Ухвала суду № 39107466, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 1170/2а-2164/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фіріск Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі № 1170/2а-2164/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо" (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000162330 від 19.01.2012 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі №1170/2а-2164/12 адміністративний позов було задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0000162330 від 19.01.2012 року визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Досвід" не мали реального характеру, укладені правочини з зазначеним контрагентом є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2011 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Досвід» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011рр..

В ході перевірки виявлено, що в порушення п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивачем занижено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2011 року в сумі 438 376 грн..

З акту перевірки вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій з ТОВ «Досвід», які, відповідно, не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого, за березень 2011 року завищено дозволений податковий кредит на загальну суму 438 376 грн..

Позиція податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Досвід» ґрунтується на висновках акту перевірки від 09.12.2011 № 1361/1520/32172303, яким зафіксована господарська діяльність останніх з контрагентами, які у своїй діяльності мають ознаки фіктивності (а.с. 55-61).

На думку податкового органу, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Досвід» за березень 2011 року у розмірі 438 376 грн.

На підставі акту перевірки, 19.01.2012 Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162330, яким за порушення п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 438 376 грн..

Визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення і є предметом адміністративного позову позивача.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне рішення відповідача, виходив з наступного.

Необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судом встановлено, що між позивачем (замовником) та ТОВ «Досвід»(виконавець) укладено договір на виконання ремонтно-будівельних робіт б/н від 04.01.2011 (а.с. 75-76).

Згідно зазначеного договору, ТОВ «Досвід» зобов'язується виконати, а позивач прийняти та оплатити роботи по реконструкції нежилого приміщення під торговий центр по вул. Карла Маркса 31/36 в м. Кіровограді. Ціна договору становить 2 630 255 грн..

Завершення робіт оформлюється актом виконаних робіт.

Як слідує з акту перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкового кредиту за березень 2011 року суму 438 376 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Досвід»(а.с. 155-162).

На дату складання податкових накладних ТОВ «Досвід» було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, і мало відповідну ліцензію на здійснення робіт, зазначених у договорі (а.с. 177).

Фактичне виконання умов договору підтверджується платіжним дорученням (а.с. 77), довідками про вартість виконаних робіт (а.с. 81, 88, 99-100, 106, 115, 123, 137, 148), актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 82-87, 89-98, 101-105, 107-114, 116-122, 124-136, 138-147, 149-153), дозволом на виконання будівельних робіт (а.с. 192-204) та технічним паспортом (а.с. 193-198).

Позивач є власником нежилого приміщення, розташованого по вул. Карла Маркса 31/36 в м. Кіровограді, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (а.с. 205), свідоцтвом про право власності (а.с. 206), витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 207), та актом готовності об'єкта до експлуатації (а.с. 190).

Відповідно до п.198.1 ст. 98 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Факт виконання угоди та надання послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та первинними документами.

Окрім того, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників послуг, їх місцезнаходження та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Оскільки відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача підлягали задоволенню, а оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягало скасуванню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі № 1170/2а-2164/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак