Ухвала суду № 39120236, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15940/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпродекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Хімпродекс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001820701 від 27.09.2011 (далі - ППР № 0001820701).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва 15.09.2011 проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок, за липень 2011 року, за результатами якої складено акт № 156/07-01/33152466 від 15.09.2011 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001820701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 77 846,00 грн.

За твердженням відповідача, позивачу було відмовлено в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 77 846,00 грн. у зв'язку з несплатою постачальникам за товари/послуги у попередніх податкових періодах.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, тому звернувся до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року (а.с. 33 - 34), відповідно до якої в рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» та в рядку 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» позивачем задекларовано суму в розмірі 77 846,00 грн.

Відповідачем за результатами правомірності включення вказаної суми з посиланням на Акт перевірки відмовлено позивачу в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в розмірі 77846,00 грн. у зв'язку з відсутністю факту оплати постачальникам товарів/послуг у попередніх податкових періодах.

Судом першої інстанції вірно встановлено помилковість такого висновку податкового органу, оскільки позивач оплатив в повному обсязі товари і послуги, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями: № 459 від 24.05.2011, № 460 від 30.05.2011, № 464 від 14.06.2011, № 469 від 20.06.2011, № 390 від 23.06.2011, № 470 від 14.07.2011 (а.с. 46-51) та банківськими виписками про списання коштів (а.с. 84-87).

Позивач сформував податковий кредит виключно від резидентів і сума податку була фактично сплачена позивачем за товари (послуги) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивачем правомірно включено до рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» та рядку 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року суми в розмірі 77 846,00 грн.

У відповідності п. 14.1.18 п. 14.1, ст. 14, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.11, п. 200.14 статті 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «ТД «Хімпродекс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 03.06.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

І.В. Федотов

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Федотов І.В.

Безименна Н.В.