Рішення № 39100758, 05.06.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.2014 Справа № 920/678/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Кальченко А.М., розглянувши матеріали справи № 920/678/14:

за позовом: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі

Сумської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку

та телебачення, м. Суми;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія

«Відікон», м. Суми

про стягнення 3 338 грн. 68 коп.,

Представники сторін:

від позивача: представник Темченко М.Г. (довіреність б/н від 10.02.2014 року);

від відповідача: представник Краснонос О.В.(довіреність б/н від 01.09.2013 року);

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 121 223 грн. 24 коп., в тому числі 116 670 грн. 91 коп. заборгованості за договорами № 02-01-13 від 04.01.2013 року та № 01-01-14 від 16.12.2013 року, укладених між сторонами, 2 681 грн. 58 коп. пені відповідно до п. 6.5 договорів, 1 258 грн. 47 коп. інфляційних збитків, 612 грн. 28 коп. 3% річних.

05.06.2014 року позивач подав заяву № 040 від 05.06.2014 року, в якій у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованості та з врахуванням контррохрахунку наведеному у відзиві на позовну заяву, уточнює позовні вимоги та просить суд стягути з відповідача 3 338 грн. 68 коп., в тому числі 2 538 грн. 85 коп. пені відповідно до п. 6.5 договорів № 02-01-13 від 04.01.2013 року та № 01-01-14 від 16.12.2013 року, укладених між сторонами, 213 грн. 96 коп. інфляційних збитків, 585 грн. 87 коп. 3% річних.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд приймає подану заяву до розгляду.

8 травня 2014 року відповідач подав відзив на позовну заяву б/н від 08.05.2014 року, в якому зазначив, що основна заборгованість перед позивачем погашена повністю, а також зауважив що позивачем при розрахунку штрафних санкцій були допущені неточності в зв'язку з чим ним було здійснено контрразрахунок штрафних санкцій відповідно до якого пеня складає - 2 538 грн. 85 коп., інфляційні збитки - 213 грн. 96 коп. та 3 % річних - 585 грн. 87 коп.

Представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, але просить суд зменшити розмір пені на 90 % задовольнивши його клопотання б/н від 03.06.2014 року про зменшення суми пені.

В судовому засіданні 05.06.2014 року представник позивача заперечував проти зменшення суми пені.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

4 січня 2013 року між сторонами було укладено договір № 02-01-13, за умовами якого позивач надає відповідачеві телекомунікаційні послуги у відповідності до ліцензії відповідача на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення, радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку, а відповідач в свою чергу оплачує надані послуги, на умовах договору.

16 грудня 2013 року між сторонами було укладено договір № 01-01-14, за умовами якого позивач надає відповідачеві телекомунікаційні послуги у відповідності до ліцензії відповідача на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення, радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку, а відповідач в свою чергу оплачує надані послуги, на умовах договору.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаними договорами становила 116 670 грн. 91 коп.

Проте вищевказана заборгованість була повністю сплачена відповідачем, що не заперечується і позивачем.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.5 договору № 02-01-13 від 04.01.2013 року та № 01-01-14 від 16.12.2013 року, за несвоєчасну оплату рахунку позивача, у строки визначені п. 5.8. договору, відповідач сплачує позивачеві пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за договором № 02-01-13 від 04.01.2013 року в сумі 1 786 грн. 95 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за договором № 01-01-14 від 16.12.2013 року в сумі 751 грн. 90 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Загальний розмір пені за вищезазначеними договороми складає 2 538 грн. 85 коп.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 538 грн. 85 коп. є обґрунтованими.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищезазначені обставини, факт погашення відповідачем суми основного боргу, суд вважає за необхідне застосувати ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшивши розмір пені та стягнути з відповідача 1 269 грн. 43 коп. цієї санкції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних на загальну сумі 585 грн. 87 коп, а саме за договором № 02-01-13 від 04.01.2013 року в сумі 412 грн. 36 коп., за договором № 01-01-14 від 16.12.2013 року в сумі 173 грн. 51 коп.

Інфляційні збитки за договором № 02-01-13 від 04.01.2013 року складають 213 грн. 96 коп.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 269 грн. 43 коп. пені, 585 грн. 87 коп. 3% річних, 213 грн. 96 коп. інфляційних збитків.

Враховуючи, що позивачем при поданні позовної заяви не повністю сплачено суму судового збору, а саме замість 2 424 грн. 46 коп. сплачено 1 827 грн. 00 коп. (платіжним дорученням № 139 від 19.02.2014 року та платіжним дорученням № 1219 від 23.12.2013 року) з позивача стягується в доход державного бюджету України 597 грн. 46 коп.

Проте, виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати наданих йому послуг, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 2 424 грн. 46 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Відікон» (40021, м. Суми, вул. Харківська, 5, код 21107661) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Сумської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (40022, м. Суми, вул. Скрябіна, 3, код 34926850) 1 269 грн. 43 коп. пені, 585 грн. 87 коп. 3% річних, 213 грн. 96 коп. інфляційних збитків та 2 424 грн. 46 коп.судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 269 грн. 42 коп. пені - в позові відмовити.

4. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Сумської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (40022, м. Суми, вул. Скрябіна, 3, код 34926850) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 597 грн. 46 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева