Ухвала суду № 39113126, 05.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19001/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1148/2014

Категорія 46

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: представника ОСОБА_2 -

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_6 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Позовні вимоги мотивовано тим, що після розірвання шлюбу 16.10.2013 року у них з відповідачем залишилось майно, яке вони придбали під час шлюбу, а саме: земельна ділянка площею 0,10 га по АДРЕСА_1, транспортний засіб Мітсубісі Кольт, двохкімнатна квартира по АДРЕСА_2 та нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4. Посилаючись на те, що в добровільному порядку поділити майно між собою вони не можуть, просила задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт не погоджується із висновком суду про те, що нею не подано доказів на підтвердження того, яке саме майно було нажито подружжям під час шлюбу, оскільки доказами на спростування даного висновку суду є ряд документів, які вона зібрала (долучила до апеляційної скарги), а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, витяг з державного реєстру правочинів, договір купівлі-продажу, технічні паспорти, свідоцтво про право власності, витяг про державну реєстрацію та іпотечний договір. Посилаючись на необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_6 не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення йому було направлено у встановленому законом порядку завчасно. Про зміну свого місця проживання або перебування під час провадження в справі ОСОБА_6 суд не повідомляв. Отже, згідно ч.2 ст.77 ЦПК України надіслане судове повідомлення вважається відповідачу врученим. Таким чином, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній. Представник позивача визнав недостатність в справі відомостей, необхідних для вирішення спору щодо поділу майна подружжя. Тому вважає, що цей недолік повинен бути усунутий судом першої інстанції при новому розгляді справи. Просить оскаржене рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд місцевому суду.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не представила жодних документальних доказів придбання в шлюбі зазначеного у позовній заяві майна та доказів про наявність у неї або відповідача на праві власності вказаного майна на даний час. Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про поділ майна, подана ОСОБА_8, не відповідала вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України. Зокрема, у ній взагалі не було зазначено доказів придбання позивачкою в шлюбі переліченого нею майна, не вказано його оцінку, не визначено ціну позову. Тому суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, вимоги якої позивачка не виконала, недоліки позовної заяви не усунула.

Колегія суддів з цього приводу констатує, що суд не був зобов'язаний відшуковувати інформацію про майно сторін, оскільки позивачем не було надано документального підтвердження утруднення в отриманні доказів, як цього вимагає ст. 137 ЦПК України.

Однак, суд першої інстанції після відкриття провадження в цій справі, намагаючись усунути згаданий недолік, надіслав запити в ОБТІ та в Реєстраційну службу. Проте, ним була отримана інформація про відсутність об'єктів нерухомого майна у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.48, 49, 54). Відомостей, які б спростовували таке повідомлення названих реєстраційних органів, немає.

Позивач та її представник передбаченого ч.1 ст.131 ЦПК України обов'язку щодо надання доказів не виконали і під час розгляду справи, хоч така вимога чинного цивільного процесуального законодавства їм була відома і вони вправі були і могли отримати відповідну інформацію від згаданих вище реєстраційних органів та від ДЗК України. ОСОБА_5 всупереч ст.131 ЦПК України тільки до апеляційної скарги долучила ксерокопію реєстраційного свідоцтва на автомашину та копію договору купівлі-продажу нею квартири, в яких вона зазначена власником автомашини і квартири. Крім того, нею апеляційному суду подано копію договору іпотеки нежитлових приміщень, укладеного ОСОБА_6 Однак, на підставі цих документів, а також на підставі ухвали апеляційного суду про застосування заходів забезпечення позову не можна дійти до висновку про наявність в даний час на праві власності сторін переліченого в позовній заяві майна та їх вартість.

За відсутності будь-яких об'єктивних документальних доказів, які б підтверджували наявність на праві власності у сторін спірного майна, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4 При цьому колегія суддів враховує позицію, висловлену ВССУ від 03 жовтня 2012 року щодо неможливості застосування апеляційним судом в даному випадку п.8 частини 1 ст.207 ЦПК України.

Приймаючи до уваги наведене вище колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко