Ухвала суду № 39114082, 05.06.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/465/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О. І.Номер провадження 22-ц/788/1026/14 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 5

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Таран С. А.,

суддів - Гагіна М. В., Собини О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І. ,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 квітня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Сумської міської ради в особі Управління майна комунальної власності, третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради

про визнання права користування квартирою та зобов'язання видати ордер , -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 квітня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання за нею та її дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язанні Сумської міської ради видати ордер на вказану квартиру - відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначено, що ухвалене рішення є незаконним і необґрунтованим.

Позивач не погоджується з висновком місцевого суду що вона є піднаймачем квартири, тобто тимчасовим мешканцем, так як договір найму житлового приміщення нею укладався з власником квартири ОСОБА_6, без зазначення строку найму.

На думку позивача вона, проживаючи в квартирі АДРЕСА_1 і сплачуючи квартплату і комунальні платежі, фактично є наймачем вказаної квартири, але всупереч вимогам ст. 170 ЖК України, не може юридично оформити найм житла.

Просить суд, скасувати рішення суду першої інстанції від 17 квітня 2014 року по даній справі і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 25.02.2004 року позивач ОСОБА_3 разом зі своєю дочкою була зареєстрована в АДРЕСА_1. Власником квартири за вказаною адресою був ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10.05. 1994 року (а.с.5)

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8)

ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивачки народився син ОСОБА_5, який також був зареєстрований за вказаною адресою (а.с.7)

Рішенням Ковпаківського районного суду від 20.01.2011 року спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 визнана відумерлою і передана територіальній громаді м. Суми в особі Сумської міської ради.

Тобто, власником квартири на даний час є територіальна громада м. Суми.

Позивачка бажаючи продовжувати проживати у вказаній квартирі разом зі своїми дітьми неодноразово зверталася до Управління майна комунальної власності і Виконавчого комітету Сумської міської ради з метою надання дозволу та укладення договору найму на вищевказану квартиру. Однак, листами від 24.05.2012 року та 13.03.2013 року позивачці було відмовлено у задоволенні її вимог (а.с.9-12).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ордер на житлове приміщення був виданий на померлого ОСОБА_6, спадщину визнано відумерлою та квартиру передано до територіальної громади м. Суми в особі Сумської міської ради, видання ордера на житлове приміщення є компетенцією органу місцевого самоврядування, а позивачка є тимчасовим мешканцем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції не вбачає підстав для визнання за нею право користування житловим приміщенням, тому що вона не набула самостійного права на нього.

На думку колегії суддів, такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла ( наймодавець ) передає або зобов'язується передати другій стороні ( наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Підстави, умови, порядок укладання та припинення договору найма житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності , встановлюється законом. ( ч. 2 ст. 810ЦК України)

Таким чином, відносини , які виникають у зв'язку з наймом житла, що перебуває в державній або комунальній власності , регулюються Житловим Кодексом та іншими нормами житлового законодавства. ( ч. 1 ст. 3 ЖК). Главою 2 Житлового Кодексу статтею 61 ЖК України передбачено , що договір найму жилого приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією та наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Статтею 58 ЖК України передбачено, що ордер на жиле приміщення видається громадянину виконавчим комітетом районної, міської, районної і місті Ради народних депутатів на підставі рішення про надання жилого приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду .

Порядок надання жилих приміщень врегульовано главою 1 ЖК України.

Позивачка як встановлено в судовому засіданні не знаходиться на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, виконкомом Сумської міської Ради не приймалося рішення про надання жилого приміщення спірної квартири, тому підстав для зобов'язання видати ордер не мається.

Відповідно до статті 814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Разом з тим, згідно з ч. 1 статті 821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором . Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на строк п'ять років.

Як вбачається з Типового договору, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ( а.с. 93 справа 2-1806/2-3263/11) та який був предметом розгляду позову про виселення позивачки, даний договір не містить ні дати укладення , ні строку укладення договору.

Тому, відповідно до вимог статті 821 ЦК України вказаний договір вважається укладеним на п'ять років.

Оскільки в судових засідання не встановлено час укладення договору найму, то навіть з часу смерті ОСОБА_6 з ІНФОРМАЦІЯ_3 на час пред'явлення данного позову минуло 5 років і підстав вважати , що договір найму квартири подовжений не мається. Доказів на підтвердження даної обствини позивачка не надала.

Після закінчення договору найму квартири позивачка мешкає в спірній квартирі на правах тимчасового жильця.

В силу ст. 99 ЖК УРСР піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом, - в адміністративному порядку. Виселення провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно з ч.2 ст. 818 ЦК України тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивачка не позбавлена можливості укласти договір найма квартири з відповідачем на добровільних засадах без застосування примусових заходів.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, виходячи із доводів апеляційної скарги колегія, суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 квітня 2014 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -