Постанова № 39105034, 02.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2014 року

справа № 1170/2а-2939/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Олтер" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Олтер» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012р. № 00000520225, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 2817 грн. та визначено штрафну санкцію в розмірі 704 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Арра-11»за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., 06.02.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки № 79/22-5/30159598 від 13.08.2012р. та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "Олтер" – задоволено повністю.

Визнано нечинним та скасовано рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС оформлене податковим повідомлення-рішенням № 00000520225 від 20.08.2012 року про збільшення суми податку на додану вартість у сумі 2817,00 грн. та штрафних санкцій на суму 704,00 грн. на загальну суму 3521,00 грн.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних

ПП «Арра-11», є неправомірним оскільки господарські операцій проведені на підставі нікчемного правочину. У зв'язку з тим, що угоди укладені з ПП «Арра-11»є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ч. 1 ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Арра-11» за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., результати якої оформлені актом № 79/22-5/30159598 від 13.08.2012р. (а.с.12-24), на підставі якого, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000520225, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2817 грн. та визначено штрафну санкцію в розмірі 704 грн. (а.с. 25).

Визначаючи позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ПП «Арра-11».

Згідно висновків акту перевірки у ПП «Арра-11» відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничо-складські приміщення та інше майно, яке економічно необхідне для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а відтак, фінансово-господарська діяльність ПП «Арра-11»у жовтні 2011 року не направлена на реальне настання правових наслідків, а укладені правочини не мають під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Як вбачається з матеріалів справи позивач протягом жовтня 2011 року мав господарські взаємовідносини з ПП «Арра-11», що підтверджується фінансово-господарськими документами долученими до матеріалів справи, в т.ч. і податковою накладною від 13.10.2011р. № 32 (а.с. 36-44).

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача наявна належним чином складена податкова накладна (а.с. 38), останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості робіт, виконаних ПП «Арра-11»в жовтні 2011р.

Стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ПП «Арра-11» колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, фактичною підставою для визначення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ПП «Арра-11» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

З приводу цього колегія суддів зазначає, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають, оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Отже, припущення відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства не підтверджено доказами, тому не свідчить про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

Щодо визначення позивачем способу захисту порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач просить визнати нечинним та скасувати оскаржуване рішення.

Зміст позовних вимог полягає у визнанні нечинним податкового повідомлення - рішення, яке є актом індивідуальної дії. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Разом з тим, частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право адміністративного суду вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, з огляду на протиправність оспорюваного податкового повідомлення - рішення, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши цей акт індивідуальної дії протиправним.

Таким чином, суд першої інстанції, виносячи оскаржувану постанову від 06 листопада 2012 року, по суті правильно вирішив справу, задовольнивши позовні вимоги, однак помилково не врахував, що у разі визнання нечинним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України - є підставою для зміни судового рішення, а саме його резолютивної частини, визнавши протиправним податкове повідомлення рішення № 00000520225 від 20.08.2012 року

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Олтер" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення – рішення – змінити, доповнивши останню в частині визнання протиправним податкового повідомлення - рішення № 00000520225 від 20.08.2012 року.

В інішій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай