Рішення № 39100601, 27.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5452/14 27.05.14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Кардашевська Т.В. (дов.№1636-13 від 31.12.2013)

від відповідача: не з'явився

третя особа: не з'явилась

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 31.03.2014 порушено провадження у справі №910/5452/14, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 17.04.2014 року.

14.04.2014 від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 31.03.2014 року.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 17.04.2014, суд відклав розгляд справи на 15.05.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

У судовому засіданні 15.05.2014, за участю представників сторін, представник відповідача надав пояснення у справі, у яких зауважив на відсутність спору, оскільки стягувана у межах даного спору заборгованість погашена відповідачем станом на момент подання позову до суду. Заслухавши пояснення представників сторін, суд призначив розгляд справи на 27.05.2014 року.

27.05.2014 представник відповідача надав через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва телеграму із проханням провести розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 27.05.2014 представник позивача надав довідку банку про надходження 26.03.2014 о 09:54 год. від відповідача коштів у розмірі 19496,70 грн. у рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню шкоди у порядку регресу.

Представник відповідача, зважаючи на подану ним телеграму, у судове засідання не з'явився.

Третя особа до судових засідань не з'являлась, та жодних пояснень у справі не надала. Про дату, час, та місце проведення судових засідань повідомлялась направленими на поштову адресу ухвалами суду, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача та третя особа не з'явились до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір №153-А/13-ДП добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Honda», державний номер НОМЕР_1. (а. с. 22-28)

Відповідно до довідки №9195296 про дорожньо-транспортну пригоду, 03.05.2013 на дорозі Н-08 Бориспіль-Дніпропертовськ-Запоріжжя, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю транспортного засобу марки «Honda», державний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу марки «М412», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 (а. с. 54)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась у наслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, якого постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.02.2014 у справі №173/1208/13-П визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 33-34)

Як вбачається із матеріалів справи, 10.05.2013 Страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та 16.08.2013 із заявою на виплату страхового відшкодування на картковий рахунок банку. (а. с. 37)

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ марки «Honda», державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі Звіту №41/2013 від 06.06.2013 із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, та становить 24596,03 грн. (а. с. 39-44)

Згідно із страховим актом №А-1001/ДП від 15.02.2013 із розрахунком до нього, розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі вказаного вище звіту та становить 20496,70 грн. (а. с. 55-56)

Позивач, на виконання умов договору №153-А/13-ДП від 15.02.2013 та відповідно заяви страхувальника від 16.08.2013, перерахував на його картковий рахунок у банку суму страхового відшкодування у розмірі 20496,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1125 від 27.08.2013 року. (а. с. 57)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, який керував транспортним засобом марки «М412», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (відповідач у справі), за полісом №АС2348898, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 67)

Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 10.10.2013 позивач звернувся до відповідача із претензією №13/10/10-06 про сплату страхового відшкодування, та, не отримавши коштів, звернувся із даним позовом до суду. (а. с. 59)

Водночас, відповідач надаючи пояснення по суті даного спору зауважує, що сума страхового відшкодування у розмірі 19496,70 грн. сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1079 від 25.03.2014, яке долучено до матеріалів справи, а відтак й спору між сторонами не існує.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.02.2014 у справі №173/1208/13-П встановлено вину ОСОБА_1 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «М412», державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (відповідач у справі) за полісом №АС2348898, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Honda», державний номер НОМЕР_1.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається із розрахунку розміру страхового відшкодування, прийнятого на основі Звіту №41/2013 від 06.06.2013, позивачем заявлена до стягнення сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 20496,70 грн.

У порядку досудового врегулювання спору, позивач направляв 10.10.2013 відповідачу - Товариству з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" претензію №13/10/10-06 на сплату страхового відшкодування, проте у зв'язку із відсутністю надходження від відповідача коштів у погашення заборгованості, звернувся із позовом до суду.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач направив позовну заяву до суду 26.03.2014 о 10:04 год., про що свідчить відтиск штемпелю на описі вкладення та фіскальний чек із зазначенням вказаної дати й часу. У той же час відповідні копії позовної заяви направлені позивачем на поштові адреси відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" та третьої особи - ОСОБА_1.

Відповідач, зауважуючи на відсутності між сторонами спору у зв'язку із сплатою ним у повному обсязі страхового відшкодування у розмірі 19496,70 грн., надає у підтвердження своїх доводів належним чином засвідчену копію платіжного доручення №1079 від 25.03.2014 року.

Із зазначеного вище платіжного доручення вбачається, що відповідач 25.03.2014 здійснив виплату страхового відшкодування (регресний платіж) згідно страхового акту №272/14 від 11.03.2014 по договору страхування №АС2348898 на рахунок НОМЕР_3 АТ «Таскомбанк» у розмірі 19496,70 грн. Дана розрахункова операція проведена банком 26.03.2014 року.

Відповідно до довідки №2044 від 23.05.2014 АТ «Таскомбанк», наданої позивачем для долучення до матеріалів справи, сума страхового відшкодування у розмірі 19496,70 грн., сплачена відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", надійшла на рахунок позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес", 26.03.2014 о 09:54 год.

Відтак, виходячи із матеріалів справи, спір між сторонами на момент подання позову до суду, був відсутній.

У порядку ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Нормами пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" № 18 від 26.12.2011 визначено, що визнання боржником претензії кредитора не є способом

припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки, на момент звернення із даним позовом до суду, відповідачем сплачено заборгованість у повному обсязі, то між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, дослідивши у сукупності всі обставини справи та надані сторонами докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, оскільки звернення позивача із даним позовом до суду зумовили неправомірні дії відповідача, то судові витрати - судовий збір - покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 119, офіс 27, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (03680, місто Київ, вулиця Червоноармійська, 72, м.Київ, ідентифікаційний код 32638319) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27.05.2014 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 02.06.2014 року

Суддя К.В. Полякова