Ухвала суду № 39105388, 03.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2014 рокусправа № 804/11602/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі : головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі №804/11602/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, Інспекція), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати незаконною та скасувати постанову №590 від 22.08.2013 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вважав, що постанова про накладення стягнень є неправомірною, оскільки відповідачем самостійно визначено вартість продукції від якої розраховувались фінансові санкції. Апелянт також зазначив, що так як він є фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку за ставкою 20% та відноситься до другої групи, то за таке правопорушення він має нести відповідальність лише у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення стягнень від 22.08.2013 № 590 прийнята обґрунтовано. Суд зазначив, що реалізація в роздрібній торгівлі духів, одеколонів, туалетної води на розлив заборонена Міністерством економіки України, крім того позивач не є суб'єктом господарської діяльності, який не веде обов'язків облік доходів, а тому підстав для накладення штрафних санкцій у розмірі лише ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідач не мав.

Матеріалами справи встановлено, що 09.08.2013 року відповідачем було проведено планову перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №002045 від 09.08.2013 року, з якого вбачається, що під час перевірки було встановлено реалізацію у відділі ТЦ «Терра» позивачем парфумерно-косметичних виробів на розлив, без документів, що засвідчують їх якість та безпеку, що є порушенням п.7 гл.10 розд.2 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104, (п.1, 2, 3, 4 додатку 7), чим порушення вимоги пп.17,19 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.2013 року №833.

На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів відповідачем було винесено припис з вимогою не допускати реалізацію парфумерних виробів на розлив та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГА №001071 від 09.08.2013р.

Також, за результатами розгляду матеріалів проведеної перевірки, за відсутністю ФОП ОСОБА_1, повідомленої 15.08.2013 року про участь у розгляді матеріалів проведеної перевірки, Інспекцією було винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 22.08.2013 року №590, якою на позивача накладено штраф у розмірі 120312,50 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що всупереч вимогам пп.17,19 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затверджених постановою КМУ від 15.06.2006 року №833, гр.ОСОБА_1 09.08.2013 року, без супровідних документів передбачених законодавством, що засвідчують належну якість та безпеку товару, у відділі ТУ «Терра» реалізувала в роздрібній мережі духів, одеколонів, туалетної води на розлив, що заборонено до реалізації п.7 гл.10 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104.

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 17.09.2007 року та свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 06.09.2012 року ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку за ставкою 20%, який відповідно до ст.293.2 Податкового кодексу України відноситься до другої групи.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи мають право в тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону тощо. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів та накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Згідно п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.296.1.1 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано прийнято постанову №590 від 22.08.2013 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі №804/11602/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук