Постанова № 39108122, 05.06.2014, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/517/14-а

Провадження № 2-а/702/12/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Мазай Н.В.,

при секретарі: Подолянюк Н.В.

сторони : не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі про зобов»язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про зобов»язання вчинити дії посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, видане виконкомом Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області 14.12.2007 року. Шлюб позивачки із померлим було зареєстровано 22.05.1977 року Цибулівською селищною радою Монастирищенського району Черкаської області, про що 22.05.1977 року видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1. За життя ОСОБА_3 в період з 22.05.1989 по 25.07.1989 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення, внаслідок чого отримав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1. Крім того, чоловік позивачки став інвалідом 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного із участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію. Позивачка звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі із заявою про призначення їй пенсії, як дружині військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з лквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Листом від 14.03.2014 року року № 852104 Управління ПФУ в Монастирищенському районі Черкаської області повідомило про неможливість призначення їй пенсії так як померлий не набув статусу військовослужбовця так як був призваний на військові збори. Відповідно до абзацу шостого п. 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дружини, якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років для жінок. Аналогічні положення містяться і в ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішнк справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків ) чи після поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконання інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років. Згідно ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", громадяни України поділяються на такі категорії, а саме: - військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Військовозобов'язані, призвані на збори, зараховуються до особового складу Збройних Сил, на них розповсюджується дія військового Статуту і вони несуть військові обов'язки. Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. Пунктом 5 ст. 1 ЗУ "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" визначено загальні визначення категорій громадян, які перебувають або перебували на військовій службі. ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є спеціальним законом, який визначає статус окремої категорії громадян у зв'язку з певними обставинами. Оскільки ОСОБА_3 в цей період проходив військову службу, то на нього розповсюджувалася дія військового статуту. Весь час знаходження на зборах, він перебував на території військової частини. З огляду на викладене вважає, що відмова відповідача призначити пенсіїо є незаконною, у зв"язку із чим позивачка змушена звернутись до суду. На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправними дії УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської області по відмові у призначенні їй пенсії відповідно до п. 3 Розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області призначити їй пенсію, відповідно до п. 3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, починаючи з 14 березня 2014 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася. На адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Дані про причини неявки у суду відсутні, клопотання про відкладення розгляду справи від представника позивача до суду не надходило.

Представники відповідача Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі в судове засідання не з"явились. Надали на адресу суду заперечення проти позову, в яких крім іншого просять справу розглядати у відсутності їх представника. Згідно заперечень проти задоволення позову заперечують посилаючись на те, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень, розділу ХV ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дружини, якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ , які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов»язків) чи після звільнення із служби але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов»язків військової служби (службових обов»язків) захворювання, пов»язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов»язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 20 років для жінок. Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про військовий обов»язок і військову службу» визначено вичерпний перелік видів військової служби, в якому такий вид військової служби як перебування військовозобов»язаних на військових зборах відсутній. Військовозобов»язані можуть бути призвані на військові збори, але в цей час вони не набувають статусу військовослужбовців. Тобто, абзац 5 п. 3 Прикінцевих положень, розділу ХV ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на дружин померлих військовозобов»язаних учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які були призвані на спеціальні збори, не поширюється. З огляду на вищевикладене, право на призначення пенсії сторона позивача набуде при досягненні пенсійного віку, відповідно до ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами, внесеними нормами ЗУ від 08.07.2011 №3668-У "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Просять в задоволенні позову позивачу відмовити повністю, як такій, що не має на це законодавчо визначеного права.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що чоловік позивачки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( а.с. 9), за життя приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 22.05.1989 ро по 25.07.1989 року ( а.с. 11, 12, 48 ), мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (а.с. 53), являвся інвалідом третьої групи та мав пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни ( а.с. 14).

Позивач, ОСОБА_1, є дружиною померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.05.1977 року ( а.с.10).

Відповідно до висновку Черкаської обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії від 11 березня 2008 року № 10, смерть ОСОБА_3 пов»язана з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( а.с. 25).

Доказів того, що після смерті чоловіка, позивачка повторно реєструвала шлюб, суду не надано, вона досягла 50 річного віку ( а.с. 5-6), має стаж роботи понад 20 років ( а.с. 26-47).

Відповідно до абзацу шостого п. 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Позивач, ОСОБА_1, зверталась до відповідача з заявою про дострокове призначення їй пенсії за віком, згідно п. 3 Прикінцевих положень, розділу ХV Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», але їй в цьому було відмовлено ( а.с. 7-8).

За ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові

збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають(перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і урядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно п. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав захворювання під час проходження військових зборів, які він відбував при ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС і на той час мав категорію військовослужбовця оскільки виконував обов'язки військової служби.

Крім того, відповідно до п. п. 1, 6 ст. 92 Конституції України, статті 71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як спеціального закону, відповідно до якої дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, ч. 3 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 8 та п.п. 13, 16 Прикінцевих положень ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», як загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, до приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі 1-21/2005) який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішенні Конституційного Суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно трудової книжки позивачки ( а.с. 26-47), трудовий стаж позивачки становить понад 20 років, до повторного шлюбу вона не вступала, досягла віку 50 років, а тому враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивачки є законними, обгрунтованими, підтвержені доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі, з дати на яку вказує позивач у позовній заяві, а саме з 14.03.2014 року ( дата відповіді позивачу з ПФУ).

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788- XII від 05.11.1991року ( зі змінами), Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 року ( зі змінами), п. 3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року ( зі змінами до Закону), Закону України " Про військовий обов"язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 року ( зі змінами), Рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі 1-21/2005 та керуючись ст. ст. 6, 9, 41, 69-71, 94, 97, 99, 100, 105, 158-163, 185, 186 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по відмові ОСОБА_1 у призначенні їй пенсії відповідно до пункту 3 Розділу ХV « Прикінцеві положення» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до пункту 3 Розділу ХV « Прикінцеві положення» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов»язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, починаючи з 14 березня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73 ( сімдесят три) гривні 08 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : Н.В. Мазай