Постанова № 39120202, 04.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2013/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 2873,51 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, просив розглядати справу за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду повідомлений належним чином та своєчасно за юридичною адресою, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23 червня 2004 року /а.с. 7/.

З 02 липня 2004 року відповідач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 02 липня 2004 року №4-ОПП /а.с. 9/.

Згідно наявної у матеріалах справи копії корінця свідоцтва серії НОМЕР_2 встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування /а.с. 20/.

У період з 19.01.2012 відповідачем відповідно до статті 291 Податкового кодексу України подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування /а.с. 16/, на підставі якої Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 висловив своє бажання перебувати на спрощеній системі оподаткування у порядку, встановленому розділом XIV Податкового кодексу України.

Згідно пункту 295.1. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до підпункту 295.2. зазначеного Кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

На підставі поданих відповідачем декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:

№984257 від 27.01.2012 з терміном сплати 20.09.2012 у розмірі 214,60 грн;

№984257 від 27.01.2012 з терміном сплати 20.10.2012 у розмірі 214,60 грн;

№984257 від 27.01.2012 з терміном сплати 20.11.2012 у розмірі 214,60 гри;

№984257 від 27.01.2012 з терміном сплати 20.12.2012 у розмірі 214,60 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.01.2013 у розмірі 229,40 гри;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.02.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.03.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.04.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.05.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.06.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.06.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.07.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.08.2013 у розмірі 229,40 грн;

№6753 від 21.01.2012 з терміном сплати 20.09.2013 у розмірі 229,40 грн.

За рахунок переплати заборгованість відповідача зменшена та станом на момент подання позову за даним розрахунком рахується заборгованість у сумі 2873,51 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу від 22 жовтня 2012 року №2088/1442, яка отримана відповідачем 01 листопада 2012 року.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 2873,51 грн, що підтверджується витягом з облікової картки відповідача.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 2873,51 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2873,51 грн (дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні п'ятдесят одна копійка) на р/р 31516970700008, Банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, код платежу 18050400, код одержувача 37965850, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова