Рішення № 39100680, 27.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2738/14 27.05.14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) ОСОБА_1

2) Приватне підприємство "Черкаси Транс Логістик"

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Боднар О.П. (дов.№0113-69 від 20.03.2013), Шмухлярова К.В. (дов.№20.03.2013)

від відповідача: Дейнека О.В. (дов.№129-2014 від 24.02.2014)

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 порушено провадження у справі №910/2738/14 та призначено її до розгляду на 18.03.2014 року.

14.03.14 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові докази у справі.

У судовому засіданні 18.03.2014 оголошено перерву до 08.04.2014 року.

20.03.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 27.02.2014 року.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 08.04.2014 судом винесено ухвалу, якою залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Черкаси Транс Логістик", та відкладено розгляд справи на 24.04.2014 року.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 24.04.2014, суд відклав розгляд справи на 27.05.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

25.04.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від відповідача надійшла заява про розгляд справи 24.04.2014 за відсутністю представника відповідача.

У судовому засіданні 27.05.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили задовольнити позов.

Представник відповідача надав усні заперечення на позов, аналогічні тим, що викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та Приватне підприємство "Черкаси Транс Логістик" не направили уповноважених представників для участі у судових засідання, та жодних пояснень у справі також не надали. Про дату, час та місце проведення судових засідань 24.04.2014 та 27.05.2014 повідомлялась направленими на їхні поштові адреси ухвалами суду, проте правом бути присутніми у судових засіданнях не скористались.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що треті особи (їх представники) не з'явились до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2010 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір №28-2828-0794/227 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за даним Договором виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті». (а. с. 5-10)

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, 18.03.2011 по вул.Куренівська у м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 (страхувальника), та транспортним засобом марки "Renault", державний номер НОМЕР_2 (причеп НОМЕР_3), який належить ОСОБА_1 та перебував під керуванням ОСОБА_6 (а. с. 13)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України, якого постановою Оболонського районного суду м.Києва від 21.04.2011 у справі №3-3405/2011 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 14)

Як вбачається із матеріалів справи, 18.03.2011 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором №28-2828-0794/227 від 22.10.2010, у якій просив перерахувати суму страхового відшкодування згідно рішення вигодонабувача на рахунок СТО. (а. с. 39)

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі Звіту №107003 від 28.03.2011 із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, та становить 26978,70 грн. (а. с. 19-33)

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі рахунку-фактури №С300164504/СС00112290 від 29.03.2011, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз», та зазначений у страховому акті №ДККА-6126 від 11.04.2011 у розмірі 29350,61 грн. (а. с. 17-18; 40-41)

Позивач, на виконання умов договору №28-2828-0794/227 від 22.10.2010 та відповідно заяви вигодонабувача від 08.04.2011, перерахував на рахунок СТО ТОВ «Автосоюз» суму страхового відшкодування у розмірі 29350,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3553 від 12.04.2011 року. (а. с. 42)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_6, який керував транспортним засобом марки "Renault", державний номер НОМЕР_2 (причеп НОМЕР_3), на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (відповідач у справі), за полісом №ВЕ6420231, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ та наданої відповідачем копії зазначеного полісу. (а. с. 95; 108)

Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 16.06.2011 позивач звернувся до відповідача із заявою №11666 на виплату страхового відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав. (а. с. 45-46)

Водночас відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що на момент скоєння ДТП 18.03.2011, ТЗ марки "Renault", державний номер НОМЕР_2, переданий гр..ОСОБА_1, (страхувальник за полісом №ВЕ6420231) за договором оренди від 18.12.2008 Приватному підприємству "Черкаси Транс Логістик", а отже, цивільно-правова відповідальність винної у спричиненні ДТП особи - гр..ОСОБА_6 (що перебуває у трудових відносинах із ПП "Черкаси Транс Логістик") відповідачем не застраховано.

Також, відповідач заперечує проти заявленого до стягнення в порядку регресу розміру страхового відшкодування, фактично погоджуючись проте із сумою, визначеною звітом №107003 про вартість відновлювального ремонту ТЗ марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 26978,70 грн.

Під час розгляду даного спору, позивач для надання доказів на підтвердження законності перебування за кермом ТЗ марки "Renault", державний номер НОМЕР_2 гр.ОСОБА_6, направляв запит до Міністерства внутрішніх справ України Головного управління у м.Києві Управління держаної автомобільної інспекції.

Із наданої 27.03.2014 відповіді Управління ДАІ вбачається, що відносно водія ОСОБА_6 18.03.2011 працівниками ДАІ м.Києва протокол про адміністративне правопорушення за ст.126 КУпАП не складався.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Оболонського районного суду м.Києва від 21.04.2011 у справі №3-3405/2011 встановлено вину ОСОБА_6 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки "Renault", державний номер НОМЕР_2. (а. с. )

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6, який керував транспортним засобом марки "Renault", державний номер НОМЕР_2, застрахована за полісом №ВЕ6420231, виданим Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (відповідач у справі), відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази України МТСБУ та наданої відповідачем копії зазначеного полісу. (а. с. 95; 108)

У відповідності до полісу №ВЕ6420231 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, даний договір відноситься до І (першого) типу договору.

Пунктом 15.1 ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що договором І типу є договір, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

У відповідності до частини першої ст. 126 КпАП України керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), -тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевірка у водіїв документів на право користування й керування транспортними засобами, подорожних листів, наявності поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів віднесена до компетенції органів міліції у відповідності до п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію». Таким чином, встановлення факту правомірності експлуатації водієм автомобілем законодавством покладено на органи міліції (державної автомобільної інспекції).

Відповідно до ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. А згідно із ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, керування водієм транспортним засобом без наявності документів про право користування чи розпорядження ним є адміністративним правопорушенням, а тому факт такого правопорушення може бути підтверджено лише встановленими законодавством документами протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, та постановою про таке адміністративне правопорушення.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 12.07.2011 у справі № 37/7.

До того ж, у відповіді від 27.03.2014 на запит позивача до Міністерства внутрішніх справ України Головного управління у м.Києві Управління держаної автомобільної інспекції вбачається, що відносно водія ОСОБА_6 18.03.2011 працівниками ДАІ м.Києва протокол про адміністративне правопорушення за ст.126 КУпАП не складався.

Твердження відповідача про відсутність у нього підстав для виплати страхового відшкодування, у зв'язку із передачею гр..ОСОБА_1, (страхувальник за полісом №ВЕ6420231) ТЗ марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1 за договором оренди від 18.12.2008 Приватному підприємству "Черкаси Транс Логістик", судом не приймаються з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, посвідчений нотаріально договір оренди ТЗ марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, та причепа - державний номер НОМЕР_3, укладено між гр. ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним підприємством "Черкаси Транс Логістик" (орендар) 18.12.2008 строком на десять років.

Тобто, 11.12.2010 станом на момент укладання між відповідачем та гр..ОСОБА_1 договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (із полісом №ВЕ6420231), ТЗ марки "Renault", державний номер НОМЕР_2, вже перебував у оренді, що жодним чином не вплинуло на факт укладання договору страхування. Доказів відсутності у відповідача інформації про перебування на момент укладання договору страхування вказаного ТЗ у оренді або визнання даного договору недійсним відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Відтак, на момент настання ДТП 18.03.2011 поліс №ВЕ6420231, виданий відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" був дійсний, маючи строк дії з 11.12.2010 до 10.12.2011 року.

З урахуванням вищенаведеного, суд зауважує, що твердження відповідача про відсутність доказів правомірності керування ОСОБА_6 ТЗ марки "Renault", державний номер НОМЕР_2, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки на нього не складався протокол за ст.126 КпАП України, та виданий відповідачем поліс №ВЕ6420231 на момент настання ДТП був дійсний.

Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №28-2828-0794/227 від 22.10.2010 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_6, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту Звіту №107003 від 28.03.2011 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 26978,70 грн.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Таким чином, з урахуванням приписів статті 9 Закону України "Про страхування", розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно висновком експертного дослідження, тобто сума, яка заявлена до стягнення в порядку регресу не може перевищувати вартість матеріального збитку, встановленого експертним дослідженням.

Як вбачається із розрахунку розміру страхового відшкодування, прийнятого на основі рахунку-фактури №С300164504/СС00112290 від 29.03.2011, виставленого ТОВ «Автосоюз», позивачем до стягнення заявлена сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 29350,61 грн., яка є більшою, ніж вартість матеріального збитку, що встановлена звітом №107003 від 28.03.2011 про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу марки " Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Відтак, виходячи з наведеного, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, має бути визначена в межах розрахованої вказаним вище звітом суми, а саме 26978,70 грн.

Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи, до загальної суми страхового відшкодування включено вартість мийки у розмірі 45,34 грн., чистки скла у розмірі 34,00 грн., прибирання салону у розмірі 45,34 грн., прибирання багажного відділення у розмірі 22,66 грн. Доказів виключення даних складових із розрахунку суми страхового відшкодування позивачем не надано та матеріали справи не містять.

З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, про зменшення суми страхового відшкодування на загальну вартість перелічених вище складових у розмірі 147,34 грн., а отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 26831,36 грн. (26978,70 грн. - 147,34 грн. = 26831,36 грн.)

. Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як передбачено полісом №ВЕ6420231, розмір франшизи становить 0 грн., тобто розмір страхового відшкодування після зменшення на розмір франшизи залишається незмінним.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, при подачі позовної заяви Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" сплачено судовий збір у розмірі більшому, ніж передбачено вимогами Закону України "Про судовий збір" щодо визначення ставок судового збору. З огляду на зазначене, судовий збір у розмірі 3,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Черкаси Транс Логістик" про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03118, місто Київ, проспект Червонозоряний, будинок 150, ідентифікаційний код 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця І.Федорова, будинок 32А, ідентифікаційний код 30859524) 26831 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять одну) гривню 36 копійок сплаченого страхового відшкодування та 1670 (одну тисячу шістсот сімдесят) гривень 18 копійок судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Повернути на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця І.Федорова, будинок 32А, ідентифікаційний код 30859524) з Державного бюджету України суму переплаченого судового збору у розмірі 3 (три) гривні 50 копійок.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27.05.2014.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 02.06.2014 року

Суддя К.В. Полякова