Постанова № 39110200, 05.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № 920/1065/13

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Шутенко І.А., судді Гетьмана Р.А.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників сторін:

від апелянта - ОСОБА_1 - на підставі договору про надання юридичних послуг від 11.07.2013р.;

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий - не з'явився;

інші кредитори - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Сумська область, с. Склярівка,

на ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013р.

у справі №920/1065/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиагрохімзахист», м. Суми,

до Спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі №920/1065/13 (суддя Гордієнко М.І.) затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника - Спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю:

- ПАТ "Державний ощадний банк України" Сумського обласного управління АТ "Ощадбанк" - неустойка в сумі 6082,19 грн. - 4 черга, (пеня, штраф) в сумі 30,68 грн. - 6 черга, судові витрати в сумі 1147,00 грн. (1 черга);

- ТОВ "Сумиагрохімзахист" - основний борг в сумі 1813862,85 грн. (4 черга), судові витрати в сумі 1147,00 грн.(1 черга);

- ТОВ "Сіагро-Імпекс" - основний борг в сумі 1262925,58 грн. (4 черга), судові витрати в сумі 1147,00 грн. (1 черга);

- ФОП ОСОБА_2 - основний борг в сумі 747096,94 грн. (4 черга); окремо внесені вимоги кредиторів, забезпечених заставою: ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Сумського обласного управління АТ "Ощадбанк" - основний борг в сумі 925000,01 грн.; ТОВ "Малтюроп Юкрейн" - основний борг в сумі 187000,00 грн.; задоволено клопотання розпорядника майна про продовження строку розпорядження майном; продовжено строк розпорядження майном САП "Родючість" у формі ТОВ на 2 місяці до 31.12.2013р.; залишено без задоволення повторне клопотання представника ФОП ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про усунення керівництва САП «Родючість» у формі ТОВ з посади та покладення його обов'язків на розпорядника майна Кардаш В.С.; залишено без задоволення клопотання представника ФОП ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про заборону боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого будь-які угоди (правочини); відмовлено у задоволенні клопотання представника ФОП ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про направлення до органів прокуратури повідомлення про вчинення злочину; залишено без задоволення повторне клопотання представника ФОП ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про припинення провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання представника ФОП ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про витребування з АТ "Брокбізнесбанк" інформації про рух коштів за останній рік.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статтю 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в частині вимог кредитора ФОП ОСОБА_2 мотивована доведеністю матеріалами справи його кредиторських вимог до САП "Родючість" у формі ТОВ, а саме: кредитор ОСОБА_2 у встановлений 30-денний термін звернувся до господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог в розмірі 747096,94грн., які підтверджені рішенням господарського суду Сумської області від 13.07.2011р. у справі №5021/1138/2011, ухвалою суду першої інстанції від 17.06.2013р. у справі №5021/1138/2011 та розрахунком інфляційних збитків та відсотків річних (т.5, а.с.213-217).

Спільне агрохімічне підприємство "Родючість" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з ухвалою господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі №920/1065/13 не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі № 920/1065/13 в частині визнання кредитором ФОП ОСОБА_2 у сумі 747096,94грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд, включаючи до реєстру вимог кредиторів вимоги ФОП ОСОБА_2 у розмірі 747096,94грн., не перевірив та не надав правової оцінки наявності кредиторської заборгованості. Крім того, вважає, що до кредиторських вимог у сумі 332442,54грн. (3% річних, інфляційні втрати) слід застосувати позовну давність, оскільки вони нараховані, починаючи з 25.05.2007р., а отже заявлені з пропуском строку, встановленого статтею 257 ЦК України (т.6, а.с.109-111).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. у даній справі задоволено апеляційну скаргу Спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю; скасовано ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі №920/1065/13 в частині визнання кредитором фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогами в сумі 747096,94 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів; прийнято в цій частині нове рішення, яким залишено без розгляду заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про включення вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до боржника в сумі 747096,94 грн. до реєстру вимог кредиторів. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заява з грошовими вимогами до боржника підписана від імені ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1, який не надав доказів на підтвердження права на її підписання, а отже ОСОБА_1 не мав права підписувати заяву з грошовими вимогами ФОП ОСОБА_2 (т.7, а.с.13-17).

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_2 звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, яка обґрунтована, зокрема тим, що, по-перше, під час розгляду вимог кредитора ОСОБА_2, в попередньому засіданні, від боржника не надходило жодних заперечень, у тому числі він не подавав заяв про застосування позовної давності; по-друге, вимоги кредитора підтверджуються рішенням господарського суду Сумської області від 13.07.2011р. у справі №5021/1138/2011, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України, яким задоволено позов та стягнуто з боржника САП «Родючість» у формі ТОВ суму боргу у розмірі 414654,40грн.; по-третє, товар отриманий боржником 25.05.2007р. та 01.01.2008р. та у відповідності до ст.692 ЦК України зобов'язаний був його оплатити у той самий день (т.7, а.с.76).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012р. у даній справі частково задоволено касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2; скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. у справі №920/1065/13 та передано на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду (т.7, а.с.114-120).

В постанові суду касаційної інстанції зазначено, що оскільки ухвала господарського суду Сумської області від 28.08.2013р. у справі № 920/1065/13 (якою призначено заяву ФОП ОСОБА_2 до розгляду у судовому засіданні) не була оскаржена учасниками судового провадження та набрала чинності у встановленому законом порядку, і, згідно зі статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наслідками розгляду такої заяви господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) заявлені кредиторські вимоги, подана ФОП ОСОБА_2 мала бути розглянута апеляційним господарським судом з прийняттям за наслідками цього розгляду передбаченого статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення (з урахуванням встановлених ст. ст. 99, 101 ГПК України меж перегляду справи в апеляційній інстанції та наданих ст. 106 ГПК України апеляційному господарському суду повноважень).

20.05.2014р. на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від кредитора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в господарському суді м. Києва у зв'язку з тим, що він не має змоги направити свого представника до Харківського апеляційного господарського суду. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2014р. у даній справі задоволено клопотання кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи №920/1065/13 в режимі відеоконференції; доручено господарському суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції у справі №920/1065/13(т.7,а.с.126-128). Арбітражний керуючий Кардаш В.С. клопотанням від 26.05.2014р. просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням у м. Сєверодонецьку.

Вказане клопотання відхилено судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, оскільки клопотання складене та підписане 26.05.2014р. арбітражним керуючим Кардаш В.С. та здано нарочно до канцелярії суду апеляційної інстанції, що свідчить про можливість надання доказів на підтвердження його перебування 27.05.2014р. у відрядженні, однак дані докази суду надані не були.

Апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги САП «Родючість» у формі ТОВ на ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. відбулося за участю представника ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 в режимі відеоконференції.

Повноваження представника апелянта, присутнього у залі судового засідання господарського суду м. Києва, встановлені секретарем судового засідання господарського суду м. Києва Мазуром В.М.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2014р., у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А. (т.7, а.с.137).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта, в режимі відеоконференції, заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, наведених в апеляційній скарзі, і просив залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2013р. у справі №920/1065/13 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Боржник, ліквідатор та кредитори у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю арбітражного керуючого, представників боржника та кредиторів за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.07.2013р. порушено провадження у справі № 920/1065/13 про банкрутство ТОВ САП "Родючість" за заявою ТОВ "Сумагрохімзахист"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; визнано вимоги ТОВ "Сумагрохімзахист" до боржника у розмірі 637500грн.; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кардаш В.С.; зобов'язано заявника ТОВ "Сумагрохімзахист" відповідно до вимог ч. 10 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011р. № 4212-VI), ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень протягом 10 днів здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про порушення справи про банкрутство в офіційних друкованих органах, в якому повинні міститись відомості, визначені ч. 10 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1, а.с.72-75).

23.07.2013р. в газеті "Голос України" № 134 (5634) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство САП "Родючість" у формі ТОВ. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кардаша В.С. та зазначено, що заяви кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника приймаються в 30-ти денний термін з дня опублікування оголошення (т.2, а.с.52).

22.08.2013р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Сумської області, САП «Родючість» у формі ТОВ та арбітражного керуючого боржника Кардаша В.С. з заявою про визнання грошових вимог та просила включити вимоги ФОП ОСОБА_2 до боржника в сумі 747096,94грн. до реєстру вимог кредиторів (т.3, а.с.75-87).

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що між САП «Родючість» у формі ТОВ та ТОВ «ЮВС» укладений правочин по поставці товарно-матеріальних цінностей, на підставі якого боржник отримав товарно-матеріальні цінності, про що свідчать первинні документи на загальну суму 414654,40грн., однак боржник вказаний товар не оплатив, що підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 13.07.2011р. у справі №5021/1138/2011, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2011р., яким позов задоволено та стягнуто з САП «Родючість» у формі ТОВ на користь ТОВ «ЛеСтар» (правонаступник ТОВ «ЮВС») 414654,40грн. Також зазначає, що 20.05.2013р. між ТОВ «ЛеСтар» та ФОП ОСОБА_2 укладений договір про уступку права вимоги, на підставі якого ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2013р. у справі №5021/1138/2011 замінено позивача ТОВ «ЛеСтар» його правонаступником ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з чим у відповідності до вимог статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ФОП ОСОБА_2 звернувся з кредиторськими вимогами до боржника та арбітражного керуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. у справі №5021/1138/2011 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Родючість" на користь ТОВ «ЛеСтар» 414654грн.40коп. боргу, 4146грн.54коп. витрат по сплаті держмита та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Місцевим господарським судом при розгляді вказаної справи встановлено, що 10.01.2008р. ТОВ «ЮВС» повідомив САП «Родючість» у формі ТОВ про уступку права вимоги на користь ТОВ «ЛеСтар», направивши повідомлення на адресу відповідача. Вимогою-повідомленням від 01.03.2010р. ТОВ «ЛеСтар», на підставі ст.530 ЦК України, звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання в 7-ми денний термін з дня отримання повідомлення та направило копію договору уступки права вимоги від 10.01.2008р. та додаткової угоди до нього. Однак, заборгованість в сумі 414 654,40грн. відповідачем за надані товарно-матеріальні цінності не була погашена (т.3, а.с.77,78).

06.09.2011р. господарським судом Сумської області видано наказ №5021/1138/2011 про примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 13.07.2011р. (т.3, а.с.79).

20.05.2013р. між ТОВ «ЛеСтар» (первісним кредитором) та ФОП ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги, п.1.1 якого встановлено, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за наказом господарського суду Сумської області від 06.09.2011р. №5021/1138/2011 на підставі рішення господарського суду Сумської області від 13.07.2011р., щодо зобов'язань ТОВ СП «Родючість» сплатити ТОВ «ЛеСтар» суму в розмірі 419036,94грн.

Відповідно до п.1.2 даного договору новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплатити всі платежі за наказом господарського суду Сумської області від 06.09.2011р. №5021/1138/2011 у повному обсязі.

У п.2.1 даного договору зазначено, що відступлене право вимоги, передбачене цією угодою, за зобов'язаннями боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначене сторонами в сумі 419036,94грн. та крім цього повна сума інших платежів передбачених діючим законодавством (індекс інфляції та три проценти річних за прострочення виконання грошових зобов'язань) (т.6, а.с.29).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2013р. у справі №5021/1138/2011 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про заміну сторони правонаступником; змінено позивача з ТОВ «ЛеСтар» правонаступником ФОП ОСОБА_2 (т.6, а.с.30,31).

В матеріалах справи відсутні докази виконання рішення господарського суду Сумської області від 13.07.2011р. у справі №5021/1138/2011.

09.09.2013р. розпорядником майна САП «Родючість» у формі ТОВ подане клопотання про перенесення попереднього засідання у зв'язку з невизнанням боржником грошових вимог ФОП ОСОБА_2 і зверненням до суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.05.2013р. (т.4, а.с.123).

10.09.2013р. розпорядник майна надав до місцевого господарського суду звіт №1, до якого доданий реєстр заявлених вимог кредиторів та повідомлення про розгляд заявлених вимог (т.4, а.с.134-135).

Розпорядник майна повідомленням від 04.09.2013р. №04/09-13-1 про результати розгляду заяви про грошові вимоги до боржника САП «Родючість» у формі ТОВ , доданого до звіту №1, визнав кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_2 на суму 414654,40грн. та включив їх до 4-тої черги, і відмовив у визнанні суми 332442,54грн. з підстав відсутності доказів безспірності даних вимог (т.4, а.с.142).

З реєстру вимог кредиторів САП «Родючість» у формі ТОВ, затвердженого розпорядником майна, вбачається, що вимоги ФОП ОСОБА_2 визнані у розмірі 414654,40грн. (т.4, а.с.144-148).

31.10.2013р. місцевим господарським судом винесено оскаржувану ухвалу, з підстав, наведених вище (т.5,а.с.213-217).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

За приписами частин 1, 2 статті 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

У пункті 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. N 4212-VI»), зазначено, що стаття 23 Закону про банкрутство встановлює порядок виявлення кредиторів. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. При цьому всі грошові вимоги кредиторів до боржника повинні бути виражені в національній валюті України.

Після офіційного оприлюднення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство всі кредитори мають право подати заяви з грошовими вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статті 23 Закону про банкрутство незалежно від настання строку виконання зобов'язання.

22.08.2013р., тобто у межах строку, встановленого статтею 23 Закону про банкрутство, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Сумської області, САП «Родючість» у формі ТОВ та арбітражного керуючого боржника Кардаш В.С. із заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 747096,94грн., з яких 414654,40грн. - основна сума боргу, 67582,98грн. - 3% річних та 264859,56грн. - інфляційні втрати (з яких за період з 25.05.2007р. по 01.01.2008р. з суми 214654,40грн. - 30910,23 інфляційних втрат та за період з 01.01.2008р. по 30.04.2013р. з суми 414654,40грн. -233949,33грн.).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. у справі №5021/1138/2011, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2011р., задоволено позов ТОВ «Лестар» до САП «Родючість» у формі ТОВ; стягнуто з САП «Родючість» у формі ТОВ та користь на користь ТОВ «ЛеСтар» 414654,40грн. боргу (т.3, а.с.77-78, 80-82).

Відповідно до частини 3 статті 11111 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2013р. у справі №5021/1138/2011 замінено ТОВ «ЛеСтар» правонаступником ФОП ОСОБА_2, вказана ухвала не оскаржена у встановленому законом порядку, а отже набрала законної сили (т.3, а.с.83)

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи особливості виконання рішень господарських судів, щодо боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість та доведеність належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України вимог ФОП ОСОБА_2 до боржника САП «Родючість» у формі ТОВ в частині основної суми боргу у розмірі 414654,40грн., оскільки дані вимоги підтвердженні судовими рішеннями, які набрали законної сили та заявлені у строк, встановлений статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо обґрунтованості заявлених кредиторських вимог ФОП ОСОБА_2 до САП «Родючість» у формі ТОВ та включення їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу у розмірі 264859,56грн. інфляційних втрат та 67582,98грн. 3% річних суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитори вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми боргу та і окремо від неї.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи факт наявності судового рішення про стягнення коштів з САП «Родючість» на користь ФОП ОСОБА_2, яке не виконане, останнім правомірно заявлені кредиторські вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Проте, ФОП ОСОБА_2 необґрунтовано визначає період нарахування інфляційних втрат та 3% річних та вважає, що право на нарахування інфляційних втрат у нього виникло з моменту поставки товару, а саме: з 25.05.2007р. - на суму 214654,40 та з 01.08.2008р. - на суму 414654,40грн., при цьому посилаючись на те, що вказані дати поставки товару зазначені у постанові Вищого господарського суду від 08.02.2012р. у справі №5021/1138/2011.

Дані твердження є передчасним та такими, що спростовуються матеріалами справи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. у справі №5021/1138/2011 стягнуто з САП «Родючість» у формі ТОВ на користь ТОВ «ЛеСтар» 414654грн.40коп. боргу, 4146грн.54коп. витрат по сплаті держмита та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Місцевим господарським судом при розгляді вказаної справи встановлено, що відповідно до правочину про поставку товарно-матеріальних цінностей САП «Родючість» у формі ТОВ отримало у ТОВ «ЮВС» (первісного кредитора) товарно-матеріальні цінності на підставі видаткових накладних. 10.01.2008р. між ТОВ «ЮВС» та ТОВ «ЛеСтар» (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги на суму 414654,40грн. Повідомленням від 10.01.2008р. первісний кредитор повідомив боржника про уступку права вимоги на користь ТОВ «Лестар». Вимогою-повідомленням від 01.03.2010р. ТОВ «ЛеСтар» на підставі ст.530 ЦК України звернувся до САП «Родючість» у формі ТОВ з вимогою про виконання зобов'язання в 7-ми денний термін з дня отримання повідомлення. Однак, заборгованість в сумі 414 654 грн. 40 коп. САП «Родючість» у формі ТОВ за надані товарно-матеріальні цінності не була погашена.

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з частиною 3 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Враховуючи встановлений місцевим господарським судом факт надіслання ТОВ «Лестар» до САП «Родючість» у формі ТОВ вимоги-повідомленням від 01.03.2010р. на підставі ст.530 ЦК України про виконання зобов'язання в 7-ми денний термін з дня отримання повідомлення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у ФОП ОСОБА_2 виникло право на відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові з моменту отримання вимоги САП «Родючість» у формі ТОВ (з урахуванням поштового обігу), а саме: з 11.03.2010р., оскільки вказаний строк виконання зобов'язань встановлений у рішенні місцевого господарського суду від 13.07.2011р. і у постанові Вищого господарського суду від 08.02.2012р. у справі №5021/1138/2011, та по 30.04.2013р. (термін визначений заявником кредиторських вимог).

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду з урахуванням рекомендацій, викладених у пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14, дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог ФОП ОСОБА_2 до боржника САП «Родючість» у формі ТОВ у розмірі 40849,11грн. інфляційних втрат та 39091,12грн. - 3% річних, нарахованих за період з 11.03.2010р. по 30.04.2013р.

Враховуючи викладене, ухвала місцевого господарського суду від 31.10.2013р. в частині включення до реєстру вимог кредиторів САП «Родючість» у формі ТОВ у розмірі 252502,31грн., з яких, 40849,11грн. інфляційних втрат та 39091,12грн. 3% річних, є необґрунтованою та прийнятою без дослідження всіх обставин справи, а саме: періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а отже підлягає скасуванню в цій частині.

Доводи заявника апеляційної скарги про необхідність застосування позовної давності до спірних правовідносин (в частині нарахування інфляційних втрат та 3% річних) не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом, однак в матеріалах справи відсутня заява про застосування позовної давності, як від боржника так і від арбітражного керуючого САП «Родючість» у формі ТОВ Кардаша В.С. до прийняття ухвали від 31.10.2013р. за результатами попереднього засідання. Крім того, ні боржником, а ні арбітражним керуючим не надано доказів неможливості її подання до суду першої інстанції, а з матеріалів справи вбачається, що представник боржника та арбітражний керуючий були присутні в судовому засіданні 31.10.2013р., що свідчить про забезпечення їх необхідними процесуальними правами, зокрема, щодо подання заяви про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вимоги ФОП ОСОБА_2 в частині визнання його кредиторських вимог щодо основної суми боргу у розмірі 414654,40грн. та в частині інфляційних втрат у розмірі 40849,11грн. і 39091,12грн. - 3% річних є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги

Враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», перегляд ухвали місцевого господарського суду від 31.10.2013р. у справі № 920/1065/13 здійснений у межах поданої апеляційної скарги, а саме: кредиторських вимог ФОП ОСОБА_2

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі № 920/1065/13 в цій частині прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга САП «Родючість» у формі ТОВ підлягає частковому задоволенню, ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. слід скасувати в частині затвердження вимог кредитора ФОП ОСОБА_2 у сумі 252502,31грн., в частині затвердження реєстру вимог кредиторів: ФОП ОСОБА_2 - основний борг у сумі 494594,63 (четверта черга) - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п.1,4 ч.1 ст. 104, ст. ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Сумської області 31.10.2013р. у справі №920/1065/13 скасувати в частині затвердження вимог кредитора ФОП ОСОБА_2 у сумі 252502,31грн., в частині затвердження реєстру вимог кредиторів: ФОП ОСОБА_2 - основний борг у сумі 494594,63 (четверта черга) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 02.06.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Шутенко І.А.