Ухвала суду № 39111375, 04.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скляров В.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року справа №234/1988/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В

Сухарька М.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 28 лютого 2014 року у справі №234/1988/14-а (головуючий І інстанції Скляров В.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про поновлення строку звернення до суду; визнання неправомірними дії щодо призначення, нарахування і виплати не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 16 липня 2012 року по 31 січня 2014 року у розмірі, меншому за встановлений статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 16 липня 2012 року по 31 січня 2014 року згідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням фактично виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму на кожну дитину.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2014 року поновлено позивачу пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав, визнавши причину його строку поважною.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 28 лютого 2014 року позовні вимоги задоволені, внаслідок чого, визнано неправомірними дії щодо виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 16.07.2012 року по 31.01.2014 року включно, виходячи з розміру, встановленого п.22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженою постановою КМУ від 27.12.2001 року №1751, тобто меншому за встановлений статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; зобов'язано здійснити перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за період з 16 липня 2012 року по 31 січня 2014 року згідно статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням фактично виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму на кожну дитину.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги порушення позивачем строку звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 має дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтва про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 10 травня 2012 року, актовий запис 17 та 16, які видані виконавчим комітетом Красноторської селищної ради м.Краматорська Донецької області.

З копій довідок Управління від 12.02.2014 року вбачається, що позивач перебувала на обліку та одержувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом № 107-VI - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.

Згідно ст. 43 Закону № 2240-ІІІ було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу П Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-XII.

Згідно ч.3 ст. 45 Закону № 2154-VI допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ та Закону №2240-ІІІ призначається та здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1 Порядку), згідно з якою встановлюється Кабінетом Міністрів України тільки порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до Закону № 2240-ІІІ на виконання ст. 45 Закону № 2154-VI Кабінет Міністрів України не визначав.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку здійснюється у розмірі передбаченому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування у з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» оскільки позивачка є застрахованою особою.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до частини 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст.100 цього Кодексу за приписами частини 1 якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Ухвалою суду першої інстанції від 20 лютого 2014 року поновлено позивачу пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав, визнавши причину його строку поважною.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому правомірно поновлено строк.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційні скарги і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167,184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 28 лютого 2014 року у справі №234/1988/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 28 лютого 2014 року у справі №234/1988/14-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В.Білак

М.Г.Сухарьок