Рішення № 39100605, 30.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11888/13 30.05.14 р.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління

Міністерства Оборони України

про стягнення заборгованості в сумі 369 905,77 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мірошник М.М.;

від відповідача: Зозуля М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України про стягнення 760 914,39 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.07.2014 р.

03.07.2013 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі.

12.07.2013 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою від 17.07.2013 р. продовжено строк розгляду спору у справі, розгляд справи відкладено на 07.08.2014 р.

В судовому засіданні 07.08.2013 р. оголошувалась перерва.

16.08.2013 р. від відповідача надійшли додаткові документи по справі та відзив на позовну заяву.

03.09.2013 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 369 905,77 грн., з яких 327 897,58 грн. заборгованості, 32 989,76 грн. штрафу, 5 790,18 грн. пені, 3 121,11 грн. 3 % річних та 307,14 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 03.09.2013 р. оголошувалась перерва до 20.09.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 20.09.2013 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 15.10 2013 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 23.09.2013 р. суддею Зеленіною Н.І. прийнято справу до провадження.

У судовому засіданні 15.10.2013 р. представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалами суду від 15.10.2013 р. у справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2014 р. у зв'язку з надходженням матеріалів справи з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.03.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва від 06.03.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 06.03.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 01.04.2014 р.

В судовому засіданні 01.04.2014 р. оголошувалась перерва до 15.04.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. у зв'язку з виходом з відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 07.04.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. прийнято справу до провадження.

В судових засіданнях 15.04.2014 р., 13.05.2014 р. та 21.05.2014 р. оголошувались перерви.

26.05.2014 р. від відповідача надійшли пояснення по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував частково.

У судовому засіданні 30.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

17.05.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач, Постачальник) та ДУ № 12 Київського експлуатаційного відділу м. Києва при МО України, правонаступником якого являється Державне підприємство "Укржитлосервіс" (надалі - відповідач, Абонент) було укладено Договір № 00611/2-10 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а Абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (надалі Правила).

Згідно з п. 2.1., підп. а), б) п. 2.2. Договору, Постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874- 82 «Вода питна»; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин Абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору; щоквартально представляє перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода виймаються стоки) у відповідності з вимогами Правил.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Абонент в кінці кожного місяця направляє до Постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з Постачальником та підписання відповідного акту. Інформація повинна бути надана у такому розрізі: заборгованість мешканців, на власні потреби, орендарів і субабонентів, що фінансуються з районного і міського бюджетів, інших орендарів і субабонентів, за холодну воду для приготування гарячої води, субсидії ветеранам ВВВ, пільги учасникам ліквідації на ЧАЕС, різницю в тарифах.

Відповідно до п. п. 3.4. - 3.6. Договору, Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів де банківської установи. Постачальник інформує Абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах що направляються щомісячно до банківської установи Абонента. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом. Щомісячно Постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами, не забороненими чинними нормативними актами.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своїх зобов'язання за Договором належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.06.2012 р. по 31.03.2013 р. у розмірі 327 897,58 грн.

Відповідач суму заборгованості визнає частково у розмірі 233 753,68 грн., та стверджує, що позивачем решту суми заборгованості позивачем було нараховано безпідставно.

З метою визначення розміру заборгованості відповідача за Договором та підтвердження розміру такої заборгованості судом було призначено у справі судову економічну експертизу, проте ні позивач, ні відповідач вартість проведення експертизи не оплатили, у зв'язку з чим експертне дослідження здійснено не було.

Дослідивши наявний у матеріалах справи розрахунок позивача, суд вважає його обґрунтованим та підтвердженим наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому, відповідачем належного та обґрунтованого контррозрахунку суми з0аборгованості надано не було.

Як стверджує відповідач, він звертався до позивача з листами від 15.02.2013 р., 22.05.2013 р. та від 12.07.2013 р. з проханням виконати перерахунок заборгованості за січень 2013 р.

Позивачем було виконано перерахунок та встановлено, що розмір заборгованості відповідача за січень 2013 р. становить 243 589,92 грн., сплачено - 122082,38 грн. Розмір загальної заборгованості відповідача за Договором становить 327 897,58 грн.

У той же час, відповідачем не було надано суду доказів належного виконання відповідачем вимог п. п. 2.3., 2.5. Договору, за якими Абонент в кінці кожного місяця направляє до Постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з Постачальником та підписання відповідного акту. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, за безпідставну відмову від оплати наданих послуг Абонент сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми. За несвоєчасну оплату послуг Абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 32 989,76 грн. штрафу, 5 790,18 грн. пені, 3 121,11 грн. 3 % річних та 307,14 грн. інфляційних втрат.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи обставини справи, суд вбачає суму штрафу в розмірі 32 989,76 грн. завищеним та вважає за можливе зменшити його розмір до 1 000,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами не спростованими у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України (04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 64/68; код ЄДРПОУ 22992752) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 327 897 (триста двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 58 коп. заборгованості, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу, 5 790 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 18 коп. пені, 3 121 (три тисячі сто двадцять одну) грн. 11 коп. 3 % річних, 307 (триста сім тисяч) грн. 14 коп. інфляційних втрат та 7 398 (сім тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 12 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30.05.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна