Ухвала суду № 39115726, 06.06.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"06" червня 2014 р. Справа № 907/471/14

За позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ

до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства "Ласточка", Закарпатська область, Ужгородський район, с. Батфа

про: стягнення 2850683,32 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

за участю представників:

від позивача - Созанський В.В., головний спеціаліст Львівського регіонального відділення Аграрного фонду, довіреність №371 від 19.03.14

від відповідача - Колотуха І.О., довіреність від 20.09.2011 р.

У судовому засіданні брали участь - Гіряк Д.І., заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області, Паньтьо М.М., старший прокурор відділу облпрокуратури.

У засіданні 05.06.14 за участю представників: від позивача-Созанський В.В., головний спеціаліст Львівського регіонального відділення Аграрного фонду, довіреність №371 від 19.03.14; від відповідача - Колотуха І.О., довіреність від 20.09.2011р.; за участю Гіряк Д.І., заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області, Стойко П.О., заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області,

оголошувалась перерва до 06.06.14.

Суть спору: Заступник прокурора Закарпатської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства "Ласточка", Закарпатська область, Ужгородський район, с.Батфа про стягнення 2850683,32 грн., в т.ч. 1800000,00 грн. основного боргу, 11764,72 грн. пені, 244800,00 грн. боргу за користування коштами, 794118,60 грн. штрафних санкцій.

Згідно з позовною заявою від 15.05.2014р. №07/1-574вих-14(609) прокурором заявлено про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача на рахунках у банківських установах.

У позовній заяві наведено такі мотиви, що прокуратура Закарпатської області звертається в інтересах держави з метою запобігання виникнення дебіторської бюджетної заборгованості та відповідно до ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача, що застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду.

У судовому засіданні 30.05.2014р. прокурором подано письмове обґрунтування підстав звернення із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову. Зокрема, вказано, що спірні правовідносини між сторонами виникли в зв'язку з невиконанням відповідачем укладеного між сторонами форвардного біржового контракту №190 від 14.02.2013 та додаткового договору №1 від 10.10.2013, та нездійсненням поставки позивачу у строк до 01.12.2013 р. пшениці визначеної класифікації у кількості 2000 тонн загальною вартістю 3,6 млн. грн., із поставкою на франко-склад ПАТ "Берегівський КХП".

Вказує, що за даними Ужгородської ОДПІ позивач у період з 01.12.2013 р. по теперішній час здійснює господарську діяльність, вчасно та у повному обсязі сплачує податки, заробітну плату, отримує прибутки, майно відповідача в податковій заставі не перебувало, а органами виконавчої служби обтяження щодо активів підприємства не застосовувались, що свідчить про можливість позасудового вирішення боргових зобов"язань.

Додатково вказує, що згідно даних територіального підрозділу податкової служби відповідачем здійснюються розрахунки за зобов'язаними з іншими господарюючими суб"єктами .

Вважає, що відповідач умисно уникає виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, наявні на його рахунках кошти можуть бути використані на інші цілі, що утруднить виконання рішення суду та спричинить виникнення значної бюджетної дебіторської заборгованості.

Присутні у судовому засіданні прокурор та уповноважений представник позивача вимоги за заявою про вжиття заходів до забезпечення позову підтримали повністю. У підтвердження наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову подано копії податкових декларацій з податку на додану вартість, накладних на передачу матеріалів виробництва, актів списання в переробку, товарно-транспортних накладних на повернення зерна, а також копію матеріалів державного статистичного спостереження про підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур.

Заявою №07/1-679вих-14 від 05.06.14 прокуратури Закарпатської області наведено уточнення назви позивача, якою слід вважати - Аграрний фонд, а також в частині забезпечення позову зазначено про забезпечення позову на користь Аграрного фонду.

Уповноважений представник відповідача усно та поданими письмовими запереченнями проти вжиття заходів до забезпечення позову заперечує.

Пояснив, що невиконання умов форвардного біржового контракту на закупівлю Аграрним фондом зерна № 190 Ф від 14 лютого 2013 року виникло внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме: в зв'язку з несприятливими погодними умовами відповідачу не вдалося зібрати урожай відповідного класу та здійснити поставку зерна згідно з предметом форвардного біржового контракту.

Вказує, що відповідач не заперечує проти виконання взятих на себе зобов"язань, однак для цього потрібен час, що пов"язано з природнім циклом росту урожаю.

Наголошено, що підприємство відповідача є сільськогосподарським виробником і накладення арешту на грошові кошти відповідача призведе до понесення ним збитків, неможливості здійснення діяльності підприємства, зокрема, унеможливить проведення закупок мінеральних добрив, розрахунків за пальне для техніки, виплати заробітної плати працівникам. Як наслідок, під загрозою опиниться отримання нового урожаю та повернення позивачу зерна відповідно до контракту.

Посилається на правові позиції, викладені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №16, зокрема, стосовно того, що обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб"єкта господарювання. Зазначає при цьому, що відповідач не заперечує проти накладення арешту на його майно чи майбутній урожай, однак блокування рахунків матиме наслідком припинення діяльності підприємства.

