Рішення № 39109859, 30.05.2014, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/396/14

Провадження № 2/192/253/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2014 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Омелюх В.М.,

при секретарі - Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», назву змінено на публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та відповідачем ОСОБА_1 27 вересня 2007 року був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/1570-АП, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 8 910,89 доларів США в порядку та на умовах визначених договором, а відповідач як позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах, що передбачені договором.

Після укладення кредитного договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, в зв'язку з чим станом на 30 жовтня 2013 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 26 159 гривень 73 копійки, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту - в сумі 8 863 гривні 52 копійки, заборгованості по процентам - в сумі 1 362 гривні 57 копійок, нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості - в сумі 1 688 гривень 68 копійок та штрафу - в сумі 7 122 гривні 47 копійок.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим банк змушений звернутися до суду з даним позовом про примусове стягнення заборгованості, відсотків, пені та штрафів за кредитним договором, оскільки сторонами договору зобов'язання за договором повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або закону, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити з зазначених в позовній заяви підстав, оскільки відповідачем в процесі дії кредитного договору допускалось порушення виконання зобов'язань за кредитним договором ним було добровільно реалізовано транспортний засіб, який було придбано за кредитні кошти, а отримані від продажі автомобіля кошти 20 грудня 2012 року були зараховані на погашення заборгованості за кредитним договором, але їх було недостатньо для погашення всього боргу, який продовжував накопичуватися, оскільки відповідач продовжував не виконувати умови кредитного договору, в зв'язку з чим були змушені звернутися з даним позовом до суду

Відповідач ОСОБА_1 в судову засіданні позов не визнав та пояснив, що отримав у позивача кредит, про що між ними було укладено кредитний договір, за яким він повинен був повернути кошти восени 2012 року. Спочатку він належним чином виконував умови договору, а з 2009 року став порушувати зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту, в зв'язку з чим дав згоду на продаж придбаного за рахунок кредитних коштів автомобіля, який було продано 04 грудня 2012 року, а грошові кошти зараховані на погашення кредиту, але їх виявилось недостатньо для погашення всієї суми заборгованості. В послідуючому намагався протягом двох місяців заплатити залишок боргу, але грошові кошти у відділенні банку у нього не приймали, як не надали і згоди на реструктуризації заборгованості за кредитом за його письмовою заявою в грудні 2012 року, а через 10 місяців банк став вимагати від нього сплатити заборгованість. Згоден з розміром заборгованості по тілу кредиту, а проти стягнення з нього боргу за процентами та пенею, штрафом заперечує, оскільки своєчасно не сплатив кошти з вини позивача, але будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин не має.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ст.10,11,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.509, ст.526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки (штрафу, пені), якою відповідно до ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем - відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (а.с.10-11), та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником 27 вересня 2007 року був укладений кредитний договір «Автопакет» №8/2007/840-К/71570-АП (а.с.4-6), відповідно до умов якого відповідачу було надано на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в розмірі 8 910,89 доларів США зі сплатою 14,6 % на місяць з терміном повернення до 20 вересня 2012 року, а відповідач як позичальник зобов'язався повернути кредит шляхом сплати щомісячно до 18 числа поточного місяця мінімально необхідного платежу в розмірі 210,52 доларів США щомісячними платежами в порядку та на умовах, що передбачені договором, а в разі порушення умов договору в частині строку сплати мінімально необхідного платежу згідно п.2.2.3 договору, сплачувати штрафні санкції та відповідно до розділу 5 договору на вимогу банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 10% від суми кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 8 910,89 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 644 від 27 вересня 2007 року (а.с.7), але в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов'язання та не виплачував в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту та відсотки, внаслідок чого, відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову (а.с.3) станом 30 жовтня 2013 року та з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти - долара США в розмірі 7,9930 гривень за 1 долар США (а.с.3), утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 1 108,91 доларів США, що еквівалентно 8 863 гривні 52 копійки, заборгованість по процентам - 170,47 доларів США, що еквівалентно 1 362 гривні 57 копійок, було нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості - 211,27 доларів США, що еквівалентно 1 688 гривень 68 копійок, а також нараховано штраф за невиконання зобов'язань за п. 5.2 Кредитного договору - 891,09 долар США, що еквівалентно 7 122 гривні 47 копійок, а всього - 3 272,83 долари США, що еквівалентно 26 159 гривень 73 копійки, яку суд у відповідності до ст.ст. 611,615 ЦК України вважає необхідним стягнути з відповідача, оскільки банк, як позикодавець має право вимагати від відповідача виконання зобов'язань за кредитним договором та стягнення наявної заборгованості в разі несвоєчасного чи не в повному обсязі сплати позичальником чергового платежу, при цьому не можуть бути прийняті доводи відповідача про те, що банк не прийняв у нього після продажі автомобіля для остаточного погашення кредиту грошових коштів, оскільки не надав будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин, при цьому суд також враховує, що в разі не прийняття платежів в касах відповідних відділень банку-позивача, відповідач мав можливість для належного виконання зобов'язань за кредитним довго ром сплатити кошти в будь-якій іншій банківській установі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №8/2007/840-К/71570-АП від 27 вересня 2007 року станом на 30 жовтня 2013 року в загальній сумі 26 159 гривень 73 копійки.

Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в зв'язку з задоволенням позову витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 267, 526-530, 536, 543, 549-551, 553-559, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1ЦКУкраїни; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» за кредитним договором «Автопакет» №8/2007/840-К/71570-АП від 27 вересня 2007 року заборгованість за кредитом в розмірі 8863 (вісім тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 52 копійки, заборгованість по процентам - 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 57 копійок, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості - 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) гривень 68 копійок, штраф - 7122 (сім тисяч сто двадцять дві) гривні 47 копійок, а всього - 26 159 (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» витрати по сплаті судового збору в розмірі 261 (двісті шістдесят одну) гривню 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧА: суддя