Ухвала суду № 39103378, 04.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4096/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій відповідача по пред'явленню вимоги № Ф - 2471 від 06 серпня 2013 року незаконними; визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 06 серпня 2013 року № Ф - 2471 про сплату недоїмки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 169, 51 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові по пред'явленню вимоги № Ф - 2471 від 06 серпня 2013 року незаконними та визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові від 06.08.2013 року № Ф-1866 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 169, 51 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального та матеріального права.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ у місті Чернігові та отримує пенсію за віком (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 Серії НОМЕР_2). Також позивач є особою, яка отримує пенсію на пільгових умовах за списком № 2 відповідно 64 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується довідкою відповідача № 241-05 від 12.11.2013 року.

06 серпня 1998 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та є платником єдиного податку.

Управлінням Пенсійного фонду України у місті Чернігові 06 серпня 2013 року ФОП ОСОБА_2 направлена вимога № Ф - 2471 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вказаної вимоги, у позивача утворилася заборгованість зі сплати такого єдиного внеску за 2013 рік у сумі 3 169, 51 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що так як в силу положень пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є звільненим від сплати єдиного соціального внеску, вимоги територіального органу Пенсійного фонду щодо сплати недоїмки за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є незаконними і підлягають скасуванню судом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності з п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування», платником єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 статті 4 цього Закону передбачено, що особи, зазначені в п. 4 ч.1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Даним Законом передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (в т. ч. каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови її призначення за віком визначені ст. 26 зазначеного Закону.

Це вказує на те, що від сплати єдиного внеску звільняються пенсіонери, пенсія яких призначена відповідно до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

В силу пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

У даному випадку положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» потрібно розуміти в контексті з положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого вищезазначеною статтею, за умови, якщо останній був зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом встановлено, що позивачу булу призначено пенсію за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною четвертою статті 4 Закону визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

А тому на позивача, як на пенсіонера в розумінні норм вищенаведеного Закону, поширюються положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». З огляду на те, що такі пенсіонери за віком можуть бути платниками єдиного соціального внеску виключно на добровільних засадах, суд першої інстанції при розгляді даної справи обґрунтовано дійшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо зобов'язання позивача сплачувати єдиний соціальний внесок.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі - Закон № 3609-VI) ст. 4 Закону № 2464-VI доповнено ч. 4, згідно з якою особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ці зміни відповідно до ч. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3609-VI набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 06.08.2011 року.

Таким чином, вимога від 06 серпня 2013 року № Ф - 2471 про сплату недоїмки за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3 169, 51 грн. є незаконною і підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Доводи відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.