Справа № 739/2373/13-ц
Номер провадження 2/739/534/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2014 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Кочура О.О.,
при секретарі- Худорба Р.Г.,
за участю:
позивача-ОСОБА_1,
представника позивача-ОСОБА_2, відповідача-ОСОБА_3, адвокат-ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новгород - Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення коштів по договору підряду у розмірі 103149 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
24.12.2013 року позивач звернувся до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області із вказаною позовною заявою у якій, посилаючись на те, що 07 червня 2010 року між ним та відповідачем - ОСОБА_3, було укладено договір будівельного підряду. Предметом договору було будівництво будинку «під ключ» в АДРЕСА_1, який належить позивачу на підставі права власності. Так, відповідно до п.1.3 вищезазначеного договору, підрядник, тобто відповідач по справі, виконує із своїх матеріалів, на своєму обладнанні і своїми знаряддями наступну роботу: укладку підлоги, оббивка стін і стелі вагонкою (деревом), встановлення вікон і дверей із дерева, монтаж східців, монтаж санвузлів, підводка води в будинок, каналізаційної системи, монтаж електрообладнання, установка телевізійних антен, покриття підлоги і стін, стелі лаком. У зв'язку з укладенням даного договору та на закупівлю будівельних матеріалів позивачем відповідачу були надані кошти: 7.06.2010 року - 32 000 грн. (4 000 дол. США) на заготовку дерев'яних виробів (підтверджується розпискою відповідача), 19.06.2013 року - 17 600 грн. (2 200 дол.США) під заготовку оздоблюючих матеріалів. Крім того, позивачем на рахунок відповідача ОСОБА_3, для закупівлі будівельних матеріалів було перераховано наступні суми: 8000 грн. (квитанція Приватбанка від 27.08.2010 року), сума 3022 грн. Квитанція Приватбанку від 03.09.2010 року., 1000 грн. (квитанція Приватбанку від 17.11.2013 року) сума-7999 грн. (квитанція Приватбанку від 18.10.2010 року), сума 500 грн. (квитанція Приватбанку від 24.11.2010 року). Як зазначає позивач у позові всього, відповідач отримав від нього на оплату будівельних робіт, згідно договору підряду від 07.06.2010 року - 70 121 грн. У продовження обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1, зазначає , що всупереч умовам вищевказаного договору, відповідач не здійснив жодних будівельних робіт в будинку в АДРЕСА_1, а кошти використав на свої потреби. На неодноразові усні вимоги позивача до відповідача віддати кошти, які останній витратив на свої потреби, ОСОБА_3, постійно повідомляє, що як тільки в нього з'являються гроші, він обов'язково поверне кошти, але не зробив цього до теперішнього часу. 12 серпня 2013 року, позивачем на адресу відповідача відправлено лист - вимогу щодо дотримання виконання умов договору підряду та з наполегливою вимогою повернення коштів. Відповідач отримав рекомендований лист 27.08.2013 року, про, що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні. Але ніяких дій, щодо повернення коштів відповідач не вчинив, і тому ОСОБА_1, вимушений за захистом своїх законних прав та інтересів зараз звернутись до суду. Відповідач отримавши від позивача кошти в сумі 70 121 грн. не виконав свої зобов'язання по договору взагалі. У завершення обґрунтування свої позовних вимог позивач ОСОБА_1, наводить розрахунок суми яку вважає такою що підлягає стягненню з відповідача, а саме
Розрахунок: 70121 грн. X 3% : 365 X 1282 дні = 7 388 грн.
Крім того, відповідно до п.3.1 Договору підряду від 07 червня 2010 року - за порушення обумовлених строків технічної документації, матеріалів, початку і закінченню робіт і їх проміжкових етапів винна сторона виплачує штраф в розмірі 20 грн. за кожний день порушення.
Відповідно з 17.06.2010 року - 1282 дні X 20 грн. = 25640 грн.
Сума боргу складає : 70 121+7 388 +25640 = 103 149 грн.
Не виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору підряду призвело до нанесення мені значних матеріальних збитків.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, підтримав позов та зазначив, що на між ним та ОСОБА_3, у 2010 році було укладено договір підряду для виконання будівельних робіт, авансом він видав під розписки та через картковий рахунок ОСОБА_3, грошові кошти, але останній не виконав договору підряду та на його звернення до відповідача щодо повернення коштів умови договору не виконав до теперішнього часу, просив суд задовольнити позов.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав просив його задовольнити у повному обсязі та зазначив що позивачем 12.08.2013 року рекомендованим листом було направлено відповідачу вимогу щодо дотримання виконання умов договору підряду у зв'язку із тим, що на прохання по телефону або виконати повністю договір підряду або повернути суму коштів, які авансом було видано відповідачу під розписки та надіслано на картковий рахунок відповідач ОСОБА_3 відмовлявся остаточно виконати умови договору та кошти не повернув добровільно, тому виникла необхідність звернутися до суду.
Відповідач ОСОБА_3, у судовому засіданні позов визнав частково та повідомив суду, що дійсно він отримував переважно у доларах США від позивача кошти на матеріали, але коли він все підготував то позивач відмовився від його послуг та зазначив, що ніяких письмових підтверджень того, що він повідомляв замовнику про виконання договору підряду, а також акту виконаних робіт у нього немає, а копія договору підряду є і кошти дійсно він не повертав ОСОБА_1 Він вважає, що договір не було виконано не з його вини, а тому що ОСОБА_1 не захотів у подальшому співпрацювати з ним та просив відмовити у позові.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, та подав до суду письмове заперечення проти позову у якому згідно ст.257 ЦК України просив застосувати позовну давність оскільки на його думку сплинув термін давності для стягнення заборгованості основного боргу та штрафних санкцій.
Суд, заслухавши думку всіх учасників процесу та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав:
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що
07.06.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір підряду, у якому було обумовлено виконання певних робіт та кінцевий термін виконання договору підряду (а.с.4-5);
07.06.2010 року, 19.06.2010 року відповідач під розписку отримав у позивача кошти у розмірі 4 000 дол., США та 2 200 дол., США, а також у подальшому через картоковий рахунок проводився розрахунок (а.с.7-8).
12.08.2013 року позивач надіслав відповідачу поштою вимогу щодо дотримання виконання умов договору підряду від 07.06.2010 року (а.с. 9);
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених нами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
У відповідності до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог Законом встановлюється спеціальна позовна давність, а саме відповідно до ч.2 п.1 ст.258 ЦК України позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тому суд вважає що у даному випадку позивач пропустив строк позовної давності щодо розгляду позовних вимог у частині стягнення суми штрафу та пені та при цьому не просив суд поновити строк позовної давності вищевказаної частини позовних вимог, а адвокат відповідача просив суд застосувати норми цивільного законодавства щодо строків позовної давності.
Що стосується стягнення коштів за невиконання умов договору підряду від 07.06.2010 року то строк позовної давності у даному випадку переривався заявленою 12.08.2013 року письмовою вимогою позивача щодо дотримання відповідачем виконання умов договору підряду.
У відповідності до ч.2 ст.653 ЦК України - у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У даному випадку між сторонами договір розірвано не було та на день розгляду справи у суді договір підряду не виконано.
За викладеного, заслухавши представника позивача, відповідача адвоката та дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази суд приходить до висновку про те, що твердження представника позивача та позивача у частині стягнення суми коштів за невиконання договору підряду яка скаладає 70 121 гривню є дійсними та такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги у частині стягнення суми штрафу та пені задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку стягнення.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати відповідачеві призначаються у розмірі частини задоволених вимог.
Отже, суд остаточно приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення коштів по договору підряду необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, ст.257-267, 837-864 Цивільного Кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення коштів по договору підряду - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти за невиконання договору підряду у розмірі 70 121 (сімдесят тисяч сто двадцять одна) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 701 (сімсот одна) гривню 21 копійку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуюча: О. О. Кочура
Судове рішення № 39115655, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області було прийнято 10.06.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 739/2373/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: