Постанова № 39109077, 20.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/531/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Уманьгаз» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченка Андрія Володимировича про визнання дій визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Уманьгаз» (далі - позивач або ПАТ «Уманьгаз») звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області (далі - відповідач-1 або Інспекція), начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Захарченка Андрія Володимировича (далі - відповідач-2 або начальник Інспекції), про визнання протиправною та скасування постанови №1520 від 26.12.2012 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Інспекція подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що рішення суду є незаконним та безпідставним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання належної оцінки доводам та доказам сторін, без повного і всебічного розгляду та без врахування норм, що діяли на час вчинення спірних правовідносин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, у зв'язку з надходженням листа прокуратури Черкаської області №07/1-2431 вих-12 від 19.12.2012 року, на підставі наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області №688 від 19.12.2012 року та направлення на проведення перевірки № 1265-пп від 19.12.2012 року заступником начальника Уманського міжрайонного управління інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Сетраковим Сергієм Івановичем проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва під назвою: "Реконструкція газопроводу низького тиску по вул. Кулика-Пушкіна, та газопроводу середнього тиску від вул. Кулика до вул. С. Перовської в м. Умань".

За результатами перевірки складено акт від 24.12.2012 року, в якому зафіксовано, що замовником, розробником проектної документації та виконавцем робіт з реконструкції газопроводів є позивач; позивачем у 2012 році проведено будівельні роботи з реконструкції на вищевказаному об'єкті без реєстрації декларації про початок будівельних робіт, не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, об'єкт експлуатується без здачі в експлуатацію, чим допущено порушення пунктів 1.6, 1.23, 9.11 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзацу 1 частини 1 статті 25 Закону України "Про основи містобудування", пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частини 2 статті 25 Закону України "Про основи містобудування" та частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем складено протокол №1254 від 24.12.2012 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову №1520 від 26.12.2012 року про застосування до позивача штрафу в сумі 51 030,00 грн. за експлуатацію газопроводу без здачі його в експлуатацію шляхом реєстрації декларації про готовність до експлуатації.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1520 від 26.12.2012 року, позивач оскаржив її до Черкаського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, з яким погоджується і судова колегія, що посилання позивача на безпідставність проведення позапланової перевірки є необґрунтованими.

Зокрема, положеннями ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Згідно з пунктом 7 цього Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції та однією з підстав для проведення такої перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Статтею 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Положеннями ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

З огляду на викладене та враховуючи те, що оскаржувана перевірка проводилась на підставі вимоги прокуратури (лист №07/1-2431 вих. 12 від 19.12.2012 року), колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були наявні законні підстав для проведення перевірки спірного об'єкту позивача та складання за її наслідками протоколу та відповідного акту.

Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області необґрунтовано застосовано до позивача штраф у розмірі 51 030,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем здійснено перенесення газопроводу низького тиску, який знаходився по вул. Пушкіна в місті Умань, з однієї ділянки цієї вулиці на іншу та прокладено нову ділянку газопроводу, яка з'єднує між собою новостворений газопровід по вул. Пушкіна із вже існуючим газопроводом по вул. С. Перовської.

В силу положень абзацу 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

У відповідності до частини першої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р., № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проектування об'єктів здійснюється на підставі ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25 грудня 2009 року за №689 зі змінами, внесеними наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31 серпня 2010 року за № 334 та від 25 травня 2011 року за № 53, а також ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20 січня 2004 р. за № 8 (чинних з 01.07.2004р. до 01.07.2012р.), та ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 3 березня 2012 року за № 98 (чинних з 01.07.2012р.).

Згідно з додатком Б (обов'язковим) «Терміни та визначення» ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", чинних з 01.07.2004р. до 01.07.2012р., під новим будівництвом розуміється будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі; під реконструкцією розуміється перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Разом з цим, ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", чинним з 01.07.2012р., передбачено, що будівництвом є нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва (пункт 3.1); об'єкт будівництва - будинки, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (пункт 3.2); лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (пункт 3.8).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що зміна геометричних параметрів існуючих газопроводів є реконструкцією, яка, в свою чергу, є одним із видів будівництва.

Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки реконструкція мереж газопроводу здійснена позивачем до 01.07.2012 року, то на час її проведення положення статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо введення в експлуатацію газопроводів шляхом реєстрації декларації про готовність до експлуатації застосуванню не підлягали. Такий помилковий висновок суд зробив виходячи з того, що мережі газопроводу віднесені до лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, які є об'єктом будівництва, лише починаючи з 01.07.2012року, тобто з набрання чинності ДБН А.2.2-3-2012.

Зокрема, суд першої інстанції зазначає, що додаток Б (обов'язковий) «Терміни та визначення» ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" містить визначення термінів «будова», «об'єкт будівництва», «об'єкт виробничого призначення», «об'єкт цивільного призначення» зі змісту яких вбачається, що газопровід як об'єкт будівництва не передбачений.

Крім цього, додатком П (рекомендованим) передбачені категорії складності об'єктів цивільного призначення, а саме: І, ІІ, ІІІ, ІV та V, з переліком об'єктів цивільного призначення за категоріями складності, у яких газопроводи як окремі об'єкти цивільного призначення також не зазначені.

Водночас судом першої інстанції не враховано положення абзацу 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI, згідно якого до об'єктів будівництва віднесено також лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

За таких обставин, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури були віднесені до об'єктів будівництва Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI, тобто ще до здійснення позивачем реконструкцій вищенаведених мереж газопроводу.

Крім того, відповідно до абзацу 1 частини 1 та частини 2 Розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" він набирає чинності з дня його опублікування. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Водночас відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 р. N 507, інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

Відтак є хибними доводи суду першої інстанції про правомірність введення в експлуатацію газопроводів згідно з актами готовності об'єкта до експлуатації від 28.06.2012 року відповідно до пункту 3.21 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) від 1 жовтня 1997 року № 254 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15 травня 1998 р. за № 318/2758, які передбачають, що приймання закінченого будівництвом об'єкта систем газопостачання оформляється актом за формою обов'язкового додатка 9 СНиП 3.05.02-88, на підставі якого виконується пуск газу і видача власнику (замовнику) дозволу на проведення пуско-налагоджувальних робіт.

Згідно з частиною 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина 10 вказаної статті).

Відповідно до пункту 1.23 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом реєстрації інспекцією архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації (в залежності від категорії складності об'єкта).

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про основи містобудування» особи, винні у недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві, несуть відповідальність, передбачену законом.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію об'єктів II категорії складності у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Отже, враховуючи вищенаведене, висновки суду першої інстанції про те, що в діях позивача відсутнє порушення вказаних приписів та, як наслідок, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за експлуатацію газопроводу не прийнятого в експлуатацію, є помилковими.

Також колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції про недоведеність відповідачем віднесення газопроводу до об'єктів ІІ категорії складності.

Зокрема, відповідно до частини 3 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Як вбачається з пояснень начальника виробничо-технічного відділу ПАТ «Уманьгаз» ОСОБА_4, копія яких наявна в матеріалах справи, його, згідно наказу №232 від 20.12.2012 року, призначено відповідальною особою від ПАТ «Уманьгаз». Згідно вказаних пояснень позивачем визначено категорію складності об'єктів будівництва як ІІ-га.

Відтак, наведене спростовує доводи суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 є працівником позивача, однак не уповноважений представляти його інтереси, щодо віднесення газопроводу до другої категорії складності.

Крім того про наявність у ОСОБА_4 повноважень щодо представлення інтересів ПАТ «Уманьгаз» говорить також його підписи на акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24.12.2012 року, як уповноваженої особи позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області необґрунтовано застосовано до позивача штраф у розмірі 51 030,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими, такими що спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Уманьгаз» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченка Андрія Володимировича про визнання дій визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 26.05.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.