Рішення № 39107312, 02.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7394/14 02.06.14За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та

експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень

Солом'янського району м. Києва

про стягнення 13 069, 15 грн.

Суддя: Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Проценко П.Ю. - представник (дов. № 1 від 24.12.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № (1Т)197/2013 від 01.07.2013 р. про надання послуг щодо санітарного очищення водних об'єктів, пляжів та зон рекреації у розмірі 13 107, 78 грн. (12 100, 00 грн. - основний борг, 819, 82 грн. - пеня, 187, 96 грн. три відсотки річних).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання по сплаті вартості фактично наданих послуг за договором № (1Т)197/2013 від 01.07.2013 р. про надання послуг щодо санітарного очищення водних об'єктів, пляжів та зон рекреації, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 12 100, 00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 819, 82 грн. пені та 187, 96 грн. в якості трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2014 р. порушено провадження у справі №910/7394/14, розгляд справи призначено на 19.05.2014 р.

Представник відповідача у судове засідання 19.05.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.06.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 02.06.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, 02.06.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача додаткові пояснення по справі, відповідно до яких останній просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені та стягнути з відповідача 13 069, 15 грн.

Суд, враховуючи приписи ст. 22 ГПК України, у судовому засіданні 02.06.2014 р. прийняв дану заяву до розгляду.

Щодо нез'явлення у судове засідання представника відповідача, то суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/7394/14 від 24.04.2014 р., а також з ухвалою суду від 19.05.2014р., були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Про факт вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвала суду від 19.05.2014р., вручені відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 19.05.2014 р., та 02.06.2014р. від останнього до суду не надходило, вимог ухвал суду відповідачем не виконано, зокрема відзив не подано.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

У судовому засіданні 02.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (сторона 1, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (сторона 2, відповідач) укладено договір про надання послуг щодо санітарного очищення водних об'єктів, пляжів та зон рекреації № 1Т 197/2013 від 01.07.2013 р. (далі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору, зокрема, п. 1.1. сторона 1 приймає на себе зобов'язання за попередньою заявкою сторони 2 надати послуги з санітарного очищення водних об'єктів (зони рекреації) за допомогою спеціальних технічних засобів (одинадцять семигодинних робочих днів), а сторона 2 зобов'язується оплатити їх у порядку та на умовах, визначених цим договором.

За умовами п. 1.2. Договору, сторона 2 надає наступні послуги: очистка водного об'єкту, земель водного фонду на зонах рекреації (пляжних зонах) за допомогою спеціальних технічних засобів - мультифункціональна машина - TRUXOR DM 4700B, що обліковується під реєстраційним номером 57289АА.

Як визначено у п. 3.2. Договору, загальна вартість послуг згідно з даним Договором складає 12 100, 00 грн. Оплата послуг по даному договору здійснюється стороною 2 стороні 1 за виконані послуги з санітарного очищення на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт.

За змістом п. 3.3. Договору, плата за послуги з належного санітарного очищення сплачується стороною 2 в безготівковій формі.

Згідно з п. 5.5. Договору, в разі порушення термінів здійснення оплати послуг санітарного очищення пляжів сторона 1 має право нарахувати та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент такого порушення за кожен день прострочення.

Позивачем на виконання вимог Договору надано передбачені його умовами послуги, що підтверджується актом надання послуг № 625 від 25.07.2013 р. із зазначеним найменуванням робіт та послуг «надання очистки земель водного фонду на зонах рекреації за допомогою машини TRUXOR DM 4700B» загальною вартістю 12 100, 00 грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками 25.07.2013 р.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надіслано на юридичну адресу відповідача претензію про виконання у термін до 15.10.2013 р. зобов'язання з оплати вартості наданих послуг за Договором загальною сумою 12 100, 00 грн. Дана претензія отримана відповідачем 08.10.2013 р.

Проте, в порушення умов Договору, а також приписів Цивільного кодексу України відповідач взятих на себе обов'язків не виконав. Вартість наданих позивачем послуг, згідно з актом надання послуг № 625 від 25.07.2013 р. у розмірі 12 100, 00 грн. не оплатив.

У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача вартість фактично наданих за Договором послуг на загальну суму 12 100, 00 грн., а також крім суми основної заборгованості суму пені у розмірі 781, 19 грн., а також 187, 96 грн. 3 % річних від суми заборгованості.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання не з'явився.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору № (1Т)197/2013 від 01.07.2013 р. про надання послуг щодо санітарного очищення водних об'єктів, пляжів та зон рекреації між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаним представниками сторін вказаним вище актом надання послуг № 625 від 25.07.2013 р. із зазначеним найменуванням робіт та послуг «надання очистки земель водного фонду на зонах рекреації за допомогою машини TRUXOR DM 4700B» загальною вартістю 12 100, 00 грн. Натомість відповідач свій обов'язок щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи за Договором не виконав.

При цьому, суд зазначає, що термін сплати за виконані позивачем роботи за змістом умов Договору не встановлений.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надіслано на юридичну адресу відповідача претензію про виконання у термін до 15.10.2013 р. зобов'язання з оплати вартості наданих послуг за Договором загальною сумою 12 100, 00 грн. Дана претензія отримана відповідачем 08.10.2013 р.

За таких обставин, кінцевим днем виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за Договором відповідно до акту надання послуг № 625 від 25.07.2013 р. загальною сумою 12 100, 00 грн., є 15.10.2013 р.

Станом на день розгляду справи, так само, як і на час подання позову до суду, сума основного боргу у розмірі 12 100, 00 грн. відповідачем сплачена не була, оскільки доказів іншого суду надано не було.

Таким чином, факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором судом встановлено.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 12 100, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 5.5. Договору, в разі порушення термінів здійснення оплати послуг санітарного очищення пляжів сторона 1 має право нарахувати та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент такого порушення за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з розрахунком позивача сума пені становить 781, 19 грн. та обчислюється за період з 27.07.2013р. по 09.11.2013р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, останній день оплати за актом надання послуг № 625 від 25.07.2013 р. є 15.10.2013 р., таким чином, момент виникнення прострочення оплати наданих послуг за Актом, враховуючи викладене у претензії та встановлений ст. 530 ЦК України семиденний строк для здійснення оплати, слід обчислювати з 16.10.2013 р.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 16.10.2013 р. по 09.11.2013 р. (як заявлено позивачем), суд зазначає, що до стягнення підлягає грошова сума в розмірі 107, 74 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 107, 74 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 187, 96 грн. та обчислюються з 27.07.2013р. по 18.11.2013 р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, момент прострочення оплати заборгованості слід обчислювати з 16.10.2013р.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних, враховуючи заявлений позивачем кінцевий термін нарахування, суд зазначає, що стягненню 3% річних підлягає грошова сума в розмірі 24, 86 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у вказаній сумі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (03061, м. Київ, вул. Новопольова, будинок 95, ідентифікаційний код 31806913) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових 15, корпус А, оф. 3, ідентифікаційний код 23505151) 12 100 (дванадцять тисяч сто) грн. 00 коп. основного боргу, 107 (сто сім) грн. 74 коп. пені, 24 (двадцять чотири) грн. 86 коп. 3% річних та 1 710 (одну тисячу сімсот десять) грн. 05 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 06.06.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева