Постанова № 39110187, 05.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р. Справа№ 910/1112/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Ісаєв В.Ю. - представник за довіреністю,

від відповідача за первісним позовом: Спасибко А.В. - представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2014р.

справі №910/1112/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник"

про стягнення 1 565 654,82 грн.

та за зустрічним позовом про розірвання договору оренди.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" (далі-первісний позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" (далі-первісний відповідач) про стягнення 1 467 256,35 грн. - заборгованості за Договором оренди № 20/08 від 30.01.2008 року, 41 818,80 грн. - 3% річних та 56 579,67 грн. - пені.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що листом № 63/В1 від 06.04.2012 року позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про підвищення вартості орендних платежів та вартості експлуатаційних витрат за Договором оренди № 20/08 від 30.01.2008 року, в зв'язку з чим на думку позивача за первісним позовом у відповідача за первісним позовом виникла заборгованості у розмірі 1 467 256,35 грн., з яких: 859 249,73 грн. - заборгованості з орендної плати та 608 006,62 грн. - заборгованості за експлуатаційні витрати.

18.02.2014 року через канцелярію суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" про розірвання Договору оренди № 20/08 від 30.01.2008 року.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за первісним позовом експлуатує багатофункціональний центр "Вавілон-1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2, всупереч вимогам чинного законодавства України без одержання дозвільних документів на його будівництво та реконструкцію, без введення його в експлуатацію з одержанням відповідного сертифікату, та всупереч припису Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 31.08.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 року у справі №910/1112/14 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Зустрічний позов задоволено повністю.

Розірвано Договір оренди № 20/08 від 30.01.2008 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Господарник".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" 1 218,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 05.03.2014р., позивач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного - відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи; порушення та неправильне застосування останнім норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем за первісним позовом подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне:

30.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Господарник", як орендарем, був укладений Договір оренди № 20/08 (далі-Договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування (що надалі іменується - оренда) приміщення (що надалі іменується - Приміщення) для здійснення торговельної діяльності, що знаходиться в будівлі багатофункціонального центра "Вавілон-1", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2, (що надалі іменується - Торговельний центр), а орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування і повернути Приміщення орендодавцю на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору Приміщення представляє собою частину будинку, що знаходиться на першому поверсі Торговельного центру, в літ. А-1 поз. 1-47, 216-219а, в літ. А5-7 прим. 32 поз. 1-9, прим. 34 поз. 1-4, в літ. А6-7, прим. 42 поз. 1-11, прим. 44 поз. 1-8.

Згідно із п. 2.2 Договору місце розташування Приміщення визначається відповідно до витягу з плану Торговельного центру (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору площа переданого в оренду Приміщення складає 3260,20 м2 (три тисячі двісті шістдесят, 20 кв.м.). Точна площа Приміщення, що передається в оренду, зазначатиметься в Акті прийому-передачі Приміщення. Орендована площа Приміщення не підлягає зменшенню за рахунок встановлених орендарем внутрішніх перегородок і перекриттів та інших конструкцій.

Строк оренди приміщення за цим Договором складає 9 (дев'ять) років (п. 3.1 Договору).

Згідно із п. 7.1 Договору орендар зобов'язаний виплачувати орендодавцю орендну плату за цим Договором (що надалі іменується - Орендна плата) у розмірах і в строки, що визначається цим Договором.

У відповідності до п. 7.1.3 Договору орендна ставка за цим Договором складає 63,13 (шістдесят три) грн. 13 коп. за 1 кв. м., крім того ПДВ 12,63 (дванадцять) грн. 63 коп., разом 75,75 (сімдесят п'ять) грн. 75 коп., за 1 кв. метр Приміщення.

Відповідно до п. 7.2 Договору Орендна плата вноситься орендарем у наступному порядку:

-Гарантійний платіж в сумі 251111,25 грн. (двісті п'ятдесят одна тисяча сто одинадцять гривень, 25 коп.), в т.ч. ПДВ 41851,87 грн., перерахований орендарем за попереднім договором оренди, посвідченого 20 лютого 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 672, зараховується орендодавцем в рахунок орендної плати за останній місяць оренди;

-орендна плата - вноситься орендарем щомісяця авансом не пізніше 20-го (двадцятого) числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Згідно із п.п.7.4, та 7.4.4 Договору сторони прийшли до згоди, що розмір орендної ставки підлягає перегляду в наступному порядку і розмірі: на п'ятий рік Строку оренди орендодавець має право збільшити орендну ставку, але не більше ніж на 10 % (десять відсотків).

Відповідно до п.7.6.1 Договору орендар зобов'язаний щомісяця компенсувати орендодавцю експлуатаційні витрати, що і складаються з:

-Адміністративно-господарських витрат на утримання і експлуатацію Загальних площ Торговельного центру;

-Витрат на охорону Загальних площ Торговельного центру і території, що прилягає.

-Витрат на прибирання місць Загального користування Торговельного центру і території, що прилягає;

-Витрат на дератизацію і вивіз побутових відходів із Загальних площ Торговельного центру;

-Витрат на освітлення місць Загального користування Торговельного центру, фасаду (крім освітлення рекламоносіїв) і території, що прилягає;

-Витрат на обслуговування, поточний ремонт Загальних площ та інженерних систем, що стосуються загальних площ Торговельного центру;

-Ремонт центрального опалення, водопроводу, каналізації, доріг, що прилягають до будівлі, автомобільних паркувань, що прилягають до будівлі, ліфтів;

-Витрат на благоустрій території, що прилягає до будівлі;

Вартість експлуатаційних витрат дорівнює 2,53 (дві) грн. 53 коп. у т.ч. ПДВ, що на день укладання цього Договору складає еквівалент 0,5 доларів США за 1 (один) квадратний метр орендованої площі. Орендар Оплачує експлуатаційні витрати в той же строк, що й орендну плату, відповідно до п. 7.2 Договору.

Згідно із п. 7.6.2 Договору збільшення розміру експлуатаційних витрат залежить від:

-збільшення тарифів на енергоносії;

-збільшення вартості комунальних послуг;

-офіційного підвищення розміру мінімальної заробітної плати в Україні.

У випадку підвищення зростання зазначених показників орендодавець має право збільшити розмір експлуатаційних витрат пропорційно їх збільшенню, про що письмово повідомляє орендаря.

Факт приймання-передачі Приміщення в оренду підтверджується підписаним між сторонами 30.01.2008 року Актом передання-приймання приміщення, що знаходиться в будівлі багатофункціонального центру "Вавілон-1", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Маршала Малиновського, 2, до Договору оренди № 20/08 від 30.01.2014 року.

Листом № 63/В1 від 06.04.2012 року позивач за первісним позовом, керуючись п.п.7.4.4 та 7.6.2 Договору, повідомив відповідача за первісним позовом про підвищення вартості експлуатаційних витрат та орендної ставки.

Спір за первісним позовом виник в зв'язку з тим, що на думку позивача за первісним позовом у зв'язку з підвищенням вартості експлуатаційних витрат та орендної ставки, згідно умов Договору, у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість зі сплати орендних платежів та експлуатаційних витрат в розмірі 1 467 256,35 грн., з яких: 859 249,73 грн. - заборгованості з орендної плати, 608 006,62 грн. - заборгованості за експлуатаційні витрати за період з квітня 2014 року по січень 2014 року.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач за первісним позовом надав суду Акти надання послуг за період з квітня 2012 року по січень 2014 року, які повинен був оплатити відповідач за первісним позовом в якості орендних платежів та експлуатаційних витрат, однак як вбачається з матеріалів справи (розрахунку суми позову, доданої до позовної заяви позивачем за первісним позовом) відповідачем за первісним позовом не було в повній мірі сплачено орендну плату та експлуатаційні витрати за період з квітня 2012 року по січень 2014 року, і відповідач за первісним позовом має заборгованість перед позивачем за первісним позовом в розмірі 1 467 256,35 грн., з яких: 859 249,73 грн. - заборгованості з орендної плати, 608 006,62 грн. - заборгованості за експлуатаційні витрати.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до останнього абзацу пункту 7.4. Договору передбачені цим пунктом можливі зміни розміру орендної плати проводяться тільки на підставі обґрунтованого письмового повідомлення орендодавця й оформлюються додатковою угодою сторін.

Пунктом 12.1 Договору сторони погодили, що будь-які зміни і доповнення до цього Договору дійсні, якщо вони здійснені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін, підписи яких скріплені печатками Сторін, нотаріально посвідчені і пройшли державну реєстрацію.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі - Наказ №296/5) розділом 2 (порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій ) глави 1 (Основні правила посвідчення правочинів) пунктом 7.1 передбачено, що договір сторін про зміну або розірвання нотаріально посвідченого договору здійснюється шляхом складання окремого договору.

Згідно із п. 7.2 глави 1 розділу 2 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", договір про зміну або розірвання договору підписується сторонами і посвідчується нотаріусом. На всіх наданих нотаріусу примірниках основного договору проставляється відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання, проставляється нотаріусом підпис і скріплюється його печаткою.

Відповідно до п. 7.3 глави 1 розділу 2 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", якщо нотаріус, який посвідчив договір, позбавлений можливості посвідчити договір про його зміну або розірвання (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), договір про зміну або розірвання договору може бути посвідчений іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом складається додатковий примірник договору, який направляється ним за місцем зберігання договору, що змінюється або розривається. Сторонам договору нотаріус роз'яснює про повернення правовстановлюючого документа за місцем зберігання примірника договору, що розірваний.

Статтею 181 Господарського кодексу України (далі-ГК України) визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Згідно із ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно із ч. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 2 статті 644 ЦК України передбачено, що якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом

Як вбачається з матеріалів справи, до договору була укладено лише одна додаткова угода від 17.08.2010 року, яка стосується доповнення п. 7.1.1 Договору, дана додаткова угода здійснена в письмовій формі, підписана уповноваженими представниками Сторін, підписи яких скріплені печатками Сторін, нотаріально посвідчена і пройшла державну реєстрацію та відповідає п. 12.1 Договору та законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що зміни розміру орендної ставки та експлуатаційних витрат повинні були внесені в Договір оренди № 20/08 від 30.01.2008 року шляхом підписання Додаткової угоди, як того вимагає п. 12.1 Договору, норми ст. 181 ГК України та ст.ст. 651, 654 ЦК України.

З наданих позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом доказів вбачається, що позивач за зустрічним позовом не звертався до відповідача за зустрічним позовом із пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди № 20/08 від 30.01.2008 року в порядку встановленому чинним законодавством та умовами Договору, зокрема позивачем за первісним позовом не було направлено проект підписаний і скріплений печаткою додаткової угоди, також між сторонами не підписувався жодний договір про внесення змін до Договору оренди № 20/08 від 30.01.2008 року про зміну розміру ставки орендної плати та експлуатаційних витрат.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що первісні позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача за первісним позовом 1 467 256,35 грн., з яких: 859 249,73 грн. - заборгованості з орендної плати та 608 006,62 грн. - заборгованості за експлуатаційні витрати, як заборгованості яка виникла у зв'язку з підвищенням позивачем за первісним позовом вартості орендної ставки та експлуатаційних витрат, - не підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пені в розмірі 56 579,67 грн. та 3% річних в розмірі 41 818,80 грн., судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 56 579,67 грн. та 3% річних в розмірі 41 818,80 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки вони є правовим наслідком наявності основного боргу та стягнення його, а тому за відсутності підстав для такого не можуть бути задоволені.

Стосовно зустрічних позовних вимог про розірвання Договору оренди № 20/08 від 30.01.2008 року укладеного між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом, судова колегія зазначає наступне.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за первісним позовом експлуатує багатофункціональний центр "Вавілон-1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2, всупереч вимогам чинного законодавства України без одержання дозвільних документів на його будівництво та реконструкцію, без введення його в експлуатацію з одержанням відповідного сертифікату, та всупереч припису Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 31.08.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Р.З. Голобутовський) від 27.03.2012 року у справі №2а/0470/15001/11 встановлено, що "08.08.2011 р. Начальником Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області Верхогляд В. на імя т.в.о. начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Медведєва В.В. було направлено лист №55/6/11265 такого змісту: "Управлінням у ході здійснення комплексу заходів, спрямованих на виявлення, попередження та припинення протиправних діянь у будівельній сфері, отримана інформація про те, що у м. Дніпропетровську здійснюється несанкціонована забудова земельних ділянок без відповідних погоджень з боку контролюючих органів. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" збудувало багатофункціональний центр "Вавілон-1" з порушенням вимог законодавства у будівельній сфері та без отримання дозвільних документів у відповідних контролюючих органах. З урахуванням викладеного, просимо направити спеціаліста для здійснення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" в частині дотримання вимог будівельного законодавства України у ході будівництва багатофункціонального центру "Вавілон-1"".

На підставі вищезазначеного листа від 08.08.2011р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено направлення №700 на проведення позапланової перевірки у термін з 30.08.2011р. по 05.09.2011р. з дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" вимог містобудівного законодавства.

31.08.2011р. головним державним інспектором Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Лівобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Горбенко П.А. у присутності начальника управління Лівобережжя Піхаленко Я.О. проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" в частині дотримання вимог будівельного законодавства України в ході будівництва багатофункціонального центру "Вавілон-1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2.

Перевіркою встановлено, що багатофункціональний центр "Вавілон-1" експлуатується без здійснення відповідної процедури введення в експлуатацію об'єкта закінченого будівництвом згідно вимог чинного законодавства, про що складено акт.

Так, на підставі акта перевірки та наказу від 31.08.2011р. №1ПР "Про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкту" Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено припис від 31.08.2011р., яким у зв'язку з порушенням ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатацію об'єкта багатофункціональний центр "Вавілон-1" зупинено з 31.08.2011р.

У приписі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області пропонувалось у термін до 01.09.2011р. надати останній довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, типової форми КБ-3.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначений ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до п. 8 якої експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Контроль за прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У відповідності до ч.7, 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. за №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи та забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Таким чином, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області у порядку визначеному законодавством України та в межах своїх повноважень винесено припис від 31.08.2011р., який видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" та у добровільному порядку останнім не виконано.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Р.З. Голобутовський) від 27.03.2012 року у справі №2а/0470/15001/11 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" до Головного державного інспектора Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Лівобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Горбенко Петра Анатолійовича про скасування припису - відмовлено.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Р.З. Голобутовський) від 27.03.2012 року у справі №2а/0470/15001/11, в подальшому залишена без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року у справі №2а/0470/15001/11 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 року №К/9991/68943/12 у справі №2а/0470/15001/11.

В силу ч.2 та 5 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджуться з висновокм суду першої інстанції, що позивач за первісним позовом експлуатує багатофункціональний центр "Вавілон-1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2, всупереч вимогам чинного законодавства України без одержання дозвільних документів на його будівництво та реконструкцію, без введення його в експлуатацію з одержанням відповідного сертифікату, та всупереч припису Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 31.08.2011 року яким, у зв'язку з порушенням ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатацію об'єкта багатофункціональний центр "Вавілон-1" зупинено (заборонено) з 31.08.2011 року.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.

Згідно із ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно із ч. 3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

З наданих відповідачем за зустрічним позовом доказів вбачається, що позивач за зустрічним позовом експлуатує багатофункціональний центр "Вавілон-1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2, всупереч вимогам чинного законодавства України без одержання дозвільних документів на його будівництво та реконструкцію, без введення його в експлуатацію з одержанням відповідного сертифікату, та всупереч припису Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 31.08.2011 року, а в свою чергу відповідач за первісним позовом в розумінні статей 651, 652, 784 ЦК України не має можливості в подальшому використовувати орендоване приміщення для цілей, що передбачені Договором (здійснення торгівельної діяльності), оскільки подальше використання орендованого приміщення без належних дозвільних документів на будівництво та реконструкцію, представляє безпосередню загрозу життю працівників ТОВ "Господарник" та відвідувачів багатофункціонального центру "Вавілон-1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що позивач за первісним позовом в установленому порядку обставини, які повідомлені відповідачем за первісним позовом, не спростував, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги про розірвання Договору оренди № 20/08 від 30.01.2008 року укладеного між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені позивачем за первісним позовом в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2014р. у справі №910/1112/14 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 року у справі №910/1112/14 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/1112/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 10.06.2014р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв