Постанова № 39106801, 14.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 925/1020/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКостенко Т.Ф., Фролової Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика", м. Баштанка, Миколаївська обл.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 рокуу справі господарського суду Миколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім", смт. Катеринопіль, Черкаська обл.доТовариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика", м. Баштанка, Миколаївська обл.простягнення 225 679,00 грн.

за участю представників

позивача: Ярмолінський Ю.В.,

відповідача: Власенко С.Ю.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім" (далі за текстом - ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім") звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням зави про уточнення позовних вимог) до товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" (далі за текстом - ТОВ "Баштанська птахофабрика") та фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у сумі 403 127,67 грн., а саме:

1) за Договором поставки № 13/04/3 від 18.04.2013 року: 5 000 основного боргу, 63 697,5 грн. штрафу за прострочення та неповноту оплати основного боргу, 192, 59 грн. - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України, 67,39 грн. інфляційних втрат за ч. 2 ст. 625 ЦК України; 2) за Договором № 13/04/5 від 25.04.2013 року: 2 263,5 грн. основного боргу, 31 131, 75 грн. штрафу; 3) за Договором поставки № 13/05/7 від 17.05.2013 року: 194 512, 50 грн. основного боргу, 97 256, 25 грн. штрафу, 6 075, 18 грн. - 30 % річних за ст. 694 ЦК України, п. 4.2 договору, 2 931, 01 грн. - 25 % річних за п. 9.5 договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою від 16.07.2013 року господарський суд Черкаської області виключив ФОП ОСОБА_6 зі складу відповідачів та передав вказану справу за територіальною підсудністю до господарського суду Миколаївської області.

30.09.2013 року у зв'язку з оплатами, здійсненими відповідачем в ході розгляду справи, які позивач зарахував у відповідності із вимогами ст. 534 ЦК України, останній уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача:

- за Договором поставки № 13/04/3 від 18.04.2013 року: 5 000 грн. основного боргу, 67,39 грн. збитків від інфляції, 49 850, 59 грн. штрафу;

- за Договором поставки № 13/04/5 від 25.04.2013 року: 2 263, 50 грн. основного боргу, 31 131, 75 грн. штрафу;

- за Договором поставки № 13/04/7 від 17.05.2013 року: 137 365, 82 грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.10.2013 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з ТОВ "Баштанська птахофабрика" на користь ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім"

за Договором поставки № 13/04/3 від 18.04.2013 року: 5000 грн. основного боргу, 67,39 грн. збитків від інфляції, 49 850, 59 грн. штрафу; за Договором поставки № 13/04/5 від 25.04.2013 року: 2 263, 50 грн. основного боргу, 31 131,75 грн. штрафу; за Договором поставки № 13/04/7 від 17.05.2013 року: 137 365, 82 грн. основного боргу та 8 062,55 грн. судового збору.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач довів належними доказами факт виконання за трьома договорами поставки обов'язку по поставці товару, а також часткову та несвоєчасну оплату відповідачем поставленого товару, що стало підставою для стягнення залишку несплаченого товару, збитків від інфляції, штрафів, виходячи з правомірності зарахування позивачем відповідно із положеннями ст. 534 ЦК України сплачених відповідачем в ході розгляду справи грошових коштів.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Баштанська птахофабрика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2013 року скасувати в частині стягнення штрафів: 49 850, 59 грн. за Договором поставки № 13/04/3 від 18.04.2013 року та 31 131, 75 грн. за Договором поставки № 13/04/5 від 25.04.2013 року і в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Розпорядженням від 12.05.2014 року № 03-05/517 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді - Костенко Т.Ф., Фролова Г.М.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2013 року скасувати в частині стягнення штрафів: 49 850, 59 грн. за Договором поставки № 13/04/3 від 18.04.2013 року та 31 131, 75 грн. за Договором поставки № 13/04/5 від 25.04.2013 року і в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.04.2013 року ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім" (постачальник) та ТОВ "Баштанська птахофабрика" (покупець) було укладено Договір поставки товару № 13/04/3 (далі за текстом - Договір № 13/04/3), згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю товар, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах та в порядку, визначеному умовами договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 13/04/3 під товаром, що є предметом поставки розуміється соя врожаю 2012 року в кількості 30 тонн за ціною 135 000 грн. з ПДВ.

Згідно з п. п. 5.2, 6.1 Договору № 13/04/3 товар вважається поставленим з моменту підпису про отримання уповноваженої особи (вагаря, завскладом тощо) покупця на товарно-транспортній накладній по якій доставлявся товар. Перехід права власності на товар, що є предметом поставки за цим Договором, відбувається після повної оплати товару. Пунктом поставки товару за цим Договором є ТОВ "Баштанська птахофабрика" (Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Заводська, буд.2).

За умовами п. п. 7.1, 8.1, 8.3 Договору № 13/04/3 строк відвантаження встановлено сторонами протягом 5 днів з моменту укладення даного Договору. Передання і приймання товару здійснюється сторонами шляхом підписання представником покупця в графі "Прийняв" або "вантаж одержав" товарно-транспортної накладної постачальника в місці пункту доставки. Покупець зобов'язаний до моменту приймання письмово повідомити по факсу постачальника прізвище, ім'я, по-батькові, посаду особи, яка буде приймати товар (підписувати ТТН від імені покупця). Якщо покупець не здійснив такого повідомлення, то такою особою вважається особа, яка здійснює зважування та/або приймання товару.

На виконання умов Договору № 13/04/3 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 127 395 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000033 від 19.04.2013 року та товарно-транспортною накладною БЗС № 008856 від 19.04.2013 року.

Вказаний товар (соя) був належним чином та без будь-яких претензій отриманий відповідачем, про що свідчить його підпис на видатковій накладній.

В п. 4.1 Договору № 13/04/3 сторони встановили, що оплата поставленого товару здійснюється покупцем в безготівковій формі в термін до 30.04.2013 року.

Враховуючи положення п. 4.1 Договору № 13/04/3, останнім днем розрахунку за отриманий по накладній № РН-0000033 від 19.04.2013 року товар є 30.04.2013 року.

Однак, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, поставлений товар (сою) було оплачено частково в сумі 122 395 грн., про що свідчить копія банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, станом на 26.06.2013 року заборгованість відповідача за поставлений товар становила 5 000 грн.

За умовами п. 9.4 Договору № 13/04/3 за прострочення оплати (невчасну оплату, не оплату) покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 50% вартості поставленого товару (суми договору). Сплата штрафу не звільняє покупця від обов'язку сплатити оплатити вартість поставленого товару.

Відтак, з урахуванням того, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено ще 14 039,50 грн., на підтвердження чого позивачем надано виписку з банківського рахунку, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність стягнення з відповідача за Договором поставки № 13/04/3 від 18.04.2013 року: 5000 грн. основного боргу, 67,39 грн. збитків від інфляції та 49 850, 59 грн. штрафу.

Також господарським судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.04.2013 року ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім" (постачальник) та ТОВ "Баштанська птахофабрика" (покупець) було укладено Договір поставки товару № 13/04/5 (далі за текстом - Договір № 13/04/5), згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначеному умовами договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору №13/04/5 під товаром, що є предметом поставки розуміється кукурудза врожаю 2012 року в кількості 30 тонн за ціною 58 500 грн. з ПДВ.

Згідно п. п. 5.2, 6.1 Договору № 13/04/5 товар вважається поставленим з моменту підпису про отримання уповноваженої особи (вагаря, завскладом тощо) покупця на товарно-транспортній накладній по якій доставлявся товар. Перехід права власності на товар, що є предметом поставки за цим Договором, відбувається після повної оплати товару. Пунктом поставки товару за цим Договором є ТОВ "Баштанська птахофабрика" (Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Заводська, буд.2).

Згідно п. п. 7.1, 8.1, 8.3 Договору №13/04/5 строк відвантаження встановлено сторонами протягом 5 днів з моменту укладення даного договору. Передання і приймання товару здійснюється сторонами шляхом підписання представником покупця в графі "Прийняв" або "вантаж одержав" товарно-транспортної накладної постачальника в місці пункту доставки. Покупець зобов'язаний до моменту приймання письмово повідомити по факсу постачальника прізвище, ім'я, по-батькові, посаду особи, яка буде приймати товар (підписувати ТТН від імені покупця). Якщо покупець не здійснив такого повідомлення, то такою особою вважається особа, яка здійснює зважування та/або приймання товару.

На виконання умов Договору № 13/04/5 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 62 263, 50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000034 від 25.04.2013 року та № РН-0000035 від 26.04.2013 року, а також товарно-транспортною накладною БЗС № 008858 від 25.04.2013 року.

Вказаний товар (кукурудза) був належним чином та без будь-яких претензій отриманий відповідачем, про що свідчить його підпис на видатковій накладній.

Враховуючи положення п. 4.1 Договору № 13/04/5, останнім днем розрахунку за отриманий по накладним № РН-0000034 від 25.04.2013 та № РН-0000035 від 26.04.2013 року товар є 17.05.2013 року.

Відповідачем поставлений товар було оплачено частково в сумі 60 000,0 грн., про що свідчить копія банківської виписки, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становила 2 263,50 грн.

За умовами п. 9.4 Договору № 13/04/5 за прострочення оплати (невчасну оплату, неоплату) покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 50 % вартості поставленого товару (суми договору). Сплата штрафу не звільняє покупця від обов'язку сплатити оплатити вартість поставленого товару.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність стягнення з відповідача за Договором поставки № 13/04/5 від 25.04.2013 року: 2 263,50 грн. основного боргу та 31 131, 75 грн. штрафу.

Крім того, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 17.05.2013 року ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім" (постачальник) та ТОВ "Баштанська птахофабрика" (покупець) було укладено Договір поставки товару з відстроченням платежу № 13/05/7 (далі за текстом - Договір № 13/05/7), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю товар, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах та в порядку, визначеному умовами договору. Даний Договір укладено з урахуванням норм ст. 694 ЦК України, оскільки поставка здійснюється в кредит (з відстроченням платежу).

Відповідно до п. 1.3 Договору №13/05/7 під товаром, що є предметом поставки розуміється соя врожаю 2012 року в кількості 41 тонна за ціною 4 750 грн. з ПДВ.

Згідно з п. п. 5.2, 6.1 Договору № 13/05/7 товар вважається поставленим з моменту підпису про отримання уповноваженої особи (вагаря, завскладом тощо) покупця на товарно-транспортній накладній по якій доставлявся товар. Перехід права власності на товар, що є предметом поставки за цим Договором, відбувається після повної оплати товару. Пунктом поставки товару за цим Договором є ТОВ "Баштанська птахофабрика" (Миколаївська область, Баштанський район, м.Баштанка, вул.Заводська, буд.2).

Згідно п.п.7.1, 8.1, 8.3 Договору № 13/05/7 строк відвантаження встановлено сторонами протягом 5 днів з моменту укладення даного договору. Передання і приймання товару здійснюється сторонами шляхом підписання представником покупця в графі "Прийняв" або "вантаж одержав" товарно-транспортної накладної постачальника в місці пункту доставки. Покупець зобов'язаний до моменту приймання письмово повідомити по факсу постачальника прізвище, ім'я, по-батькові, посаду особи, яка буде приймати товар (підписувати ТТН від імені покупця). Якщо покупець не здійснив такого повідомлення, то такою особою вважається особа, яка здійснює зважування та/або приймання товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки (оплата товару) за поставлений товар здійснюються покупцем в безготівковій формі в термін до 04.06.2013 року.

На виконання умов Договору № 13/05/7 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 194 512, 50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000042 від 19.05.2013 року та товарно-транспортною накладною БЗС № 008874 від 18.05.2013 року.

Вказаний товар (соя) був належним чином та без будь-яких претензій отриманий відповідачем, про що свідчить його підпис на видатковій накладній.

Враховуючи положення п. 4.1 Договору № 13/05/7, останнім днем розрахунку за отриманий по накладній № РН-0000042 від 19.05.2013 року є 04.06.2013 року.

У визначений Договором строк відповідач за поставлений товар не розрахувався.

За умовами п. 9.4 Договору №13/05/7 за прострочення оплати (невчасну оплату, неоплату) покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 50% вартості поставленого товару (суми договору). Сплата штрафу не звільняє покупця від обов'язку оплатити вартість поставленого товару.

Відтак, на підставі п. 9.4 Договору № 13/05/7 позивачем нараховано 97 256,25 грн. штрафу.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 13/05/7 покупець сплачує 30 % річних на суму, що відповідає ціні проданого товару, починаючи з дня передання товару продавцем до дня його фактичної оплати.

Згідно з п. 9.5 Договору № 13/05/7 в разі прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 % річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, на підставі п. п. 4.2, 9.5 Договору № 13/05/7 позивачем нараховані 30 % річних у сумі 19 344, 66 грн. за період з 20.05.2013 року по 17.09.2013 року за користування чужими грошовими коштами та 25 % річних в сумі 13 988, 91 грн. за період з 05.06.2013 року по 17.09.2013 року за прострочення виконання грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідачем поставлений товар було оплачено частково в сумі 187 736, 50 грн., про що свідчить копія банківської виписки, а саме: 13.08.2013 року - 4 000,0 грн.; 28.08.2013 року - 10 000,0 грн.; 12.09.2013 року - 20 736,50 грн.; 13.09.2013 року - 20 000,0 грн.; 18.09.2013 року - 50 000,0 грн.; 19.09.2013 року - 20 000,0 грн.; 20.09.2013 року - 63 000,0 грн.

Відтак, з урахуванням того, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 187 736, 50 грн., позивачем сплачені відповідачем по Договору № 13/05/7 грошові кошти були зараховані в погашення суми основного боргу наступним чином: повністю погашена заборгованість зі сплати штрафу у сумі 97 256, 25 грн., 30 % річних у сумі 19 344, 66 грн. та 25 % річних у сумі в 13 988, 91 грн.; частково погашено основний борг у сумі 57 146, 68 грн.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність стягнення з відповідача за Договором поставки товару з відстроченням платежу № 13/05/7 від 17.05.2013 року 137 365, 82 грн. основного боргу.

Враховуючи вищезазначене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача за Договором поставки № 13/04/3 від 18.04.2013 року: 5000 грн. основного боргу, 67,39 грн. збитків від інфляції, 49 850, 59 грн. штрафу; за Договором поставки № 13/04/5 від 25.04.2013 року: 2 263, 50 грн. основного боргу, 31 131,75 грн. штрафу; за Договором поставки № 13/04/7 від 17.05.2013 року: 137 365, 82 грн. основного боргу та 8 062,55 грн. судового збору, з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт виконання за трьома договорами поставки обов'язку по поставці товару, а також часткову та несвоєчасну оплату відповідачем поставленого товару, що стало підставою для стягнення залишку несплаченого товару, збитків від інфляції та штрафів, виходячи з правомірності зарахування позивачем сплачених відповідачем в ході розгляду справи грошових коштів.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині стягнення штрафів є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу, інфляційних, відсотків річних та штрафів за невиконання умов договорів поставки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Проте, в порушення вказаних вимог процесуального законодавства, господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів було не повно досліджено обставини у даній справі, зокрема, не з'ясовано наявність правових підстав для одночасного стягнення штрафу та 25 % і 30 % річних та відповідність договору поставки в цій частині нормам Цивільного кодексу України і не надано належної правової оцінки таким позовним вимогам в контексті чинного законодавства.

До того ж судам необхідно було перевірити розрахунок позовних вимог в частині штрафів, з огляду на співвідношення сум основного боргу та штрафних санкцій на предмет їх розумності, співрозмірності та адекватності.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що судам при розгляді справи в частині стягнення штрафів необхідно було надати оцінку існуючим правовідносинам сторін з позиції розумності та справедливості і враховувати права та законні інтереси обох сторін договору, а не лише кредитора (позивача).

Однак, зазначені обставини залишились поза увагою господарських судів попередній інстанцій, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року у справі № 925/1020/13 - скасувати.

3. Справу № 925/1020/13 направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді: Т.Ф. Костенко

Г.М. Фролова