Постанова № 39111969, 03.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

03 березня 2014 року Справа № 814/510/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003)

до відповідача: Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020)

треті особи: 1. УДАІ УМВС України в Миколаївській області (вул. Новозаводська, 1-б, м. Миколаїв, 54056)

2. ПАТ АКБ «Південний» (вул. Краснова, 6/1, м. Одеса, 65059)

3. ПАТ КБ «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094)

про визнання незаконною відмову, скасування арешту, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и т и:

ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся з адміністративним позовом, в якому, просить суд:

1. Визнати незаконною відмову Центрального ВДВС ММУЮ в скасуванні арешту з грошових коштів, належних ОСОБА_1, що містяться на рахунках:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 ват. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980.

2. Скасувати арешт накладений постановою державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ Білоус А.Р. від 21.12.2012 року, на кошти, що належнать ОСОБА_1 та містяться на рахунках:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980.

3. Зобов'язати Центральний ВДВС ММУЮ винести відповідну постанову про зняття арешту з рахунків:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 ват. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980, що належать ОСОБА_1.

В обґрунтування вимог позивач зазначив що постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 23.03.2013 р. ВП № 35024161 виконавчий документ, Постанова № 058190, виданий 07.06.2010р. у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто стягувачу.

07 лютого 2014 року позивач дізнався, що відповідачем арешт на кошти, що містяться на належних ОСОБА_1, розрахункових рахунках:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ « 1Іриватбанк» р/р НОМЕР_2 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980 та належить позивачу не знято.

На думку позивача, бездіяльність відповідача порушує інтереси позивача як власника майна, та обмежує позивача у правах на зазначено майно.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явились, про дату,час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, заперечень на позов не надали.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи це, суд, на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ Білоус А.Р. від 23.03.2013 року виконавчий документ (Постанову УДАІ УМВС України в Миколаївській області № 058190 від 07.06.2010 року) повернуто стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна боржника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Сума штрафу позивачем була сплачена у повному обсязі квитанціями № 1557.7101 від 24.07.2013 року та № 0010059 від 11.02.2014 року, що підтверджується довідкою УДАІ УМВС України в Миколаївській області № 913-225 від 11.02.2014 року про сплату заборгованості. Про дані обставини позивач повідомив Центральний ВДВС ММУЮ заявою від 04.02.2014р. надавши копію відповідної довідки УДАІ про відсутність заборгованості за постановами про накладення штрафу.

Листом № 01.05/4929/9 від 07.02.2014 року, на заяву позивача від 04.02.2014 року. Центральним ВДВС ММУЮ,- повідомлено, що станом на 07.02.2014 року у відділі ДВС не перебувають відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1, у зв'язку з чим підстав для припинення чинності арештів за постановою від 21.12.2012 року - немає.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначені наслідки завершення виконавчого провадження. Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач у супереч чинного законодавства не здійснив дії, які прямо передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме ним не було знято арешт з грошових коштів, належних ОСОБА_1, що містяться на рахунках:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 ват. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980.

Частиною 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно положень статті 181 КАСУ відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Крім того, положеннями ст.6 та 11 Закону Країни "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до стаття 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно - правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно - правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

Суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наявні матеріали справи та досліджені докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та зняти арешт з грошових коштів, належних ОСОБА_1, що містяться на рахунках:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 ват. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980.

Відповідно до Ст. 16. Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV 01.07.2004 року Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 158, 160-163, 181 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зняти арешт з грошових коштів, належних ОСОБА_1, що містяться на рахунках:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980.

3. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції подати заяву до Реєстраційної служби щодо зняття арешту з грошових коштів, належних ОСОБА_1, що містяться на рахунках:

- 326751 філія АБ «Південний» в м. Миколаєві р/р НОМЕР_1 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_2 вал. 980;

- 326610 Миколаївське РУ «Приватбанк» р/р НОМЕР_3 вал. 980.

4. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих