ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.05.14р.
Справа № 904/2110/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес", м. Рівне
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3", с.Январське Покровського району Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у сумі 356 945,85 грн.
Суддя Крижний О.М.
Представники:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" звернулось до господарського суду з позовом у якому просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" суму основного боргу у розмірі 308473,73 грн., пеню у розмірі 16 634,68 грн. та 25% річних у розмірі 31 837,44 грн., загалом у сумі 356 945,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки насіння цукрового буряку № 5-н/С від 20.03.2013 року щодо повної оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, на яку позивач відповідно нарахував штрафні санкції та 25% річних.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач додатково був повідомлений телефонограмою.
29.05.2014 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні при розгляді іншої справи.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою відповідача. До того ж, суд вже відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відзиву на позов Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-3" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).
Розгляд справи був відкладений з 24.04.2014 року на 15.05.2014 року та з 15.05.2014 року на 29.05.2014 року.
У судовому засіданні 29.05.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
20.03.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (постачальник) та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-3" уклали договір поставки насіння цукрового буряку № 5-н/С (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві насіння цукрових буряків (далі – товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Загальна кількість товару та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатками до цього Договору), які є невід’ємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору).
Строк дії Договору передбачений п. 9.5. Договору, відповідно до якого цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2013 року, а щодо невиконаних до цього дня зобов’язань та відповідальності – до повного їх виконання.
Відповідно до п.п. 4.1.-4.3. Договору ціна товару та загальна вартість вказується в специфікаціях. Покупець оплачує товар у строки, визначені в специфікаціях. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту Договору розрахунковий рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється з урахуванням положень п. 4.4. даного Договору.
Згідно п. 4.4. Договору сторони домовились визначити грошовий еквівалент зобов'язання щодо оплати товару в іноземній валюті (в Євро). Грошовий еквівалент зобов'язання в Євро визначається шляхом ділення загальної вартості товару згідно специфікацій в гривнях на офіційний курс НБУ гривні щодо Євро на дату укладання (підписання) сторонами відповідної специфікації. Сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в Євро на офіційний курс НБУ гривні щодо Євро на день фактичної оплати. Положення п. 4.4. Договору застосовуються при збільшенні офіційного курсу НБУ Євро до гривні на 1 і більше %.
20.03.2013 року сторони узгодили та підписали Специфікацію № 1 до договору поставки насіння цукрового буряку № 5-н/С від 20.03.2013 року (далі - Специфікація) на суму 307 919,75 грн., у якій передбачені наступні умови оплати товару за наведеним вище Договором:
- попередня авансова оплата 30% від суми Специфікації - до 05.04.2013 року;
- кінцева оплата 70% від суми Специфікації – до 01.11.2013 року.
За наведеного, відповідно до суми Специфікації у розмірі 307 919,75 грн. зазначені умови оплати товару складають:
- 30% від суми Специфікації, а саме 92 375,92 грн. - до 05.04.2013 року;
- 70% від суми Специфікації, а саме 215 543,83 грн. – до 01.11.2013 року.
На виконання умов Договору та Специфікації позивач поставив відповідачу товар на суму 307 919, 75 грн.
В підтвердження наведеного факту позивач надав до суду належним чином завірену копію видаткової накладної № 90 від 01.04.2013 року у сумі 307 919,75 грн., яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплена печатками підприємств.
Також позивач надав належним чином оформлену копію довіреності № 55 від 01.04.2013 року за якою відповідач отримав товар від позивача.
Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив поставлений йому позивачем товар у сумі 92 375,92 грн., на підтвердження чого надав до суду копію банківської виписки від 17.04.2013 року.
Відповідач зобов'язань за договором поставки насіння цукрового буряку № 5-н/С від 20.03.2013 року та зобов’язань за умовами специфікації № 1 від 20.03.2013 року, укладеної, як додаток до зазначеного договору, щодо повної оплати товару не виконав, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість, що і є причиною виникнення спору.
Позивач надав до суду розрахунок основного боргу, який розрахований у відповідності до п. 4.4. Договору, згідно якого за умовами Специфікації загальна вартість товару, що поставляється - 307 919,75 грн., еквівалент загальної вартості товару по даній Специфікації, визначений по офіційному курсу НБУ гривні щодо Євро, який станом на 20.03.2013 року становив 29 761,83 євро.
Офіційний курс НБУ гривні щодо Євро станом на 20.03.2013 року - 10,34613.
Згідно Специфікації оплата вартості поставленого товару мала здійснюватись наступним чином: передоплата (30% вартості поставленого товару) до 05.04.2013 року, кінцева оплата (70% від вартості поставленого товару) до 01.11.2013 року.
Офіційний курс НБУ гривні щодо Євро станом на 05.04.2013 року - 10,245427.
Офіційний курс НБУ гривні щодо Євро станом на 01.11.2013 року - 10,90351.
Відповідач частково оплатив товар 17.04.2013 року у сумі 92 375,92 грн., яка на момент перерахування становила 8 802,73 Євро.
Офіційний курс НБУ гривні щодо Євро станом на 17.04.2013 року - 10,49401 (офіційний курс НБУ Євро до гривні збільшився на 1 і більше %).
Таким чином, сума основного боргу станом на 27.03.2014 року становить: 29 761,83 Євро - 8802,73 Євро = 20 959,10 Євро; 20 959,10 Євро х 14,71789 = 308 473,73 грн.
Офіційний курс НБУ гривні щодо Євро станом на 27.03.2014 р. - 14,71789 (офіційний курс НБУ Євро до гривні збільшився на 1 і більше %).
Відповідно до п.8.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань": згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, чинне законодавство допускає встановлення грошового еквіваленту ціни товару.
Також, судом перевірена правильність розрахунку позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у відповідності з п. 4.4. Договору та встановлена його правильність.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 4.2. Договору покупець оплачує товар у строки, визначені в специфікаціях, за умовами якої передбачені строки оплати: попередня авансова оплата 30% від суми Специфікації - до 05.04.2013 року, кінцева оплата 70% від суми Специфікації – до 01.11.2013 року, відтак строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару є таким, що настав.
Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 308 473,73 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 308 473,73 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).
Пунктом 6.4. Договору передбачена відповідальність покупця, так за умовами п. 6.4.1. Договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов’язаний, на вимогу постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних.
За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач, враховуючи положення п. 4.4. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 06.04.2013 року по 16.04.2014 року на суму 8 928,55 Євро у сумі 40,36 Євро, та за період з 02.11.2013 року по 27.03.2014 року на суму 20 959,10 Євро у сумі 1 089,87 Євро, загалом на суму 1 130,24 Євро.
Періоди, наведені з урахуванням пояснень позивача від 05.05.2014 року, в яких останній просить виправити технічну описку у зазначенні кінцевої дати нарахування пені замість 27.03.2013 року 27.03.2014 року.
Суд зазначає, що має місце дійсно технічна помилка, оскільки кінець періоду є більш ранньою датою, ніж початок.
Позивач зазначає, що офіційний курс НБУ гривні щодо Євро станом на 27.03.2014 року - 14,71789 (офіційний курс НБУ Євро до гривні збільшився на 1 і більше %), тобто, сума пені становить 16 634,68 грн. (1 130,24 Євро х 14,71789).
При перевірці правильності розрахунку пені господарський суд зазначає наступне.
Станом на 05.04.2013 року (строк настання обов'язку оплати 30% вартості товару) збільшення офіційного курсу євро на 1% було відсутнє, тому підстави для застосування грошового еквіваленту відсутні. Отже, пеня, розрахована за період з 06.04.2013 року по 16.04.2013 року нараховується на суму 92 375,32 грн. (30% визначеної сторонами (сплаченої позивачем та погодженої позивачем) вартості поставленого товару) і нарахування повинно бути у даному випадку саме в гривневому еквіваленті.
17.04.2013 року відповідач здійснив часткову оплату товару у сумі 92 375,92 грн. У той же час, станом на дату фактичної оплати - 17.04.2013 року - курс євро збільшився більше, ніж на 1%, що є підставою для застосування еквіваленту. Отже, сплачена відповідачем 17.04.2013 року сума у розмірі 92 375,92 грн. в еквіваленті євро становить 8 802,73 євро.
За наведеного, неоплаченою є сума у розмірі 20 959,10 грн., яка за курсом євро станом на 01.11.2013 року (оскільки має місце збільшення курсу більше, ніж на 1%) становить 228527,76 грн.
Господарський суд зазначає, що пеня нараховується на зобов'язання, яке станом на 01.11.2013 року становить 228 527,76 грн., та вважає невірним нарахування пені у євро, оскільки штрафні санкції та відсотки річних повинні нараховуватися на розмір зобов'язання, що встановлений на дату, коли зобов'язання повинне бути виконане. І станом на 01.11.2013 року розмір такого зобов'язання становив 228 527,76 грн. (за курсом євро станом на 01.11.2013 року, оскільки має місце збільшення курсу більше, ніж на 1%).
Отже, вимога позивача про стягнення пені за період з 06.04.2013 року по 16.04.2013 року та за період з 02.11.2013 року по 27.03.2014 року підлягає частковому задоволенню, а саме за період з 06.04.2013 року по 16.04.2013 року у сумі 417,60 грн. та за період з 02.11.2013 року по 27.03.2014 року у сумі 11 883,44 грн., загалом у сумі 12 301,04 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено вище, згідно п. 6.4.1. Договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов’язаний, на вимогу постачальника, сплатити останньому, окрім пені, також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних.
Позивач, враховуючи положення п. 4.4. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача на користь позивача 25 % річних за період з 06.04.2013 року по 16.04.2013 року на суму 8 928,55 Євро у сумі 67,27 Євро, та за період з 02.11.2013 року по 27.03.2014 року на суму 20 959,10 Євро у сумі 2 096,00 Євро, загалом на суму 2 163,18 Євро.
Офіційний курс НБУ гривні щодо Євро станом на 27.03.2014 року - 14,71789 (офіційний курс НБУ Євро до гривні збільшився на 1 і більше %), тобто сума 25% річних становить 31837,44 грн. (2163,18 Євро х 14,71789).
Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлена їх помилковість з огляду на неправильну методику застосування євро-гривневого еквіваленту, яка була застосована при нарахуванні пені, що вказано вище.
Отже, вимога про стягнення з відповідача 25% підлягає задоволенню частково, а саме а період з 06.04.2013 року по 16.04.2013 року у сумі 695,98 грн. та за період з 02.11.2013 року по 27.03.2014 року у сумі 22 852,78 грн., на загальну суму 23548,76 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов’язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.
Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 344 323,53 грн. (основний борг у розмірі 308 473,73 грн., пеня у розмірі 12 301,04 грн., 25% річних у розмірі 23 548,76 грн.).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6 886,47 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" (53623, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Январське, вул. Центральна, буд. 40-А, ідентифікаційний код 30268889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 75, ідентифікаційний код 37022936) заборгованість у розмірі 308 473,73 грн., пеню у розмірі 12301,04 грн., 25% річних у розмірі 23 548,76 грн. та судовий збір у розмірі 6 886,47 грн.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 03.06.2014 року.
Суддя О.М. Крижний
Судове рішення № 39106919, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 30.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/2110/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: