Постанова № 39105247, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 рокусправа № 398/5757/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2013 року по справі № 398/5757/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання призначити, нараховувати та виплачувати достроково пенсію за віком,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача у призначені їй достроково пенсії за віком, зобов'язати УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області призначити, нарахувати та виплачувати їй достроково пенсію за віком, як дружині військовослужбовця (яка не взяла повторний шлюб), який помер після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, починаючи з 1 липня 2913 року довічно.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що військовослужбовці це особи, які проходили військову службу а не ті особи, які брали участь у військових зборах як військовозобов'язані. Апелянтом зазначено, що померлий чоловік позивачки не мав статусу військовослужбовця та не одержував пенсію як військовослужбовець, зазначав, що померлий чоловік позивачки, у час зборів працював на підприємстві з якого і отримував платню за період перебування на зборах з 02.08.1986 року по 18.09.1986 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що померлий чоловік ОСОБА_1 з 02.08.1986 року по 18.09.1986 року перебував на військових зборах та приймав участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС та відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підпадає під поняття військовослужбовця, внаслідок чого ОСОБА_1 як дружина померлого військовослужбовця, яка має необхідний трудовий стаж має право на призначення дострокової пенсії за віком жінкам до 50 років.

Матеріалами справи встановлено, що чоловіка ОСОБА_1 було призначено на спеціальні збори у військову частину № 61753, та останній знаходився на військових зборах з 02.08.1986 року по 18.09.1986 року, що підтверджується даними Журналу обліку військовозобов'язаних які повернулися з спеціальних зборів по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Цю обставину підтверджено довідкою Олександрійського військового комісаріату № 1/900 від 15.05.2013 року та військовим квитком ОСОБА_2 В матеріалах справи наявна копія рішення апеляційного суду Кіровоградської області щодо права ОСОБА_2 отримувати щорічну разову допомогу як учасник бойових дій.

Матеріалами справи встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до профільних медичних висновків причиною смерті встановлено захворювання яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу - ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 17.08.1985 року та після смерті не брала повторний шлюб.

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області з проханням встановити їй пенсію за віком як дружині померлого військовослужбовця раніше ніж 55 років при необхідному стажі роботи 20 років. Листом від 11.07.2013 року за № 5904/05-33 УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області повідомило ОСОБА_1 про неможливість призначення пенсії за віком достроково, у зв'язку з відсутністю підстав для такого призначення відповідно до п. 3 абз. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відмову у призначення пенсії за віком достроково оформлено протоколом № 853 від 08.07.2013 року.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців (особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають(перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань), працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що вищевказана норма застосовується лише для встановлення особам статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і не поширюється на правовідносини, що виникають при реалізації Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено поняття військовослужбовця. Військовослужбовець - особа, яка проходить військову службу.

Матеріалами справи підтверджено, що померлий чоловік позивачки ОСОБА_2 перебуваючи на військових зборах виконував обов'язок як військовозобов'язаний, на військовій службі не перебував, спеціального військового звання не мав.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміст ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не поширюється на дружин померлих (загиблих) військовозобов'язаних. Оскільки померлий чоловік позивачки не був військовослужбовцем тому, як наслідок ОСОБА_1 не має право на призначення пенсії за віком достроково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2013 року по справі № 398/5757/13-а - скасувати. Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання призначити, нараховувати та виплачувати достроково пенсію за віком - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: О.М. Лукманова

Судді: Л.А. Божко

Т.С. Прокопчук