Рішення № 39105593, 27.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6710/14 27.05.14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Різунов Р.С. (дов.№13/3061 від 09.12.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 14.04.2014 порушено провадження у справі №910/6710/14 та призначено її до розгляду на 15.05.2014 року.

07.05.2014 від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 14.04.2014 року.

12.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 15.05.2014, суд відклав розгляд справи на 27.05.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

У судовому засіданні 27.05.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, вимоги ухвал суду від 14.04.2014 та 15.05.2014 не виконав та відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення представника відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення. (а. с.)

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник та вигодонабувач) укладено договір №06/6749042/1006/13 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Mitsubishi Grandis", державний номер НОМЕР_1. (а. с. 5-6)

Відповідно до довідки №9257291 про дорожньо-транспортну пригоду, 29.08.2013 по вул.Дегтярівська у м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки "Mitsubishi Grandis", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (страхувальника), та транспортним засобом марки "Mitsubishi Outlander", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 (а. с. 9-10)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.09.2013 у справі №761/23246/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 4)

Як вбачається із матеріалів справи, 02.09.2013 Страхувальник звернувся до позивача із заявою №2300020773 про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування за договором №06/6749042/1006/13. (а. с. 5)

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ марки "Mitsubishi Grandis", державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі Звіту №04488/КВ від 10.11.2013 із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, та становить 21883,94 грн. (а. с. 15-19)

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі рахунку-фактури №1255 від 16.10.2013, виставленого СПД ОСОБА_4, та зазначений у страховому акті №1 від 21.10.2013 у розмірі 28648,99 грн. (а. с. 13; 22-23)

Позивач, на виконання умов договору №06/6749042/1006/13 від 28.03.2013 та відповідно заяви страхувальника від 18.10.2013, перерахував на рахунок СПД ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 28648,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0055886 від 28.10.2013 року. (а. с. 24)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки "Mitsubishi Outlander", державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (відповідач у справі), за полісом №АВ4240844, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 34)

Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 17.02.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою №450-12/ФПА про сплату страхового відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав. (а. с. 8)

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.09.2013 у справі №761/23246/13-п встановлено вину ОСОБА_3 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander", державний номер НОМЕР_2. (а. с. 4)

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander", державний номер НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (відповідач у справі), за полісом №АВ4240844, відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази України МТСБУ. (а. с. 34)

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Mitsubishi Grandis", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №06/6749042/1006/13 від 28.03.2013 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту №04488/КВ від 10.11.2013 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу марки "Mitsubishi Grandis", державний номер НОМЕР_1, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 21883,94 грн.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Таким чином, з урахуванням приписів статті 9 Закону України "Про страхування", розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно висновком експертного дослідження, тобто сума, яка заявлена до стягнення в порядку регресу не може перевищувати вартість матеріального збитку, встановленого експертним дослідженням.

Як вбачається із розрахунку розміру страхового відшкодування, прийнятого на основі рахунку-фактури №1255 від 16.10.2013, виставленого СПД ОСОБА_4, позивачем до стягнення заявлена сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 28648,99 грн., яка є більшою, ніж вартість матеріального збитку, що встановлена звітом №04488/КВ від 10.11.2013 про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу марки "Mitsubishi Grandis", державний номер НОМЕР_1, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Відтак, виходячи з наведеного, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, має бути визначена в межах розрахованої вказаним вище звітом суми, а саме 21883,94 грн.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як зазначено у полісі №АВ4240844, виданого відповідачем - Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", розмір франшизи становить 0 грн., тобто розмір страхового відшкодування після зменшення на розмір франшизи залишається незмінним.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, ідентифікаційний код 23510137) 21883 (двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят три) гривні 94 копійки сплаченого страхового відшкодування та 1395 (одну тисячу триста дев'яносто п'ять) гривень 58 копійок судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27.05.2014 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 02.06.2014 року

Суддя К.В. Полякова