Ухвала суду № 39113954, 10.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22ц/778/1967/14 Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Крилової О.В.

Суддів Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на судовий наказ виданий Шевченківським районним судом м.Запоріжжя 21 лютого 2014 року у справі за заявою Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_321 лютого 2014 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 14 414 грн. 86 коп., та судовий збір у сумі 121 грн. 80 коп.

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу виданого Шевченківським районним судом м.Запоріжжя 21 лютого 2014 року. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 березня 2014 року заяву ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним судовим наказом, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм процесуального права, просить судовий наказ скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.309-1 судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між споживачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першого ст. 96 ЦПК України.

Обґрунтовуючи свою заяву про скасування наказу ОСОБА_3 посилався на те, що між ним та стягувачем наявний спір про право, оскільки вона є власником лише 1/4 частини приміщення, іншими власниками є - ОСОБА_4, ОСОБА_5, що встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.2010 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування наказу, суд виходив з того, що заявником не надано доказів, які б були підставою для прийняття іншого рішення. Тому, підстав для скасування судового наказу немає.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.96 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 цього Кодексу судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

У відповідності з п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви та поданих документів вбачається спір про право.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №14 від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально - правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують право вимоги.

Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск строку позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише в позовному провадженні.

Як вбачається з наданих ОСОБА_3 матеріалів, сума боргу нею оспорюється, боржник не погоджується з періодом за який нарахована заборгованість та сумою заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність спору про право, у зв'язку з чим судовий наказ підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303,307,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Судовий наказ виданий Шевченківським районним судом м.Запоріжжя 21 лютого 2014 року у цій справі скасувати.

В задоволенні заяви Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_3 відмовити.

Роз'яснити Концерну «Міські теплові мережі» ", що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті з додержанням правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий:

Судді: