розпорядження відділення Фонду від 16.01.2014р. №07/12-57 щодо повернення зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. з особового рахунку НОМЕР_1 недобросовісного одержувача ОСОБА_4 та перерахувати її на рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов №565 від 29.04.2014р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

Як вказувалось вище, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зокрема, про визнання права на використання та розпорядження зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат на особовий рахунок одержувача ОСОБА_4 НОМЕР_1 після його смерті за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. за відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька.

Таким чином, позивачем має бути доведено наявність саме в нього права на вказані грошові кошти.

Проте, за висновками суду, здійснивши перерахування вказаних грошових коштів на рахунок ОСОБА_4 позивач реалізував та розпорядився своїм правом на ці кошти незалежно від припинення цивільної правоздатності ОСОБА_4

Як наслідок, враховуючи, що позивач втратив право на грошові кошти в сумі 45239,35 грн., позов в частині вимог про визнання права на використання та розпорядження зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат на особовий рахунок одержувача ОСОБА_4 НОМЕР_1 після його смерті за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. за відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька підлягає залишенню без задоволення.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 1 ст.28 Закону визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

За приписами ст.40 Закону страхові виплати провадяться щомісячно, а за бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Пунктами 1.8 та 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою №24 від 27.04.2007 року також передбачено спосіб одержання суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку, а також, що повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; відповідне положення міститься також у статті 14 Цивільного кодексу України, за якою цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За приписом ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За змістом положень п.7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.39 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", встановлено, що примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Згідно статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Таким чином, банк не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, а обов'язок банку здійснити певні дії щодо особового рахунку клієнта, зокрема, списати кошти з особового рахунку, виникає лише у визначених законодавством випадках.

При цьому, зміст частини другої ст.1071 Цивільного кодексу України, в частині обов'язку банку списати кошти з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, розуміється як обов'язок виконати рішення суду, яким стягуються грошові кошти з клієнта банку на користь іншої особи. Такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що викладена ним у постановах, прийнятих за наслідками розгляду справ № 32/641-47/311 від 22.05.2012р., №5006/41/1/2012 від 09.10.2012р.

Доказів наявності судового рішення, прийнятого стосовно володільця рахунку чи його спадкоємців, а також доказів порушення банком прав позивача невиконанням цього рішення позивачем до матеріалів справи не надано.

Згідно з приписами пункту 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМ України від 30.08.1999р. №1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року N 734» встановлено, що цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків.

Відповідно до змісту абзацу 2 пункту 13 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Проте, вказаний Порядок не поширюється на спірні правовідносини за участю банку та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, внаслідок чого неправомірними є посилання позивача на вказаний порядок в обґрунтування позовних вимог.

Одночасно, умовами договору від 30.03.2009р. на зарахування та виплату, яким врегульовані взаємовідносини сторін, не передбачено права та обов'язку банку самостійно здійснювати певні дії щодо особового рахунку клієнта, зокрема, списувати кошти з особового рахунку за розпорядженням фонду.

Інших аргументів, які б підтверджувалися належними та допустимими доказами, що свідчать про існування обов'язку відповідача виконати вимогу позивача, доказів порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача станом на час розгляду справи, позивачем суду в порушення приписів статей 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі - Територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/018 філії - Донецьке обласне управління виконати розпорядження відділення Фонду від 16.01.2014р. №07/12-57 щодо повернення зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. з особового рахунку НОМЕР_1 недобросовісного одержувача ОСОБА_4 та перерахувати її на рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька, підлягають залишенню без задоволення.

Виходячи з того, що позивач в порядку ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір у цій справі не стягується.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька, м.Донецьк, до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі - Територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/018 філії - Донецьке обласне управління, м.Донецьк, про визнання права на використання та розпорядження зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат на особовий рахунок одержувача ОСОБА_4 НОМЕР_1 після його смерті за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. за відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька; про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі - Територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/018 філії - Донецьке обласне управління виконати розпорядження відділення Фонду від 16.01.2014р. №07/12-57 щодо повернення зайво нарахованих та перерахованих страхових виплат за період з 19.04.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 45239,35 грн. з особового рахунку НОМЕР_1 недобросовісного одержувача ОСОБА_4 та перерахувати її на рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м.Донецька.

В судовому засіданні 10.06.2014р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина