Вирок № 39109363, 05.06.2014, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2014 1-кп/425/170/14

425/1630/14-к

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі :

Головуючого судді Одношевної В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

з участю прокурора Цибулі О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ, Луганської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" (ВАТ "СЗО"), розташовано за адресою : Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 4.

ВАТ "СЗО" має частку державного майна в уставному капіталі, що складає 42,7%.

Господарським судом Луганської області 11.11.2002 року порушена справа №12/1646 про банкрутство ВАТ "СЗО" за заявою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.08.2003 року введена процедура санації боржника - ВАТ "СЗО", керівником санації призначений арбітражний керуючий.

Згідно до наказу керуючого санацією ОСОБА_4 по ВАТ "СЗО" №19 від 05 березня 2014 року, ОСОБА_1 призначений на посаду виконавчого директора ВАТ "СЗО".

Згідно до п.3 розділу 3 "Права", посадової інструкції виконавчого директора ВАТ "СЗО" від 05.03.2014 року, ОСОБА_1 має право від імені товариства укладати договори оренди рухомого та нерухомого майна ВАТ "СЗО".

12.03.2014 року приватний підприємець ОСОБА_3 особисто звернувся до виконавчого директора ВАТ "СЗО" ОСОБА_1 з метою оформлення договору оренди нежитлового приміщення ВАТ "СЗО" задля того, щоб у подальшому здійснювати у ньому власну підприємницьку діяльність. Під час розмови ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 для укладення договору оренди вказаного нежитлового приміщення, надати йому неправомірну вигоду у розмірі 20 000 гривень НБУ. Оскільки оренда вказаного нежитлового приміщення ВАТ "СЗО" була необхідна для подальшого здійснення підприємницької діяльності, тому ОСОБА_3 на передачу ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 20 000 гривень НБУ погодився.

20.03.2014 р. о 11 годині 50 хвилин, знаходячись у приміщенні кафе "Лана", яке розташовано за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Б. Хмельницького, 61-Б, виконавчий директор ВАТ "СЗО" ОСОБА_1, з корисливих мотивів, користуючись власним службовим становищем, маючи за мету незаконне одержання неправомірної вигоди для власних потреб, а саме: за укладання договору оренди нежитлового приміщення ВАТ "СЗО" із ОСОБА_3, отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 20 000 гривень НБУ.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 368 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України визнав в повному обсязі, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості..

21.05.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та старшим прокурором прокуратури м. Рубіжне Цибулею О.М. було укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно до ч.3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої, середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів середньої тяжкості. Потерпілий по даній справі відсутній.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України ОСОБА_1 роз'яснено.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з застосуванням ст. 75 КК України із позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах державної форми власності або з її часткою на строк 1 рік, не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з застосуванням ст. 75 КК України із позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах державної форми власності або з її часткою на строк 1 рік.

Прокурор також не заперечував проти вказаного покарання.

Положення ст. 473 КПК України обвинуваченому зрозуміли, наслідки укладання та затвердження угоди йому відомі (в тому числі щодо апеляційного та касаційного оскарження).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, вважає можливим ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища та призначити останньому узгоджене сторонами покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з застосуванням ст. 75 КК України із позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах державної форми власності або з її часткою на строк 1 рік.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475, 476 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості від 21 травня 2014 р. між обвинуваченим ОСОБА_1 та старшим прокурором прокуратури міста Рубіжне Цибулею О.М. затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах державної форми власності або з її часткою на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах державної форми власності або з її часткою на строк 1 рік.

Згідно з п.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Запобіжний захід в вигляді застави в сумі 2436 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн..) залишити ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили. Після вступу вироку до законної сили грошову суму 2436 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн..), перераховану ТУ ДСА в Луганській області (код отримувача 26297948, рахунок 37318003000730 МФО 804013, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області) в якості застави повернути заставодавцю ОСОБА_1.

Витрати на залучення експерта в сумі 614,90 грн., стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази: кольорові копії грошових купюр нацбанку України номіналом по 100 грн. серії ЕФ 4999893 у кількості 78 купюр; кольорові копії грошових купюр нацбанку України по 500 грн. серії ЛБ 2072002 у кількості 24

купюр, змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1, зразок ганчірки темно-синього кольору, які знаходяться разом з матеріалами кримінального провадження, знищити; два примірника договору оренди нежитлового приміщення від 20.03.2014 р., які зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, залишити в кримінальній справі.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням положень ст. 394, 473 КПК України до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. Одношевна