Рішення № 39112153, 03.06.2014, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/395/14

2/729/214/14 р.

З АОЧ Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р. . Бобровицький районний суд Чернігівської області

в складі: головуючої судді Демченко Л.М.,

при секретарі Гармаш Н.В.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовують тим, що вони є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Бобровицькою нотаріальною конторою 25.11.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2451. На даний час у вищевказаному будинку зареєстрований ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловік померлої в ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 Після її смерті відповідач за вищевказаною адресою не проживає, жодної участі в утриманні будинку не приймає, комунальні платежі не сплачує. На даний час він проживає в АДРЕСА_2, має іншу сім'ю, але добровільно знятись з реєстрації не бажає, а тому вони сплачують комунальні платежі з урахуванням зареєстрованих осіб в будинку. Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання складеного 08.04.2014 депутатом Бобровицької міської ради Баранчуком А.І. підтверджується, що в спірному будинку, відповідач зареєстрований, але не проживає на протязі семи років Тому просять визнати ОСОБА_3, таким, що втратив право користування жилим будинком.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав зазначених в позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно, що підтверджується повідомленням про отримання ним повістки (а.с.32). Причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи у його відсутність. Отже, відповідач не з'явився до суду без поважних причин, що дає право суду, відповідно до вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних і достатніх у справі доказів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили, що відповідач по справі ОСОБА_3 після смерті своєї дружини ОСОБА_4 деякий час проживав в будинку АДРЕСА_1 з її матір'ю ОСОБА_8, а потім забравши свої речі залишив будинок близько семи років тому і жодного разу не навідувався до житла.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з слідуючого.

За положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 цього Кодексу та ст. 150 Житлового кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і має право розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивачі по справі отримали будинок АДРЕСА_1 у спадок в рівних долях кожний, та є його співввласниками, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_8, виданим 25.11.2011 року та витягом про державну реєстрацію (а.с.14, 47-48). Згідно з ксерокопією будинкової книги відповідач за вищевказаною адресою зареєстрований з 09.01.2003 року, як чоловік померлої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, але в даному будинку не проживає тривалий час, участі в його утриманні не приймає, що підтверджується відповідним актом та показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, (а.с 12,15, 22-24).

За ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним , мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника будинку (квартири) може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником будинку (квартири) і ведуть з ним спільне господарство.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку, що право члена сім'ї власника будинку( квартири) на користування житлом існує лише за умови, що ця особа залишається власником житла.

Оскільки житлові права членів сім'ї власника будинку ( квартири) є похідними від прав власника цієї квартири, то припинення права власності особи на будинок (квартиру) припиняє право членів його сім'ї на користування цією квартирою .

Однією з підстав припинення права власності відповідно до ст. 346 ЦК України є смерть власника.

Оскільки, попередній власник житла ОСОБА_8, - теща відповідача по справі, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, власниками будинку після її смерті в рівних долях стали: її дочка ОСОБА_1 та рідний онук ОСОБА_2 позивачі по справі, а ОСОБА_3, в розумінні ч. 2 ст. 64 ЖК України не є членом сім'ї нових власників, крім того в будинку не проживає тривалий час, як було достовірно встановлено близько семи років, має іншу сім'ю з якою проживає за іншою адресою, тому суд вважає,що він втратив право користування житлом.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже суд вважає, що вимоги про визнання ОСОБА_3, таким, що втратив право на користування житлом підлягають задоволенню у зв'язку з порушенням прав позивачів на користування та розпорядження своїм майном.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 317,319,383,386, 405 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,212-215,218,224-227 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням: житловим будинком, який розташований в АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Бобровицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя