Постанова № 39112111, 05.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1275/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Голобородька О.П.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Крембітпостач" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2014 року Приватне підприємство "Крембітпостач" (надалі - позивач, ПП "Крембітпостач") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2013 № 0005462202/279, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 202 338 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 584,50 грн. та від 27.08.2013 №0005472202/281, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 59 589 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки позивача, які набрали форму акту від 12.08.2013 №1040/16-03-22-02-12/37015646. Зазначали, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентом ТОВ "Радіалгруп" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Пояснювали, що у перевіряємому періоді формували свій податковий кредит у відповідності із вимогами чинного на час вчинення господарських правовідносин законодавства про податок на додану вартість, та не можуть нести відповідальність у разі невиконання зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Крембітпостач" (ідентифікаційний код 37015646) 24.02.2010 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 007157 (том 1 а.с. 10-14) та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200124348, виданого Кременчуцькою ОДПІ, індивідуальний податковий номер 370156416031 (том 1 а.с. 15).

В період з 30.07.2013 по 05.08.2013 Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень від 30.07.2013 №395/000395, №396/000396 та відповідно до наказу від 30.07.2013 №344 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Крембітпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Радіалгруп" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини із придбання у ТОВ "Радіалгруп" код 37238075 на підставі договору №14/12 від 26.04.2012 продажу нафтопродуктів - бітуму нафтового дорожнього в'язкого БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001, на загальну суму 1309635,33 грн., в т.ч. ПДВ 261927,07 грн.

Дана господарська операція у бухгалтерському обліку була відображена наступним чином: Дт. 631, Кт. 311 на суму 1571562,42 грн, Дт. 644, Кт. 631 на суму 261927,07 грн.

Однак, згідно акту ДПІ у м. Полтаві від 28.12.2012 № 4824/22-2/37238075 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Радіалгруп" (код за ЄДРПОУ 37238075) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.08.2010 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства період з 12.08.2010 року по 30.09.2012 року встановлено, що по ланцюгу постачання від ПАТ "Укртатнафта" м. Кременчук, ТОВ "ГазУкраїни - 2009", ТОВ "ГазУкраїна 2020" та інших постачальників далі на покупців не встановлено руху фактичного товару, а саме: нафтопродуктів та операцій з даним товаром; не встановлено факту транспортування товару від продавця до покупця, в зв'зку з наданням для перевірки первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних, які не відповідають формі ТТН; не надані для перевірки документи, що підтверджують факт транспортування товару від постачальника ( ТОВ "Радіалгруп" ) до покупців: подорожні листи, паспортами якості на отримані та і.двантажені нафтопродукти, сертифікати відповідності.

Крім того, згідно "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" перевіркою встановлено відхилення між сумою податкового зобов'язання контрагента та сумою податкового кредиту платника всього у сумі 261927 грн., в т.ч.: квітень 2012 року на суму 66641,40 грн., травень 2012 року на суму 68226,00 грн., серпень 2012 року на суму 66592,67 грн., вересень 2012 року на суму 60467,00 грн.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у відповідних періодах, відображено у додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень-вересень 2012 року на загальну суму 261927,07 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ПП "Крембітпостач" неправомірно завищено податковий кредит у сумі 261927 грн., в т.ч.: квітень 2012 року на суму 66395 грн.; травень 2012року на суму 68472 грн.; серпень 2012року на суму 66593 грн.; вересень 2012року на суму 60467 грн.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 12.08.2013 №1040/16-03-22-02-12/37015646, яким встановлено, що на порушення: п.201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1. п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України ПП "Крембітпостач" було занижено податок на додану вартість всього у сумі 202338,00 грн., в т.ч. квітень 2012року в сумі 66395 грн, травень 2012року в суму 8883 грн., серпень 2012року в сумі 66593 грн., вересень 2012року в сумі 60467 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (р. 19) всього у сумі 59589 грн., в т.ч. за травень 2012року в сумі 59589 грн.

У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 27.08.2013 № 0005462202/279, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 202 338 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 584,50 грн. та від 27.08.2013 №0005472202/281, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 59 589 грн.

Із даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Полтавській області та Міністерства доходів і зборів України.

Рішеннями ГУ Міндоходів у Полтавській області про результати розгляду скарги №1416/10/16-31-10-04-06 від 11.11.2013 та Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги №1308/6/99-99-10-01-15 від 24.01.2013, скарги позивача на вказані податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.08.2013 № 0005462202/279, №0005472202/281 - без змін.

Із даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив податкові повідомлення - рішення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Судом встановлено, що 26.04.2012 між ПП "Крембітпостач" (покупець) та ТОВ "Радіалгруп" (продавець) укладений договір продажу нафтопродуктів №1412 (том 1 а.с. 37-39). Для здійснення поставки товару за цим договором сторони перед кожною поставкою узгоджують у порядку, передбаченому пунктом 2.2-.2.9 даного договору, такі умови: найменування, кількість, якість товару, вид транспорту, яким повинно бути проведене відвантаження, ціну товару. Сторони мають право обумовлювати інші істотні умови при укладанні угод на поставку товару.

На виконання вищевказаного договору, позивачем були отримані від ТОВ "Радіалгруп" сертифікати відповідності придбаного товару, копії яких наявні в матеріалах справи.

В рамках виконання вказаного договору, ПП "Крембітпостач" у квітні-вересні 2012 року придбано у ТОВ "Радіалгруп" бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001 на загальну суму 1309635,33 грн., в т.ч. ПДВ 261927,07 грн.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені: рахунки, видаткові накладні та податкові накладні, з урахуванням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27.04.2012 №7 (том 1 а.с. 40-43, 46-49, 52-54, 57-58, 60-62, 65-66, 68-69, 72-73, 76-77, 80-82).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Радіалгруп", включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних у відповідних періодах, що сторонами у справі не заперечується.

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Радіалгруп" на користь ПП "Крембітпостач" в результаті здійснення вказаних господарських операцій, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у контролюючого органу відсутні.

За результатами здійснення господарських операцій з придбання в спірних періодах у ТОВ "Радіалгруп" бітуму нафтового дорожнього в'язкого БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001, ПП "Крембітпостач" віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 261927,07 грн.

Розрахунки з ТОВ "Радіалгруп" за придбані товари проведено позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується перевіряючими у акті перевірки від 12.08.2013 №1040/16-03-22-02-12/37015646 (том 1 а.с. 86-96).

Із наданих в ході розгляду справи представником позивача пояснень судом встановлено, що придбані ПП "Крембітпостач" у ТОВ "Радіалгруп" товарно-матеріальні цінності транспортувались за рахунок позивача шляхом залучення останнім до транспортування суб'єктів господарювання-перевізників ТОВ "ТОП-Трансбуд", ТОВ "Сінтайл" та ПП "Партнер-транс", на підтвердження чого останнім до матеріалів справи долучені:

- товарно-транспортні накладні (том 1 а.с. 44, 50, 55, 59, 63, 67, 70, 74, 78, 83);

- договір №2/11-тр про надання транспортних послуг від 01.02.2011, укладений між ПП "Крембітпостач" та ПП "Партнер-транс" (том 2 а.с. 17-18);

- договір №35 про надання транспортних послуг від 18.08.2012, укладений між ПП "Крембітпостач" та ТОВ "Сінтайл" (том 2 а.с. 19-21);

- договір №13/08-П на виконання транспортних послуг від 13.08.2012, укладений між ПП "Крембітпостач" та ТОВ "ТОП-Трансбуд" (том 2 а.с. 22-24);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (том 2 а.с. 25-46).

До товарно-транспортних накладних додані також видані ПАТ "Укртатнафта" квитанції важення з визначенням часу відвантаження, найменування покупця, транспортного засобу та ваги паливно-мастильних матеріалів (том 1 а.с. 45, 51, 56, 64, 71, 75, 79, 84).

Посилання Кременчуцької ОДПІ на невідповідність форми товарно-транспортних накладних щодо транспортування бітуму нафтового дорожнього в'язкого БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001 по спірним господарським операціям формі товарно-транспортної накладної для перевезення нафтопродуктів, встановленій Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, судом не впливає на дійсність даних документів з огляду на те, що в них відображено відомості про вантаж, пункти відвантаження, ПІБ водія, який здійснював перевезення, марку автомобіля, державний номер автомобіля та причепа (за наявності), печатки вантажовідправника, автоперевізника та вантажоотримувача, а детальна інформація про час відвантаження ТМЦ та вагу паливно-мастильних матеріалів відображена у квитанціях важення, виданих ПАТ "Укртатнафта".

До того ж, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операцій між ПП "Крембітпостач" та ТОВ "Радіалгруп" є видаткові та податкові накладні.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку та суворої звітності, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не являються єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Товарно-матеріальні цінності придбавалися позивачем у ТОВ "Радіалгруп" з метою використання у своїй господарській діяльності шляхом їх реалізації в день придбання на користь інших суб'єктів господарської діяльності, а саме - ПП "Дорлідер", ПП "МВМ-13", ПП "Експрес", ТОВ "Темара", Комунального Рівненського шляхо-експлуатаційного управління автомобільних доріг, ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Дорбуд".

Зазначене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи: видатковими накладними; довіреностями на отримання ТМЦ; товарно-транспортними накладними; сертифікатами відповідності, паспортами якості на бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90; актами приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю; податковими накладними; актами звірки взаєморозрахунків між ПП "Крембітпостач" та його покупцями; генеральними договорами на поставку нафтопродуктів, договорами поставки та договором про закупівлю товарів за державні кошти, банківськими виписками (том 1 а.с. 123-251, том 2 а.с. 1-15).

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про реальність господарських взаємовідносин між ПП "Крембітпостач" та ТОВ "Радіалгруп" з придбання у квітні-вересні 2012 року бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90.

Отже, позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту відповідних періодів суму податку на додану вартість в загальному розмірі 261927 грн.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Радіалгруп" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.08.2013 № 0005462202/279, №0005472202/281.

Згідно зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №938 від 13.01.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПП "Крембітпостач" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПП "Крембітпостач" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Крембітпостач" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 № 0005462202/279, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 202 338 грн. (двісті дві тисячі триста тридцять вісім гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 584,50 грн. (п'ятдесят тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні п'ятдесят копійок).

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 №0005472202/281, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 59 589 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Крембітпостач" (ідентифікаційний код 37015646) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва