Рішення № 39119963, 30.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7900/14 30.05.14

За позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу Ордена Леніна «Летава» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»Простягнення 75 784,78 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Свіжий О.В. - дов. № 17/04/14 від 27.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив Ордена Леніна «Летава» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» про стягнення 75 784,78 грн., з яких: 67 500,00 грн. основного боргу, 1 104,04 грн. три відсотки річних, 2 805,26 грн. інфляційних нарахувань та 4 375,48 грн. пені.

Ухвалою суду від 28.04.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.05.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2014 року подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та прийнято, а також надав усні пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.05.2014 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.05.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Сільськогосподарським кооперативом «Летава» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» (покупець) 1 квітня 2013 року було укладено договір поставки насіння № 27/к-нас, відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця гібридне насіння кукурудзи (далі по тексту товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в кількості, сумах, строки та на умовах, визначених цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.2 договору товар за своїми якісними характеристиками відповідає ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови» та, підтверджено сертифікатом на гібридне насіння, з чим покупець погоджується.

Відповідно до пункту 1.3 договору, умови поставки (згідно «Інкотермс-2010») - EXW (франко-склад постачальника) за адресою 31651, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н., с.Летава.

Відповідно до пункту 1.4 договору датою переходу права власності на товар до покупця є дата передачі товару зазначена у видатковій накладній.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що товар поставляється в строк до 10 квітня 2013 року, на умовах відстрочення платежу з узгодженим сторонами строком проведення розрахунку.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару, який поставляється за цим договором в строк до 08.04.2013 року за умови отримання покупцем рахунку-фактури постачальника на суму передоплати;

- остаточний розрахунок у розмірі 50% від загальної вартості товару, який поставляється за цим договором, не пізніше 1 жовтня 2013 року, якщо інший порядок оплати товару не передбачений відповідною додатковою угодою.

У пункті 3.1.1 вказано, що постачальник зобов'язаний поставити товар покупцеві у повному обсязі або узгодженими партіями в номенклатурі, якості, кількості та строки зазначені у цьому договорі.

У пункті 3.1.2 вказано, що постачальник зобов'язаний передати покупцю разом із товаром:

- сертифікат на гібридне насіння, що постачається за цим договором;

- видаткову та податкову накладні, складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору, покупець зобов'язаний провести оплату за товар, поставлений за цим договором у троки та розмірах, відповідно до умов пункту 2.2 цього договору. Оплата вважається здійсненою після списання грошових коштів з рахунку покупця.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що всі раніше досягнуті домовленості між сторонами щодо предмету договору, втрачають чинність з моменту підписання сторонами тексту цього договору. Сторони підтверджують повне розуміння окремих та всіх положень цього договору.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що жодна зі сторін не має права без згоди іншої сторони передати свої обов'язки по виконанню цього договору будь-якій третій стороні.

З матеріалів справи вбачається, що 5 квітня 2013 року відповідач на виконання пункту 2.2. договору поставки насіння № 27/к - нас перерахував на поточний рахунок 1 позивача попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості товару, а саме: 67 500, 00 (шістдесят сім тисяч, п'ятсот гривень, 00 копійок).

В свою чергу позивачем на користь відповідача було поставлено товар на суму 135 000,00 грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

1. видаткова накладна № 59 від 4 квітня 2013 року через ОСОБА_1 (довіреність серії ЛА № 228 від 15.04 2013 року) товар: «кукурудза Явдошин» на загальну суму 33 750,00 (тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят гривень, 00 копійок).

2. видаткова накладна № 60 від 5 квітня 2013 року через ОСОБА_1 (довіреність серії ЛА № 228 від 15.04 2013 року) товар: «кукурудза Явдошин» на загальну суму 33 750,00 (тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят гривень, 00 копійок).

3. видаткова накладна № 61 від 5 квітня 2013 року через ОСОБА_1 (довіреність серії ЛА № 228 від 15.04 2013 року) товар: «кукурудза Явдошин» на загальну суму 33 750,00 (тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят гривень, 00 копійок).

4. видаткова накладна № 62 від 5 квітня 2013 року через ОСОБА_1 (довіреність серії ЛА № 228 від 15.04 2013 року) товар: «кукурудза Явдошин» на загальну суму 33 750,00 (тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят гривень, 00 копійок).

Разом з тим відповідач порушив порядок розрахунків за товар, як того вимагає пункт 2.2 договору, а тому 4 грудня 2013 року Сільськогосподарський виробничий кооператив Ордена Леніна «Летава» направило на адресу відповідача претензію на суму 67 500,00 грн., проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре - Агро» відповіді на претензію не надало, грошові кошти не сплатило.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 75 784,78 грн., з яких: 67 500,00 грн. основного боргу, 1 104,04 грн. три відсотки річних, 2 805,26 грн. інфляційних нарахувань та 4 375,48 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару, який поставляється за цим договором в строк до 08.04.2013 року за умови отримання покупцем рахунку-фактури постачальника на суму передоплати;

- остаточний розрахунок у розмірі 50% від загальної вартості товару, який поставляється за цим договором, не пізніше 1 жовтня 2013 року, якщо інший порядок оплати товару не передбачений відповідною додатковою угодою.

З матеріалів справи вбачається, що Сільськогосподарський виробничий кооператив Ордена Леніна «Летава» поставило та передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Лотуре - Агро», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» прийняло товар на загальну суму 135 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 59 від 04.04.2013 на загальну суму 33 750,00 грн., № 60 від 05.04.2013 на загальну суму 33 750,00 грн., № 61 від 15.04.2013 на загальну суму 33 750,00 грн., № 62 від 16.04.2013 на загальну суму 33 750,00 грн. В свою чергую, відповідачем оплата по зазначених накладних була здійснена частково, у зв'язку з чим заборгованість складає 67 500,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 67 500,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись п. 7.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 4 375,48 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 02.10.2013 р. по 01.04.2014 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 договору, зокрема, передбачено, що за порушення строку оплати вартості товару, відповідно до умов п. 2.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами та обмеживши її нарахування обліковою ставкою НБУ, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 2 187,74 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 104,04 грн. три відсотки річних та 2 805,26 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 104,04 грн. та 2 805,26 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, пров. В. Жуковського, 13/16, код ЄДРПОУ 34287465) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Ордена Леніна «Летава» (місцезнаходження: 31651, Хмельницька обл., Чемеровецький район, с. Летава, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 03787041) 67 500 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2 187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 74 коп. пені, 2 805 (дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 26 коп. інфляційних нарахувань, 1 104 (одна тисяча сто чотири) грн. 04 коп. три відсотки річних та 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 26 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

02.06.2014 р.

Суддя Спичак О.М.