Заслухавши та проаналізувавши доводи сторін, висновок прокурора на предмет заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, дослідивши надані у зв"язку з розглядом такої заяви документальні докази, суд констатує висновки наступні.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову та предметом відповідної вимоги, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

В даному випадку прокурор просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах, обгрунтовуючи наявність підстав для вжиття таких заходів тим, що відповідач у встановлений умовами форвардного біржового контракту №190 від 14.02.2013р. та додатковим договором №1 від 10.10.2013р. термін до 01.12.13 не виконав взяті на себе зобов"язання щодо поставки пшениці визначеної класифікації у кількості 2000 тонн. Наголошує, що разом з тим, відповідач у період з 01.12.13 по теперішній час здійснює господарську діяльність, виконує в повному обсязі податкові зобов"язання, заборгованість із заробітної плати у нього відсутня, здійснює розрахунки за іншими зобов"язаннями, будь-які обтяження щодо активів підприємства відповідача не застосовувались. Прокурор стверджує, що вказані фактичні обставини свідчать про те, що відповідач умисно уникає виконання зобов"язань за форвардним біржовим контрактом, а наявні на його рахунках кошти можуть бути використані на інші цілі.

Суд не погоджується з наявністю належним чином обгрунтованих та підтверджених підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача з огляду на наступне.

Додані прокурором в обгрунтування підстав застосування арешту коштів боржника документальні докази жодним чином не підтверджують наявність поведінки відповідача, свідомо спрямованої на ухилення від повернення позивачу - Аграрному фонду суми 1800000,00 грн. авансового платежу та сплати штрафних санкцій.

Так, як слідує із змісту умов Форвардного біржового контракту на закупівлю Аграрним фондом зерна від 14.02.13 №190Ф (із змінами, внесеними Додатковим договором №1 від 10.10.13) відповідач (Продавець) зобов"язався у строк до 01.12.2013р. передати Аграрному фонду (Покупець) у власність 2000,00 тонн пшениці м"якої 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768:2010. Обов"язок відповідача повернути, у випадку невиконання вказаного зобов"язання, суму отриманого авансового платежу безпосередньо умовами контракту не встановлено.

Із наявних у матеріалах справи документів слідує, що до часу звернення з даним позовом вимога про повернення суми 1800000,00 грн. отриманого авансового платежу відповідачу жодного разу не була заявлена.

Із пояснень прокурора та представника позивача слідує, що відповідачу заявлялась лише претензія-вимога №41-05/2857 від 21.11.13 (додано копію).

За змістом вказаної претензії відповідача попереджено про настання передбачених форвардним біржовим контрактом від 14.02.13 №190 Ф наслідків у вигляді сплати штрафних санкцій за невиконання зобов"язання щодо поставки 2000,00 тонн пшениці відповідного класу та вимог стандартизації. Зазначено про намір Аграрного фонду звернутися до правоохоронних органів та до суду з метою захисту інтересів держави із застосуванням штрафних санкцій згідно п.п.7.2,7.6 контракту.

Разом з тим, претензія-вимога №41-05/2857 від 21.11.13 не містить конкретно визначених сум нарахованих штрафних санкцій, вимога щодо повернення авансового платежу 1800000,00 грн. не заявлена взагалі.

Фактично вказана претензія за своїм змістом містить вимоги попереджувального характеру, спрямовані на спонукання відповідача до виконання взятого ним зобов"язання щодо поставки відповідного товару (пшениці).

Оскільки до часу звернення з даним позовом відповідачу конкретні вимоги щодо сплати суми 1800000,00 грн. авансового платежу, а також нарахованих у відповідному розмірі сум пені, штрафу, боргу за користування коштами не заявлялись, відсутні підстави для висновку про те, що відповідач ухилявся від виконання такого обов"язку.

Суд констатує, що додані прокурором, як підтвердження підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, документальні докази, які засвідчують ведення відповідачем господарської діяльності із сплатою в т.ч. відповідних обов"язкових платежів до бюджету та заробітної плати працівникам жодним чином не можуть кваліфікувати поведінку відповідачу, як таку, що спрямована на умисне ухиляння ним від виконання зобов"язань за спірним форвардним біржовим контрактом.

Наявність поведінки відповідача, спрямованої на ухилення від виконання зобов"язань за спірним контрактом, не підтверджена жодним чином. Навпаки, як засвідчують додані відповідачем документи, ним до Аграрного фонду було скеровано заяву №146 від 02.09.13, згідно з якою повідомлено про неможливість здійснення у встановлений контрактом строк поставки пшениці м"якої 3 класу в кількості 2000,00 тон в силу форс-мажорних обставин (несприятливі кліматичні умови) та запропоновано продовжити строк виконання договору до отримання урожаю майбутнього 2014р.

Таким чином, відповідач своїми діями намагався врегулювати питання належного виконання ним зобов"язань за форвардним біржовим контрактом від 14.02.13 №190 Ф, а не ухилявся від виконання.

Суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи відповідача про те, підприємство відповідача є сільськогосподарським виробником, потужності якого задіяні в т.ч. для виконання контрактів по заготівлі зерна для державних потреб, а застосування арешту коштів на банківських рахунках у період активного ведення робіт з підготовки до збору урожаю зернових культур призведе до вкрай негативних наслідків, спричинить припинення господарської діяльності, в т.ч. з ризиком неможливості збору та загибелі майбутнього урожаю.

Виходячи з наведених вище мотивів, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу на рахунках в банківських установах.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви заступника прокурора Закарпатської області про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу приватному сільськогосподарському підприємству "Ласточка"( Закарпатська область, Ужгородський район, с. Батфа, 69, і.к. 31081226).

2. Копію ухвали надіслати сторонам, в прокуратуру Закарпатської області.

Суддя І.В.Івашкович