Постанова № 39108365, 14.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 р. Справа № 804/3953/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Овчаренка А.М. Біленка Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського колективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт" до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування розрахунку, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровськеколективне виробничо - комерційне підприємство "Металопласт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, у якому просило:

-визнати протиправним та скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року, Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському р-ні м. Дніпропетровська щодо ОСОБА_5

- зобов'язати УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська утриматись від дій по формуванню та направленню нових розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по ОСОБА_5 в адресу Дніпропетровського колективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт" на весь період ліквідаційної процедури.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у позивача не може виникати жодних додаткових грошових зобов'язань, у т.ч. і з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з дня прийняття господарським судом постанови про визнання позивача банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури - з 18.06.2013 року.

Представник відповідача надав заперечення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що такий спір належить розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки у відношенні до позивача порушено провадження у справі про банкрутство.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, щоДніпропетровське колективне виробничо - комерційне підприємство "Металопласт" (код ЄДРПОУ 00275211) знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року у справі № Б15/1/06 відносно Дніпропетровського колективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт" було припинено процедуру санації, визнано Дніпропетровське колективне виробничо - комерційне підприємство "Металопласт" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 18.12.2013 року. Інформацію «Про порушення справи про банкрутство» було оголошено в періодичному виданні Верховної Ради України «Урядовий кур'єр» від 06.07.2013р. № 119 (5005).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2013 року призначено нового ліквідатора та продовжено ліквідаційну процедуру до 16.06.2014 року.

03.03.2013р. Дніпропетровським колективним виробничо-комерційним підприємством "Металопласт"було отримано від УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська заяву №970/09/32 від 26.02.2014р. про включення УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в якості кредитора боржника Дніпропетровськогоколективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт" по справі №Б15/1/06, в якій просило визнати за УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська грошові вимоги по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а-з» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада по грудень 2013 року на суму 11384,18 грн., яка складається з: список №1 - 6001,38 грн., список № 2 - 5382,80 грн.

До заяви були долучені копії довідок - розрахунків станом на 01.01.2014р. за списками №№1,2 та копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» - «з» станом на 01.01.2014р.

Відповідно до даних довідки- розрахунку Дніпропетровське колективне виробничо - комерційне підприємство "Металопласт" заборгувало УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а-з» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада по грудень 2013 року суму, яка складається з: список №1 - 6001,38 грн., список № 2 - 5382,80 грн.

Згідно з ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п. «а-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Отже, законодавчо передбачений обов'язок позивача сплатити до Пенсійного фонду витрати на сплату пенсій, призначених за п. «а» -«з», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пп.6.2 п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України №21-1 від 31.12.2003, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пп. 6.5 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пп.6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У випадку несплати витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, вказані витрати є боргом зі сплати страхових внесків, який стягується органами Пенсійного фонду України на підставі пп. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20.

Виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій лише особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 та які набули необхідний стаж роботи після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законодавством України передбачено відшкодування підприємствам витрат Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою і доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Але, слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2343-ХІІ)справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону № 2343-ХІІ суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що питання правомірності заявлених за розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року, Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському р-ні м. Дніпропетровська щодо ОСОБА_5, повинно розглядатися господарським в межах справи про банкрутство Дніпропетровського колективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт".

Крім того, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 не є актом індивідуальної дії який може бути окремим предметом оскарження в адміністративній справі в розумінні статті 17 КАС України, оскільки зазначений розрахунок не носить обов'язкового характеру для виконання позивачем, та не тягне за собою безспірне стягнення зазначених у ньому сум. Зазначені суми стягуються в судовому порядку. Позивач не позбавлений права надавати заперечення проти такого розрахунку, при розгляді справи по стягненню сум на підставі зазначеного розрахунку. Таким чином, ставлячи вимоги про скасування зазначеного розрахунку, позивач в цій частині вибрав не належний спосіб захисту свого права.

Аналогічна думка відображена в ухваліДонецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року справа №2а-1051/10/1270, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.10.2010р. та Постановою Верховного суду України від 31.01.2011р.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 37 Закону № 2343-ХІІ під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно абз. ч. 1 ст. 38 Закону № 2343-ХІІвимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно ч. 7, 9,10,11 ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно п. 6.3. Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Отже, законодавством не передбачено підстав, з яких УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська повинно б було утриматись від дій по формуванню та направленню нових розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по в адресу Дніпропетровського колективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт" на період ліквідаційної процедури, а також будь-яких обмежень щодо пред'явлення вимог по стягненню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відносно позивача до моменту його ліквідації - до дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про ліквідацію юридичної особи.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у разі відмови у задоволенні позову відносяться за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського колективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт" до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування розрахунку, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського колективного виробничо - комерційного підприємства "Металопласт" (код ЄДРПОУ 00275211) на користь Державного бюджету України 1717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 38 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко