Постанова № 39112237, 13.09.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2253/10/1970

"13" вересня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Костецькій Н.Т.

за участю:

представника позивача - Колодовського О.В.

представника відповідача - Гладиша А.С.

прокурора - Свачій М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод"

до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення)

про скасування податкового повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Ковалівський спиртовий завод" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52757,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що податковим органом безпідставно зроблено висновок, що позивач, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції від 19 січня 2006 року) (далі -Закон про ПДВ) відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 11406,20 грн. та 30078,02 грн., оскільки ці суми підтверджуються відповідними податковими накладними, що підтверджують факти постачання меляси ТОВ "Тріанон" та ВАТ "Цукропроммеханізація".

Позивач також стверджує, що відповідачем зроблено неправильний висновок про невключення до суми бюджетного відшкодування 11 272,28 грн. у декларації за липень 2006 року за придбання у ЗАТ "Калина" паливно-мастильних матеріалів, які були одержані позивачем на протязі квітня-травня 2006 року.

Відповідач -Бучацька МДПІ (Монастирське відділення) адміністративного позову не визнала, вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Стверджує, що ДП «Ковалівський спиртовий завод»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 11 272, 78 грн., що є порушенням п.п.7.7.2 п.7.2, п.п.7.7.5 п.7.7., п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні також просила відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію обставинами викладеними в письмових запереченнях податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи дана справа розглядалася судами всіх судових інстанцій. Так, зокрема, постановою господарського суду Тернопільської області від 10 січня 2007 року у справі № 10/221-4328 позов було задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 41484,22 грн., в задоволенні позовних вимог стосовно включення до суми бюджетного відшкодування 11272,28 грн. у декларації за липень 2006 року за придбання у ЗАТ "Калина" паливно-мастильних матеріалів -відмовлено на підставі підпункт "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону про ПДВ.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 червня 2007 року постанову господарського суду Тернопільської області від 10 січня 2007 року у справі № 10/221-4328 скасовано, а в позові відмовлено у зв'язку із недекларуванням і несплатою податку на додану вартість ТОВ "Тріанон" та ВАТ "Цукропроммеханізація", та нез'ясуванням погодження меляси, що була придбана позивачем. Також відмовлено в задоволенні позовних вимог стосовно включення до суми бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням паливно-мастильних матеріалів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2006 року у справі № К-14308/07 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 червня 2007 року та постанову господарського суду Тернопільської області від 10 січня 2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав недослідження судами першої та апеляційної інстанцій всіх обставин, що мають значення для справи, а саме доказів, які б підтверджували достовірність відомостей наведених в податкових накладних.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Бучацькою МДПІ Тернопільської області проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Ковалівський спиртовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року, про що 10 жовтня 2006 року складено акт № 162-23/00375059.

Перевіркою встановлено, що позивачем до податкового кредиту безпідставно включено суми податку на додану вартість згідно податкових накладних наданих ВАТ "Цукропроммеханізація" на суму 30078,02 грн. та ТОВ "Тріанон" на суму 11406,20 грн. на виконання договорів постачання від 14 червня 2006 року № 16/0406-1612 та від 31 травня 2006 року № 23, а також бюджетне відшкодування на суму 11272,78 грн. заявлене у декларації за липень 2006 року у зв'язку із придбання у ЗАТ "Калина" паливно-мастильних матеріалів, які були одержані позивачем на протязі квітня-травня 2006 року, про що видано податкове повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року.

Приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення податковий орган виходив з того, що попри наданні податкові накладні позивачу ТОВ "Тріанон" та ВАТ "Цукропроммеханізація" у відповідному податковому періоді сплати ПДВ у зв'язку із постачанням меляси не декларували та до бюджету ПДВ не сплачували, походження меляси не з'ясоване, відповіді від вказаних товариств не отримано, ТОВ "Тріанон" за юридичною адресою відсутнє.

Отже, відсутні сплати відповідних сум податку відсутні й джерела відповідного бюджетного відшкодування, суми ПДВ по податкових накладних, виданих позивачу контрагентами, не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавців, у зв'язку з чим податкова накладна не виконує своєї законодавчої функції.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Васильківської ОДПІ від 27.08.2010р. № 1637/15-336 податкові повідомлення-рішення до ВАТ "Цукропроммеханізація" стосовно податкових накладних виданих ДП "Ковалівський спиртовий завод" при проведенні камеральних перевірок не виносились.

Відповідно до довідки ВАТ "Цукропроммеханізація" від 13.08.2010р. № 457-03 податкові накладні стосовно продажу меляси ДП "Ковалівський спиртовий завод" за червень 2006 року були включенні в реєстр податкових накладних та декларацію по ПДВ за червень місяць 2006 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру податкових накладних.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, у випадку якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах є неповними, недостовірними та (або) суперечливими, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом встановлено, що відомості, які містяться у податкових накладних ВАТ "Цукропроммеханізація" на суму 300780,2 грн. є повними та достовірними, підтверджуються матеріалами справи та є підставою для зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

Таким чином, суд визнає позовні вимоги щодо скасування повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість ДП "Ковалівський спиртовий завод" на суму 300780,2 грн. у зв'язку із купівлею меляси ВАТ "Цукропроммеханізація" обґрунтованими, правомірними та таким, що підлягають до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ "Тріанон" у відповідному податковому періоді не нараховувало та не сплачувало ПДВ у зв'язку із постачанням меляси ДП "Ковалівський спиртовий завод", походження меляси не з'ясовано. Відповідно до листа ДПІ в м. Рівне від 16 жовтня 2006 року № 23125/23-331 податкові органи не змогли провести зустрічну перевірку у зв'язку із невстановленням місця знаходження ТОВ "Тріанон". Згідно із довідкою ДПІ в м. Рівне від 14 вересня 2006 року № 19194/23-331 це товариство не володіло основними засобами, чисельність працюючих становила одну особу.

Відповідно до постанови господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2007 року у справі № 9/53 ТОВ "Тріанон" визнано банкрутом. На підставі ухвали господарського суду Рівненської області від 29 грудня 2008 року ТОВ "Тріанон" ліквідовано.

Аналізуючи фактичні обставини справи та норми Закону про ПДВ, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету суд погоджується з висновками відповідача, що оскільки товар у вигляді меляси ТОВ "Тріанон" не вироблявся та у своїх постачальників не придбавався, то поставка товару в розумінні п. 1.4 ст.1 Закону про ПДВ не відбувалась.

Відповідно до цього пункту Закону про ПДВ поставка товарів -це будь-які операції цивільно-правового характеру, які передбачають передачу прав власності на товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З системного аналізу Закону про ПДВ вбачається, що відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

Згідно пп. 7.2.6 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно пп. 7.2.3 цього Закону -податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

За наведених обставин наявність у ДП "Ковалівський спиртовий завод" податкових накладних ТОВ "Тріанон", необхідних відповідно до Закону про ПДВ для віднесення певних сум до податкового кредиту не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів, зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобов'язання.

З огляду на наведене позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість ДП "Ковалівський спиртовий завод" у зв'язку із купівлею меляси у ТОВ "Тріанон" на суму 11406,20 грн. задоволенню не підлягають.

До бюджетного відшкодування за липень місяць 2006 року позивачем також включено зменшення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 11272,78 грн. у зв'язку з придбанням у ЗАТ "Калина" паливно-мастильних матеріалів, оплата за які проводилась позивачем на протязі квітня-травня 2006 року.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 Закону про ПДВ передбачено, що бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ (в редакції від 19 січня 2006 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп. 7.7.1 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Бюджетне відшкодування ДП "Ковалівський спиртовий завод" було зменшене на підставі підпункт "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону про ПДВ на суму 11272,78 грн., яким встановлюється, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За таких обставин до підсумку рядка 25 податкової декларації з ПДВ за липень 2006 року позивачу слід було включити суми податку, сплачені позивачем на користь своїх постачальників лише у червні 2006 року, що не було зроблено.

При цьому, згідно із "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону про ПДВ (в редакції від 19 січня 2006 року) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином ДП "Ковалівський спиртовий завод" не було позбавлено можливості включити вказану суму ПДВ до підсумку рядка 26 податкової декларації за липень 2006 року як податковий кредит з наступним використанням для погашення податкових зобов'язань в наступних періодах.

Тому в цій частині позовних вимог позов не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) № 92/0000402310/0 від 16 жовтня 2006 року в частині зменшення податкового відшкодування по податку на додану вартість Державному підприємству "Ковалівський спиртовий завод" на суму 30 078,02 грн. (тридцять тисяч сімдесят вісім гривень 02 коп.).

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на. подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 вересня 2010 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.