Рішення № 39115722, 06.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2014р. Справа № 905/2464/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»,

ЄДРПОУ 30962337, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», ЄДРПОУ 32442295, м.Макіївка

про стягнення 15109667 грн. 22 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Войтух О.М.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 21.05. по 06.06.2014р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка, про стягнення трьох процентів річних в сумі 7195131 грн. 99 коп. та інфляції в сумі 7914535 грн. 23 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання, встановленого рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2010р. по справі №14/285, розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив №12/26 від 20.05.2014р., в якому посилається на ті обставини, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані та нарахування штрафних санкцій ускладнить виконання рішення суду. Крім того, за твердженням відповідача, нарахування трьох процентів річних та інфляції повинно бути проведено з дати винесення рішення суду до дати винесення ухвали про відстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

11.02.2010р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №14/285, яке відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс", м.Донецьк та стягнуто з Державного підприємства „Макіїввугілля", м.Макіївка збитки в сумі 58128003 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

23.02.2010р. судом виданий відповідний наказ про примусове виконання рішенні суду від 11.02.2010р.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010р. по справі №14/285 касаційну скаргу Державного підприємства „Макіїввугілля", м.Макіївка залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2010р. по справі №14/285 залишено без змін.

Як встановлено судом під час розгляду справи №14/285, враховуючи наявні у справі документи, позивачем було доведено той факт, що він гарантовано отримав би відповідну вигоду в сумі 43126503,00 грн. у разі, якщо б його право не було порушено відповідачем, тобто у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

Одночасно, позивачем також було доведено факт наявності реальних збитків в сумі 15001500,00 грн. (сплата штрафних санкцій ТОВ „Істек"), які були понесені ним внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

За таких обставин, враховуючи, що позов був повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 58128003,00 грн. було задоволено.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів.

За таких обставин, враховуючи стягнення судовим рішенням по справі №14/285 з відповідача на користь позивача збитків в сумі 58128003,00 грн., з набранням вказаним рішенням законної сили у відповідача виникло відповідне грошове зобов'язання перед позивачем.

При цьому, згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем доказів виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2010р. по справі №14/285 до матеріалів справи не надано.

У зв'язку з невиконанням рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2010р. по справі №14/285, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 7195131 грн. 99 коп. та інфляцію в сумі 7914535 грн. 23 коп. за період з 23.02.2010р. по 08.04.2014р.

Так, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст.625 Цивільного кодексу України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації та 3% річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом рішення до його повного виконання.

Таким чином, суд вважає, що у позивача існує право вимагати від відповідача сплати інфляції та трьох процентів річних.

Як встановлено судом, розрахунок суми інфляції та трьох процентів річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач у відзиві на позов №12/26 від 20.05.2014р., посилається на скрутне фінансове становище підприємства. Крім того, за твердженням відповідача, нарахування трьох процентів річних та інфляції повинно бути проведено з дати винесення рішення суду до дати винесення ухвали про відстрочку виконання рішення.

Проте, посилання відповідача на скрутне матеріальне становище судом не моджуть бути прийняті до уваги, враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Як наслідок, ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та у зв'язку з цим відносити до санкцій та зменшувати.

Одночасно, твердження відповідача про неправомірність нарахування трьох процентів річних та інфляції за період надання відстрочки виконання судового рішення є безпідставними.

Зокрема, як встановлено, ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2013р. по справі №14/285 заява Державного підприємства "Макіїввугілля" про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2010 у справі №14/285 була задоволена та відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2010р. у справі №14/285 до 31.12.2015р.

При цьому, під час такої відстрочки інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 7195131 грн. 99 коп. та інфляції в сумі 7914535 грн. 23 коп. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м.Донецьк до Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка про стягнення трьох процентів річних в сумі 7195131 грн. 99 коп. та інфляції в сумі 7914535 грн. 23 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (пл.Радянська, б.2, м.Макіївка, Донецька обл., 86157, ЄДРПОУ 32442295, п/р26003093102 в ПАТ «Укрбізнесбанк», МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (вул.Економічна, б.13, м.Донецьк, 83054, ЄДРПОУ 30962337, п/р26007002300006 в ПАТ «Європромбанк», МФО 377090) три проценти річних в сумі 7195131 грн. 99 коп. та інфляцію в сумі 7914535 грн. 23 коп., судовий збір в сумі 73080 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення підписано 10.06.2014р.

Суддя Г.В. Левшина