Ухвала суду № 39107832, 03.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ К/800/38596/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Бившева Л.І. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р.

у справі № 2а-2683/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Рубікон - Сервіс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі - відповідач, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 року №0001151552.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Рубікон - Сервіс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рубікон - Сервіс» з питань проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Екопласт-Львів» та ПП «Львівкомфортгруп-К» за січень 2010 року, березень 2010 року, за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2011р. № 1125/152/33457538.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.7.3.1, п. 7.3, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п 7.4. п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення податкового кредиту у січні 2010 року на суму 5436,97 грн., в березні 2010 року на суму ПДВ 1464 грн., в квітні у сумі 3828,26 грн., сформованого по постачальнику ПП «Львівкомфортгруп-К»; в травні 2010 року на суму 562,32 грн., в червні у сумі 1899.96 грн., в липні 2010 року на суму 857,83 грн., сформованого по постачальнику ТОВ «Екопласт Львів».

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 р. № 0001151552, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17561,00 грн., у тому числі за основним платежем - 14049 грн. та 3512 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рубікон - Сервіс» за період січень-липень 2010 року проводило взаєморозрахунки та ПП «Львівкомфортгруп-К» щодо поставки товарів, а саме комп'ютерних комплектуючих. Суми податку на додану вартість згідно з отриманими від ПП «Львівкомфортгруп-К» податкових накладних ТОВ «Рубікон - Сервіс» включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за січень 2010 року на суму 5436,97 грн., за березень 2010 року на суму 1464,45 грн., за квітень 2010 року на суму 3828,26 грн.

За результатами проведених відповідачем перевірок контрагентів встановлено відсутність актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, довіреностей, карток складського обліку, наказів на прийняття та звільнення працівників, договорів цивільно-правових відносин, договорів оренди складських приміщень та транспортних засобів, тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо неможливості реального виконання господарських операцій ТОВ «Рубікон - Сервіс» з контрагентами з урахуванням досліджених судами матеріалів справи, за відсутності належних первинних документів та реального економічного змісту вищевказаних операцій та відповідної зміни економічного стану платника податків.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс» відхилити.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Л.І. Бившева

О.В. Муравйов