Ухвала суду № 39107629, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 372/708/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Праць Т.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, сільського голови Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, підставою для звернення до суду слугувало те, що на думку позивача, рішенням сільського голови Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, його було протиправно позбавлено частини земельної ділянки, та крім того, самовільно забудовано на ній будівлі для ведення господарства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено предметності спору, щодо його порушеного права у користуванні земельною ділянкою і не знаходить в діях (бездіяльності) сільського голови неправомірності, на яку посилався позивач.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у 1966 році позивачу було наділено земельну ділянку площею 0,25 га для забудови будинку і господарських споруд. Пізніше його було наділено ще однією земельною ділянкою, такою ж площею але в іншому місці. В 1994 році вказані земельні ділянки було передано у його приватну власність, відповідно до рішення сільської ради, проте державних актів йому видано не було.

Позивач наголошує, що голова сільської ради Бранець М.І. без його згоди та без рішення суду, позбавив його права власності на землю, збільшив земельну ділянку сусіда до 0,179 га та дав дозвіл на узаконення ним самовільно збудованих сараю, літньої кухні, колодязю і гаражу. Його ж земельну ділянку, сільською радою було зменшено з 0,25 Га до 0,23 Га. У зв'язку з вищевикладеним, він не може отримати свідоцтво на власність, даний конфлікт сільською радою не вирішується, а тому він просить суд визнати неправомірними дії голови сільської ради, зобов'язати останнього передати Держземагенству в Обухівському районі документи для приватизації спірних земельних ділянок.

Розглядаючи адміністративний позов по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до положень ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист порушених прав громадян на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району від 18.01.1994 року позивачу передано у приватну власність дві земельні ділянки для обслуговування будинку, а також для ведення особистого селянського господарства площею 0,2500 га кожна, без зазначення їх місця розташування чи адреси. Дане рішення було скасоване рішенням виконкому Григорівської сільради від 02.03.2001 року, яке у свою чергу було скасоване рішенням сільради від 09.12.2010 року.

Також встановлено, що рішенням виконкому Григорівської сільської ради від 19.02.2002 року, яке не змінене і не скасоване, позивачу передано у власність дві земельні ділянки: площею 0,2363 га по АДРЕСА_2 для обслуговування будинку та площею 0,2500 га та по АДРЕСА_3 для ведення особистого селянського господарства (а.с.28). Технічну документацію на присадибну ділянку по АДРЕСА_2 позивач не виготовляв та державний акт на право власності не отримував.

Крім того, судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 931808 від 12.11.2007 року, власником земельної ділянки площею 0,1789 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 Вказаний державний акт виданий на підставі рішення 9 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради Обухівського району № 9 від 08.06.2007 року. Правомірність вказаного рішення Григорівської сільської ради щодо передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, як і законність державного акту позивач не оскаржує.

Колегія суддів наголошує, що спір про межу між ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 існує тривалий час, і неодноразово був предметом розгляду органами влади та місцевого самоврядування, якими встановлено, що ОСОБА_5 не порушував межі ділянки позивача.

Також, даний спір був предметом розгляду Обухівським районним судом Київської області, який своїм рішенням від 03.12.2003 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відновлення меж земельної ділянки з огляду на недоведеність вимог. Дане рішення залишене без змін апеляційною і касаційною інстанціями.

Крім того, даний спір був предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, та Постановою Обухівського районного суду Київської області від 20.06.2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради і ОСОБА_5 про повернення самовільно захопленої ділянки у зв'язку із недоведеністю вимог. Дане рішення залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.