Постанова № 39122428, 19.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року Справа № 813/2502/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю секретаря судового засідання Ячмінської Я.О.,

представників:

позивача Тодорович О.В., Отрох С.Я.,

відповідача Сторожук Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді (далі - позивач, Відділення виконавчої дирекції ФСС в м.Червонограді) звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Червонограді) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000532200 від 06.03.2014року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність висновків податкового органу, викладених в акті № 13/2200/25258320 від 19.02.2014р. щодо несвоєчасного подання позивачем податкової декларації з екологічного податку за ІV квартал 2013 року та порушення вимог пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Зазначає, що податкова декларація з екологічного податку за 4 квартал 2013 року подавалась позивачем в електронному вигляді у встановлені Податковим кодексом України строки. Однак, у зв'язку з наявністю технічних проблем, пов'язаних з відхиленням податковим органом договору «Про визнання електронних документів», така податкова звітність відповідачем прийнята не була. При цьому, позивач стверджує, що ДПІ у м.Червнограді відмовилась приймати податкову звітність в паперовому вигляді мотивуючи необхідністю подачі такої в електронній формі. Про своєчасне подання податкової декларації з екологічного податку за 4 квартал 2013 року свідчить повна сплата позивачем в січні 2014 року визначених у вказаній декларації зобов'язань.

У зв'язку з цим, позивач вважає прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення та застосування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 170 гривень протиправним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з підстав зазначених в позовній заяві та поданих додаткових поясненнях до позовної заяви. Просять адміністративний позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Червонограді № 0000532200 від 06.03.2014р.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, подав письмові заперечення проти адміністративного позову. Зазначив, що позивачем декілька раз направлялась податкова звітність з екологічного податку за 4 квартал 2013 року в електронному вигляді. Однак, враховуючи, що договір «Про визнання електронних документів» не був прийнятий на центральному рівні ДПС України, у зв'язку з не заповненням обов'язкових реквізитів, а саме поле «Адреса ДПС», така декларація не була прийнята, а позивач був повідомлений про необхідність виправлення недоліків та належного оформлення електронних документів. Лише після належного оформлення позивачем договору «Про визнання електронних документів» та прийняття такого на централізованому рівні ДПС України, податкова декларація позивача з екологічного податку була отримана відповідачем, про що свідчить квитанція № 2 від 17.02.2014р. Таким чином, відповідач вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасним поданням ним податкової звітності.

З цих підстав представник відповідача просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Державною податковою інспекцією у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з екологічного податку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в мЧервонограді за 4 квартал 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.02.2014 року № 13/220/25258320 та встановлено, що позивачем несвоєчасно подано податкову звітність з екологічного податку, чим порушено вимоги п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 та п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта ДПІ у м.Червонограді 06.03.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000532200 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170 гривень. Позивач вказане податкове повідомлення-рішення оскаржив до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступними нормами законодавства України

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс, Податковий кодекс) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За положеннями ст. 48 Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному пунктом 46.5 статті 46 цього Кодексу та повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з п.49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Акредитований центр сертифікації ключів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає особам, які мають намір подавати податкову декларацію в електронній формі, послуги у сфері електронного цифрового підпису (п.49.41 Кодексу).

Відповідно до п.49.5 ст. 49 Податкового кодексу у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Строки подання податкової звітності визначені, зокрема, в п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, відповідно до якого податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, граничним строком подання податкової декларації позивача з екологічного податку за 4 квартал 2013 року є 10 лютого 2014 року.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Подання платником податків податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу повинно здійснюватисьвідповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233.

Для відправки підготовлених звітів засобами електронного зв'язку необхідно укласти договір «Про визнання електронних документів» з податковою інспекцією в електронному вигляді та відправити до контролюючого органу.

Договір підписується особистими ключами посадових осіб та відправляється до ДПС, однак, для уточнення реквізитів необхідних для заповнення відповідних полів договору необхідно звернутись в податкову інспекцію за місцем реєстрації. Після отримання квитанції про успішне прийняття договору контролюючим органом можна відправляти електронні звіти.

Судом встановлено, що позивачем 31.12.2013 року отримано електронний цифровий підпис. 16.01.2014 року відправлено договір «Про визнання електронних документів», який не був прийнятий на центральному рівні ДПС України у зв'язку з не заповненням обов'язкових реквізитів (не заповнене поле «Адреса ДПС»), про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція 1 від 16.01.2014 року.

17.01.2014 року позивачем надіслано декларацію з екологічного податку за 4 квартал 2013 року, яка була доставлена до Міністерства доходів і зборів України, однак не була прийнята у зв'язку з відсутністю зареєстрованого договору «Про визнання електронних документів», на підтвердження чого відповідачем 17.01.2014р. о 15.00 год. надіслано позивачу квитанцію № 1.

20.01.2014 року позивачем повторно було надіслано вказану вище податкову декларацію з екологічного податку, однак і цього разу така податкова звітність відповідачем не була прийнята з тих же підстав.

14.02.2014 року надісланий позивачем договір про визнання електронних документів був збережений на центральному рівні ДПС України та прийнятий з присвоєнням йому реєстраційного номеру документу 9006706829, підтвердженням чого є долучені до матеріалів справи квитанції № 1 та № 2 від 14.02.2014 року.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів слідує, що декларація з екологічного податку позивача за 4 квартал 2013 року в електронній формі була належним чином оформлена, доставлена та прийнята ДПІ у м.Червонограді лише 17.02.2014 року.

З дослідженого в судовому засіданні договору «Про визнання електронних документів» від 16.01.2014 року, укладеного між Відділенням виконавчої дирекції ФСС в м.Червонограді та ДПІ у м.Червонограді, судом встановлено, що предметом цього договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Вказаний договір надає платнику можливість, а не зобов'язує його подавати звітність в електронному вигляді. При цьому, пунктом 2.2 договору передбачено право платника податків не надавати податкову звітність в паперовому вигляді лише у випадку, якщо її було надіслано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийнято до бази даних органу ДПС, про що платником податків отримано відповідну квитанцію.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Позивачем не представлено суду доказів того, що надіслана ним в електронному вигляді декларація з екологічного податку за 4 квартал 2013 року була прийнята в січні 2014 року до електронної бази даних органу ДПС. Крім цього, суд враховує, що вказаний вище договір був зареєстрований, а відтак підписаний з боку органу ДПС лише 14 лютого 2014 року. Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про виникнення права у позивача на надіслання податкової звітності в електронному вигляді лише з 14.02.2014 року та не звільняють від обов'язку до цього часу подавати податкову звітність в паперовому вигляді, не залежно від дати сплати визначених такою декларацією податкових зобов'язань.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача з приводу чинення перешкод відповідачем у подачі податкової звітності в паперовому вигляді, оскільки такі доводи не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи суд зазначає, що позивачем несвоєчасно було подано податкову декларацію з екологічного податку за 4 квартал 2013року, а тому суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з цим позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.